Всесвітнє антидопінгове агентство: про роль, завдання та застосовувані процедури розповіла Ганна Бордюгова

У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Всесвітнє антидопінгове агентство: роль та завдання, застосовувані процедури», який провела Ганна Бордюгова, адвокат, кандидат юридичних наук, експерт зі спортивного права, арбітр КАС, консультант з питань антидопінгу Національного Олімпійського Комітету України.

Лектор детально розповіла про історію створення Всесвітнього антидопінгового агентства (ВАДА), його статутні цілі та завдання.

ВАДА (англ. World Anti-Doping Agency, WADA; франц. Agence mondiale antidopage, AMA) – це міжнародна організація, заснована у 1999 році Міжнародним олімпійським комітетом та урядами провідних країн, основний «нормотворець» у сфері міжнародної боротьби з допінгом.

На початку лютого у 1999 р. у м. Лозанна (Швейцарія) відбулася міжнародна конференція, на якій було ухвалено Лозаннську декларацію про допінг у спорті. Завдяки цьому документу було утворено ВАДА для координації боротьби проти допінгу у світі.

ВАДА діє на підставі статуту і засноване у формі фундації відповідно до законодавства Швейцарії. Штаб-квартира фонду розташовувалася у м. Лозанні (Швейцарія), проте статут дозволяє обрати для штаб-квартири інше місце. У 2001 році штаб-квартиру ВАДА було перенесено до м. Монреаля (Канада); у Лозанні залишився європейський регіональний офіс. Крім того, регіональні офіси ВАДА діють у містах Токіо, Кейптауні та Монтевідео.

Найвищим керівним органом є Правління, до якого входять не більше 40 членів, обраних з представників Олімпійського руху і публічної влади (урядами держав і міжурядовими організаціями). Правління очолює голова, який обирається на 3-річний строк, з обовʼязковою ротацією кожні два строки між представниками Олімпійського руху та урядових установ. Оперативне управління ВАДА здійснює Виконавчий комітет, що складається з 12 членів, обраних зі складу Правління. Контрольні функції покладені на незалежний аудит. Робочі мови агентства – англійська і французька.

Статут ВАДА передбачає можливість за рішенням Правління запрошувати на його засідання з правом дорадчого голосу в якості консультантів організації, які мають обґрунтований інтерес в роботі ВАДА та повноваження у відповідних сферах. Такий статус був наданий Всесвітній організації охорони здоровʼя та Інтерполу.

Ганна Бордюгова зазначила, що членство у ВАДА державних органів і міжурядових організацій не наділяє його особливим міжнародно-правовим статусом, але забезпечує врахування інтересів держав в його діяльності. Суспільна значущість завдань, що стоять перед ВАДА, визначає високий ступінь співробітництва держав та неурядових організацій і призводить до залучення ВАДА в міжнародні відносини за межами спорту.

У традиційних міждержавних відносинах ВАДА, залишаючись неурядовою організацією, має обмежену міжнародну правосуб’єктність. Ефективність антидопінгових норм, прийнятих ВАДА, забезпечується за рахунок поєднання механізмів саморегуляції спортивних організацій (МФ, МОК і т.п.) з конвенційними міжнародно-правовими зобов’язаннями держав.

Як зауважила лектор, попри формально приватноправовий характер, ВАДА здійснює публічно-правові функції. Серед цілей і завдань ВАДА в його статуті зазначені:

заохочення і координація на міжнародному рівні боротьби з допінгом у спорті у всіх його формах, зокрема за допомогою співпраці з міжурядовими організаціями, урядами, органами державної влади, міжнародними спортивними федераціями, національними антидопінговими організаціями;

зміцнення на міжнародному рівні етичних принципів, які пропагують неприйнятність допінгу у спортивній діяльності, з метою захисту здоров’я спортсменів;

щорічне ухвалення Списку заборонених речовин і методів і доведення його до відома всіх державних і приватних органів, зокрема міжнародних і національних спортивних федерацій, національних антидопінгових організацій;

заохочення, координація та, за необхідності, здійснення спільно з державними органами, національними антидопінговими організаціями та міжнародними та національними спортивними федераціями організації відбору допінг-проб без попереднього повідомлення у позазмагальний період;

розробка, узгодження та уніфікація наукових, адміністративних і технічних стандартів і процедур забору та аналізу допінг-проб;

сприяння гармонізації правил, дисциплінарних процедур, санкцій та інших заходів, що забезпечують боротьбу з допінгом у спорті, а також сприяння їх уніфікації, беручи до уваги права спортсменів та інших осіб;

розробка і вдосконалення антидопінгових освітніх та профілактичних програм на міжнародному рівні;

заохочення і координація досліджень у галузі боротьби з допінгом у спорті.

Окремо лектор сфокусувала увагу на характеристиці актів ВАДА та документах антидопінгової політики, відзначивши, що формально акти ВАДА (Всесвітній антидопінговий кодекс, Міжнародні Стандарти тощо) не мають обов’язкової юридичної сили, але їх можна віднести до норм «м’якого права».

ВАДА наділене суспільно-значущими функціями, зокрема міжнародної нормотворчості в галузі боротьби зі вживанням допінгу, через що держави добровільно погоджуються дотримуватися саморегулятивних норм цієї організації. Статут ВАДА передбачає можливість його реорганізації в іншу структуру на основі норм міжнародного публічного права.

Ганна Бордюгова зосередила окрему увагу на характеристиці Всесвітнього антидопінгового кодексу разом з 8 Міжнародними стандартами ВАДА, які є основними документами, що визначають і гармонізують антидопінгову політику, правила та норми для спортсменів і спортивних організацій.

Перший Всесвітній антидопінговий кодекс був ухвалений у січні 2003 року на II Всесвітній конференції з допінгу у спорті, яка пройшла у Копенгагені. Метою ВАДА було розробити документ, який буде періодично переглядатися і процес перегляду буде прозорим та проходити у співробітництві з усіма зацікавленими сторонами.

ВАДА докладає зусиль для того, щоб оновлення Кодексу відображали потреби суспільства у боротьбі з допінгом, напрацьовану практику, у тому числі юридичну (і тут значну роль також відіграють рішення САС), і щоб як Кодекс, так і Міжнародні стандарти були ефективними та могли бути імплементовані в національне законодавство різних країн.

Всесвітній антидопінговий кодекс та Міжнародні стандарти були переглянуті у 2009, 2015 та 2021 роках.

До Міжнародних стандартів ВАДА відносяться:

Code Compliance by Signatories – дотримання Всесвітнього антидопінгового кодексу підписантами;

Education – антидопінгова освіта;

Prohibited List – заборонений список, який переглядається щороку;

Therapeutic Use Exemptions (TUEs) – винятки з видачі дозволів на терапевтичне використання;

Testing and Investigations – тестування, збирання доказів та проведення розслідувань (з 2027 року буде розділений на 2 стандарти);

Laboratories – міжнародний стандарт для акредитованих ВАДА лабораторій;

Results Management – управління результатами;

Protection of Privacy and Personal Information – захист персональних даних;

Для кожного стандарту розроблено Керівництва («best practice») та 15 технічних документів.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/358bny6h

Про спортивне правосуддя в Україні, допінгові провадження та проблемні питання з практики детально у матеріалі за посиланням: https://tinyurl.com/2pfm5zcn

Зареєструватися на вебінар Ганни Бордюгової «Процедури КАС у допінгових справах». https://tinyurl.com/4zzrhvhx

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ.