В умовах воєнного стану, коли освітній процес набув різних форм організації – від дистанційної до змішаної чи очної залежно від рівня безпеки в регіоні, постала гостра проблема контролю за відвідуваністю занять дітьми та їхньою поведінкою під час навчання. Ускладнення зумовлені відключенням електроенергії, обмеженим доступом до інтернету, евакуацією сімей або іншими об’єктивними обставинами, істотно вплинули на здатність батьків забезпечувати належні умови для здобуття освіти дітьми. Одна ці фактори не звільняють батьків від покладених на них обов’язків, оскільки законодавство України, зокрема стаття 184 КУпАП прямо передбачає їхню відповідальність за забезпечення належних умов для здобуття освіти дітьми, незалежно від форми навчання.

Стаття 184 КУпАП встановлює, що батьки або особи, які їх замінюють, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за неналежне забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Наприклад, пропусків занять без поважних причин, порушення дисципліни під час навчання (зокрема дистанційного), тощо. Для того щоб зрозуміти, як і коли вона застосовується, варто розглянути основні елементи правопорушення, яке передбачає ця норма.

Варто зауважити, що диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 150 Сімейного Кодексу України, визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а саме, невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

Що захищає стаття 184 КУпАП?

Зокрема, об’єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини, що забезпечують охорону прав і законних інтересів дитини, зокрема її право на належне виховання, навчання та розвиток. Простими словами, це про відповідальність дорослих за те, щоб дитина мала всі необхідні умови для повноцінного життя та освіти.

У чому полягає порушення?

Об’єктивна сторона правопорушення стосується конкретних дій або бездіяльності з боку батьків або осіб, які їх замінюють. Це може бути:

1. Ухилення від виконання обов’язків щодо створення належних умов для життя, навчання чи виховання дитини. Наприклад, якщо дитина систематично пропускає уроки без поважної причини або не виконує шкільних завдань, і при цьому батьки не вчиняють жодних дій аби змінити поведінку дітей на краще.

2. Вчинення правопорушення дитиною віком від 14 до 16 років, відповідальність за які передбачена Кодексом. Це може бути дрібне хуліганство або інші дії, які прямо свідчать про відсутність належного виховання.

3. Вчинення дитиною діянь, що мають ознаки злочину, але через вік (менше 14 років) кримінальна відповідальність на неї не поширюється. У таких випадках відповідальність покладається на батьків.

Хто відповідає за порушення?

Суб’єктом правопорушення є батьки або інші законні представники дитини, які несуть обов’язок забезпечувати її виховання та навчання. Це можуть бути біологічні батьки, опікуни, усиновлювачі або інші особи, на яких законом покладено ці обов’язки.

Яким є ставлення до порушення?

Суб’єктивна сторона правопорушення полягає у ставленні батьків до своїх обов’язків і наслідків їх невиконання. У більшості випадків це необережність, коли дорослі недостатньо контролюють дитину або не приділяють їй уваги. Проте інколи це може бути і умисне ігнорування.

Яке покарання передбачене?

Санкції за статтею 184 КУпАП варіюються залежно від ситуації:

• За перше порушення можливе попередження або штраф від 850 до 1700 гривень.

• Якщо порушення повторюється протягом року, штраф зростає від 1700 до 5100 гривень

Крім того, при визначенні міри покарання враховується обставини справи. Якщо причиною порушення стали об’єктивні труднощі, наприклад, через відключення світла або вимушене переселення родини, суд може призначити більш м’яке покарання, або звільнити особу від адміністративної відповідальності. Однак, якщо батьки свідомо ігнорують свої обов’язки, це розцінюється як обтяжуюча обставина, що може вплинути на суворість покарання.

У період з 2022 по 2025 роки судова практика щодо притягнення батьків до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП відображає низку тенденцій, зокрема, перехід на дистанційну чи змішану форми навчання. Так у справі № 177/1200/24 Криворізький районний суд Дніпропетровської області розглянув випадок притягненні матері до адміністративної відповідальності за пропуски он-лайн навчання її сином з 23.05.2024 по 27.05.2024, з причин «розбиття ним мобільного телефону, за допомогою якого той виходив на уроки». Суд визнав її виною за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проте за малозначністю звільнив мати від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119567857)

У справі № 235/1466/23, Красноармійським міськрайонним судом Донецької області мати було притягнуто до адміністративної відповідальності за пропуски дитиною уроків без поважних причин. Матір пояснила, що діти навчаються дистанційно за допомогою мобільного телефону, оскільки вона не може придбати ноутбук через скрутне матеріальне становище. Вона також зазначила, що через поганий інтернет-зв`язок, діти інколи пропускають заняття. Крім цього мати повідомила, що працює і не має можливості постійно контролювати участь дітей у навчанні. Однак суд визнав її дії такими, що порушують обов’язки щодо забезпечення навчання дітей, і наклав адміністративне стягнення у вигляді попередження. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113881019)

Більш суворий вид адміністративного стягнення було накладено на матір, яка повторно протягом року вчинила адміністративне правопорушення, а саме ухилилася від виконання батьківських обов`язків по відношенню до свого сина, внаслідок чого останній не відвідував онлайн навчання та був залишений на другий рік у 4-му класі. ЇЇ дії було кваліфіковано за ч.2 ст.184 КУпАП.

Сама матір свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, пояснивши, що її син має складний характер і відмовляється виконувати її вимоги. Вона зазначила, що через роботу не може постійно контролювати його участь у дистанційних уроках, а коли син залишається без нагляду, він не приєднується до занять, не реагує на зауваження та не виявляє бажання навчатися. Попри це, суд визнав її  винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та наклав на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Проте, бувають і поважні причини, які судом визнаються та належним чином обґрунтовуються. Так, у справі №766/10954/23, яку розглядав Херсонський міський суд Херсонської області, йшлося про притягнення матері до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків, оскільки її діти не долучалися до дистанційного навчання в 2023-2024 роках, а вона, на думку правоохоронців, не вживала заходів для забезпечення їх участі у навчанні. Мати пояснила, що такі пропуски обумовлені регулярними обстрілами, які спричинили пошкодження інтернет-кабелів у селі, що висіли обірваними, а їхнє відновлення затягувалося. За таких умов дистанційне навчання було фактично неможливим, про що вчителі були проінформовані. Суд, враховуючи обставини справи, визнав матір невинуватою та закрив провадження у справі внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116442701)

Отже, судова практика притягнення батьків до адміністративної відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків у останні роки зазнала змін, зумовлених наслідками збройної агресії на території України. Попри те, що суди іноді визнають окремі обставини поважними та звільняють батьків від адміністративної відповідальності, важливо наголосити: жодних змін до законодавства у цій сфері не внесено. Це означає, що батьки залишаються зобов’язаними забезпечувати необхідні умови для навчання дитини, включно з дистанційною формою навчання. У разі невиконання цього обов’язку їх буде притягнуто до відповідальності.