У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся щоквартальний вебінар, присвячений огляду найактуальніших новел судової практики у сфері земельного права. Лектором заходу виступив Дмитро Навроцький, адвокат, керуючий партнер АО SENSUM, член Центру земельного права ВША НААУ.
Спікер привернув увагу учасників на постанови Верховного Суду щодо наступних питань:
1. Щодо належного способу захисту земель лісового фонду – Постанова ВС КЦС від 10 квітня 2024 року у справі № 369/4557/22
Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі приписів яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку спору щодо нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі ь№ 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
2. Щодо застосування статті 1212 ЦК України – Постанова ВС КАС від 03 червня 2024 року у справі № 501/1422/21
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов’язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об’єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об’єкт, а тому саме із цієї дати у власника об’єкта нерухомого майна виникає обов’язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об’єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об’єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Безпідставне набуття відповідачем спірної земельної ділянки у зазначений у позові період не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме набуття відповідачем у власність будівель, які безпосередньо пов’язані із земельною ділянкою.
3. Щодо довічного успадковуваного володіння – Постанова КАС ВС від 24 травня 2024 року у справі № 380/16218/22
Верховний Суд у вказаній постанові посилається на постанову від 13.10.2020 у справі № 908/1605/18, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, зокрема, про те, що Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов’язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 № 563-ХII, з наступними змінами, у частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
З огляду на викладене особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом, не може бути позбавлена права на таке володіння.
4. Щодо позовів прокурора – Постанова ВП ВС від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18
ВП ВС уточнила висновок, викладений у пункті 50 постанови від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, виклавши його в такій редакції: органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності в тих випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).
ВП ВС виснувала, що за обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр.
Окрім того, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування Рішення Черкаської міської ради від 17.11.2016 (у частині зміни цільового призначення земельної ділянки) є належною та ефективною.
Окремо лектор звернув увагу на справи, які були передані на розгляд Великої Палати Верховного Суду:
·Ухвала ВС КЦС від 13 березня 2024 року у справі № 296/704/21 (пропонується відступ від попереднього висновку КГС ВС)
Колегія суддів констатує, що існує необхідність вирішення питання, чи є Головне управління Держгеокадастру належним позивачем у правовідносинах щодо захисту прав територіальної громади на земельну ділянку комунальної форми власності з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 25 липня 2023 року у справі № 906/524/21.
·Ухвала ВС КГС від 03 квітня 2024 року у справі № 918/391/23 (пропонується відступ від попереднього висновку ВП ВС).
При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, висловлена Великою Палатою Верховного Суду правова позиція у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17 призводить до питання доцільності встановлення поряд з обставинами наявності/відсутності факту порушення умов договору оренди землі у виді систематичного невнесення орендної плати, також обставин наявності/відсутності критерію істотності цього порушення у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
·Ухвала ВС КГС від 29 травня 2024 року у справі № 925/457/23 (пропонується відступ від попередніх висновків КАС ВС)
Колегія суддів дійшла висновку про принципово різний підхід Касаційного адміністративного суду та Касаційного господарського суду щодо застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права в частині необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди, що на переконання колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду є неприпустимим.
З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 925/457/23 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від вищезазначених висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які викладені у постановах від 13.12.2018 у справі № 812/465/17, від 23.04.2019 у справі № 812/371/18), від 13.06.2019 у справа № 812/466/17, від 18.06.2019 у справі № 812/778/17, від 25.10.2019 у справі № 812/777/17, від 19.03.2021 у справі № 812/1198/17, від 08.09.2022 у справі № 812/1460/16, від 19.01.2023 у справі № 803/806/17 та від 28.03.2024 у справі № 160/240/23.
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/3uybm4a9
Матеріал на сторінці Advokat Post: https://tinyurl.com/4x4zs4uz
·Практика ВП ВС із земельних спорів: https://tinyurl.com/ujsw8h4f
·Підстави та алгоритм звільнення директора без згоди засновників: https://tinyurl.com/2yu6vjw2
Дізнатися про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів можна у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ