Спортивне правосуддя в Україні: про допінгові провадження та проблемні питання з практики розповіла Ганна Бордюгова

Ганна Бордюгова, адвокат, кандидат юридичних наук, експерт зі спортивного права, арбітр КАС, провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Спортивне правосуддя в Україні».

Лектор детально розкрила питання організації спортивного правосуддя, зазначивши, що в Україні спортивне правосуддя відправляється квазі-арбітражними органами національних спортивних федерацій та Національним антидопінговим центром.

Національні спортивні федерації встановлюють базові принципи організації спортивної діяльності на національній території у відповідних видах спорту, ухвалюють власні правила та регламенти, серед яких дисциплінарні правила, які містять як матеріальні, так і процесуальні норми, регулюють діяльність квазі-арбітражних органів. Зазвичай, це окремі положення у виді правил чи кодексу, хоча іноді такі норми включають і в окремий розділ статуту.

Принципи спортивного правосуддя зводяться до наступного:

• усі фізичні та юридичні особи, які є членами спортивної федерації (спортсмени, тренери, допоміжний персонал спортсменів, офіційні особи; у командних видах спорту – ліги, клуби, асоціації гравців, тренерів, спортивних суддів, спортивних агентів і т. п.) підпадають під юрисдикцію відповідної спортивної федерації та зобов’язані дотримуватися всіх її правил та правил відповідної міжнародної федерації, членами яких є національні;

• такі фізичні та юридичні особи, набуваючи членства у своїх національних федераціях, як правило, шляхом участі у організовуваних ними змаганнях, за замовчуванням погоджуються з тим, що рішення відповідних квазі-арбітражних органів (дисциплінарних чи з розгляду спорів) будуть для них обов’язковими до виконання та не підлягатимуть оскарженню у державних судах загальної юрисдикції, так само як і рішення органів відповідних континентальних та міжнародних федерацій залежно від природи спору (національний, міжнародний, дисциплінарний, трудовий чи фінансовий і т.п.);

• усі спори між фізичними та юридичними особами, які є членами однієї національної федерації, коли всі внутрішні засоби захисту у квазі-арбітражних органах цієї федерації вичерпані, можуть бути переглянуті Міжнародним Спортивним арбітражним судом, САС, якщо він визнаний як остання апеляційна інстанція у статуті/регламентах відповідної спортивної федерації.

Адвокат зазначила, що члени органів спортивного правосуддя, як правило, призначаються виконавчими органами спортивних федерацій та обираються з-поміж досвідчених тренерів, колишніх спортсменів, юристів, близьких до цього виду спорту, практикуючих та колишніх суддів. Хоча ще й досі ряд національних спортивних федерацій не має окремих органів правосуддя, ця функція виконується виконавчими органами.

Усі органи спортивного правосуддя діють за принципом незалежності, безпристрасності та конфіденційності, та їх члени виконують свої обов’язки pro bono, тільки з відшкодуванням фактично понесених витрат.

Ганна Бордюгова детально розповіла про розгляд спортивних спорів. Дисциплінарні комітети діють в якості першої інстанції при розгляді скарг, поданих безпосередньо до цього органу, при ухваленні рішення щодо порушень правил змагань або їх організації на підставі рапортів офіційних осіб змагань, які організовуються та проводяться відповідною спортивною федерацією.

На рішення органу першої інстанції сторони або зацікавлені особи, чиїх прав стосується оскаржуване рішення, можуть подати апеляцію у орган другої інстанції, як правило, апеляційний комітет.

Сторони мають право бути заслуханими, отримувати правову допомогу або мати радника чи представника за власним вибором, отримувати матеріали справи, подавати письмові заяви та показання свідків, вимагати витребування документів у іншої сторони тощо.

Відповідний орган призначає дату слухання, якщо цього вимагає одна зі сторін або з власної ініціативи, і після того, як сторони були заслухані усно, приймає рішення. Зазвичай, орган першої інстанції слухань не проводить. Виключенням є складні справи, у яких потрібно заслухати свідків та експертів.

Примітно, що багато національних федерацій вже визнали Спортивний арбітражний суд (КАС) як останню апеляційну інстанцію для своїх органів правосуддя за умови, що всі внутрішні засоби захисту було вичерпано.

Лектор наголосила, що суди загальної юрисдикції не переглядають рішення з дисциплінарних справ, ухвалені органами спортивного правосуддя, згідно яких до осіб, які вчинили дисциплінарні порушення, застосовуються дисциплінарні санкції. Такі рішення в принципі підпадають під виключну юрисдикцію спортивних органів і не можуть бути відмінені судами, оскільки по суті є договірними санкціями.

Говорячи про кримінальні провадження у справах щодо допінгу, договірних матчів та корупції, зазначено, що рішення у таких справах не мають жодного впливу на дисциплінарні провадження спортивних федерацій та їх рішення щодо тих самих дій та подій. Спортивні федерації проводять свої власні розслідування та розглядають спір відповідно до положень своїх правил та регламентів.

На прикладах з практики Ганна Бордюгова пояснила, що договірні матчі та допінг переслідуються не тільки спортивними органами у дисциплінарних провадженнях, але також і правоохоронними органами, з повноваженнями проводити повноцінне розслідування у кримінальних провадженнях.

Досить часто маніпуляція футбольними матчами пов’язана з організованою злочинністю міжнародного рівня. У більшості випадків інформація щодо маніпуляції результатами змагань стає відомою випадково в результаті проведення поліцією слідчих дій щодо інших злочинів, проте може бути отриманою також з аналізу ставок на певні змагання (теніс, крикет, футбол).

Переважно такі справи доводяться до відома континентальної чи міжнародної федерації з виду спорту, в залежності від того, у яких змаганнях мала місце маніпуляція чи спроба маніпуляції, але трапляються випадки повідомлення національних федерацій з метою проведення власного розслідування та притягнення до відповідальності винних осіб.

Лектор детально розповіла про діяльність Української асоціації футболу (УАФ), яка за аналогією з ФІФА створила три органи спортивного правосуддя – Контрольно-дисциплінарний комітет, Апеляційний комітет та Палату вирішення спорів. Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя визначаються Дисциплінарними правилами УАФ.

Говорячи про допінгові провадження, Ганна Бордюгова зазначила, що з 2015 року виключно Національний антидопінговий центр (НАДЦ) має повноваження з розгляду та вирішення справ щодо порушення антидопінгових правил.

Які проблеми на сьогодні існують у сфері спортивного права? – про це детально у матеріалі на сторінці Advokat Post:https://is.gd/lHJSaj

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://tinyurl.com/yec9f458

Зареєструватись на наступні заходи лектора:

• Всесвітнє антидопінгове агентство: роль та завдання, застосовувані процедури. https://tinyurl.com/ydubthed

• Процедури КАС у допінгових справах. https://tinyurl.com/4zzrhvhx

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ