Юрисдикція спорів у сфері трудових правовідносин та публічної служби в огляді практики ВС: адвокат Дмитро Навроцький
Дмитро Навроцький, адвокат, член Комітету з трудового права НААУ, під час круглого столу «Юрисдикційність спорів у судовій практиці», що відбувся в Національній асоціації адвокатів України, розкрив питання юрисдикції спорів у сфері трудових правовідносин та публічної служби у розрізі практики Верховного Суду.
Серед ключових проблем, які виникають у даній категорії спорів виділено:
• Сторони спірних правовідносин;
• Розмежуванная публічно-правових відносин від цивільно-правових та інших;
• Визначення характеру спірних правовідносин та доказування.
Дмитро Навроцький під час доповіді зосередив увагу на відправних правових позиціях Верховного Суду.
В аспекті розгляду спорів, що виникають у зв’язку з проходженням публічної служби, сфокусовано увагу на наступних висновках:
• Стосовно юрисдикції спору щодо звільнення особи з посади помічника судді –Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 815/1594/17. Велика Палата Верховного Суду визнала, що у разі появи спору з приводу проходження особою служби на одній з посад патронатної служби, до яких відноситься посада помічника судді, який виник у період, коли з 01 травня 2016 року посада помічника судді за законом перестала відноситися до посад державної служби і сама діяльність помічника судді — до державної служби, але не втратила характеристик публічної служби, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
• Стосовно юрисдикції спору про стягнення недоотриманої заробітної плати публічного службовця – Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17. Предметом спору у цій справі було стягнення збитків у вигляді неотриманої частини заробітної плати та щомісячного грошового утримання, які мали бути нараховані позивачу у 2008 році (січень — травень), коли він працював суддею, тобто перебував на публічній службі, а також стягнення компенсації у зв`язку з несвоєчасною виплатою. З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір, який виник між сторонами у справі, стосується проходження позивачем публічної служби, до чого включається і виплата заробітної плати та щомісячного грошового утримання. Спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.
• Стосовно юрисдикції спорів, що виникають під час звільнення з військової служби – Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/11367/16. У справі, яка розглядається, ОСОБА_3, яка проходила військову службу у Нацгвардії України зі спеціальним званням капітан, звернулася до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про своє звільнення з військової служби та поновлення на посаді. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що юрисдикція спору судами визначена правильно, оскільки спір, що виник під час звільнення позивачки з військової служби, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України.
Розглядаючи питання підвідомчості трудових спорів спікером виокремлено правову позицію стосовно оскарження працівником державної реєстрації припинення підприємницької діяльності роботодавця, сформульовану у Постанові Великої Палати Верховного Суду згідно з від 22 січня 2020 року у справі № 825/1518/18.
Велика Палата дійшла до висновку, що спір у цій справі, ініційованій ОСОБА_1, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державний реєстратор, вчиняючи оскаржуваний запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 , не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувана державна реєстрація припинення підприємницької діяльності стосувалася прав іншої особи, а не позивача.
Як установлено матеріалами справи та убачається з наведених у позові та скарзі мотивів, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення її трудових прав, порушених ФОП ОСОБА_2 внаслідок неприпинення укладеного з позивачем трудового договору в установленому законом порядку та фактичного незаконного звільнення позивачки під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-х років. Отже, спірні правовідносини є приватноправовими, адже виникли з приводу реалізації та захисту прав позивача у сфері трудових відносин, регламентованих Кодексом законів про працю України, який визначає, зокрема, й підстави та порядок припинення трудового договору. Звернення вимог цього позову саме до державного реєстратора як суб’єкта владних повноважень не наділяє цей спір ознаками публічно-правового.
Оскільки спір у цій справі не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний із захистом трудових прав, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про необхідність вирішення цього спору в порядку цивільного судочинства.
Також згадано про правову позицію Великої Палати Верховного Суд, сформульовану у Постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 523/4139/17, щодо юрисдикції спорів про звільнення з посади голови профспілкової організації. Велика Палата зазначила, що ураховуючи наведені приписи законодавства та положення статуту, ППО ВОСТ ВАТ «Одеський завод «Центролит» є добровільною, неприбутковою громадською організацією, діяльність якої регулюється законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про об’єднання громадян», а не типовим господарюючим суб’єктом у розумінні статей 3, 55 ГК України. За таких обставин правовідносини між членами такої профспілки та самою профспілкою не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання статті 12 ГПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви, та статті 20 цього Кодексу в чинній редакції.
Отже, зважаючи на суб’єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі, які не є корпоративними, апеляційний суд дійшов правильних висновків про відсутність підстав для її розгляду в порядку господарського судочинства.
Зазначений спір не є трудовим, проте відповідно до суб’єктного складу його сторін та характеру спірних правовідносин підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Трансляція круглого столу доступна за покликанням: https://cutt.ly/r9KXDoX
Про підсумки круглого столу – детально за посиланням: https://cutt.ly/F9ZDwm9
Найближчі заходи на тематику трудового права:
• Вебінар «Роль адвоката під час ведення військового обліку: поточні задачі та виклики роботодавця у 2023 році». https://cutt.ly/U9ZTetz
Публікації Дмитра Навроцького:
• Правовий статус земельних ділянок, які були отримані у процедурі безоплатної приватизації під час шлюбу. https://cutt.ly/n9ZXmlU
• Захист прав суддів на суддівську винагороду. https://cutt.ly/V9ZXEsd