Лектор докладно проаналізувала процедури КАС у допінгових справах, а саме:

1. Види порушень антидопінгових правил.

2. Етапи процесу управління результатами.

3. Збір та оцінка доказів.

4. Юрисдикція КАС.

5. Стадії розгляду справ та апеляційне оскарження рішень.

6. Приклади з практики. Релевантна практика ЄСПЛ.

У рамках характеристики процедур КАС у допінгових справах акцентовано на наступному:

1. Види порушень антидопінгових правил:

• наявність забороненої речовини або її метаболітів, або маркерів у пробі, відібраній у спортсмена;

• використання або спроба використання спортсменом забороненої речовини або забороненого методу;

• ухиляння, відмова або неявка для відбору проби спортсменом;

• порушення спортсменом порядку надання інформації про місцезнаходження;

• втручання або спроба втручання в будь-яку стадію допінг-контролю спортсменом або іншою особою;

• володіння забороненою речовиною або забороненим методом спортсменом чи допоміжним персоналом спортсмена;

• розповсюдження або спроба розповсюдження будь-якої забороненої речовини або забороненого методу спортсменом або іншою особою;

• призначення або спроба призначення спортсменом або іншою особою будь-якому спортсмену під час змагального періоду будь-якої забороненої речовини або забороненого методу, або призначення чи спроба призначення будь-якому спортсмену в позазмагальному періоді будь-якої забороненої речовини або забороненого методу, що заборонені у позазмагальний період;

• співучасть або спроба співучасті спортсменом або іншою особою;

• заборонена співпраця спортсмена або іншої особи;

• дії, що вчиняються спортсменом або іншою особою для перешкоджання, або подача зустрічного обвинувачення з метою відмовляння від повідомлення уповноваженим організаціям.

2. Етапи процесу управління результатами:

• Первинний аналіз – збір та оцінка доказів

• Повідомлення про можливе ПАДП (ДТВ (ретроспективне, аналіз проби Б, лабпакет(и), експертні висновки, пояснення спортсменів, дод. дослідження)

• Попереднє слухання – можливе закриття справи (відсутність ПАДП, угода сторін)

• Слухання (НАДО, МФ, КАС)

• Рішення – наслідки  Апеляція у КАС

3. Збір та оцінка доказів

Докази: лаб.звіт про несприятливий рез-т аналізу/БПС, DCF.

Оцінка:

• змагальне/позазмагальне тестування;

• концентрація речовини (порогова/непорогова); інформація з DCF;

• процедура відбору проби та її транспортування (залежно від речовини та біоматеріалу);

• аналітична процедура (лабпакет(и)).

Справа може бути закрита – позазмагальне тестування, наявний ДТВ, концентрація низька, доведено вживання забруднених харчових добавок, лабораторна помилка і т п.

Оцінка доказів: справу може бути закрито через рішення не реєструвати AAF як ПАДП (негативна проба Б, видача ретроактивного ДТВ, лабораторна помилка або незначне забруднення з оточуючої середи).

Або справа продовжується слуханням чи угодою сторін (на підставі ст.7 Кодексу: «Можуть бути справи, коли спортсмен або інша особа погоджується з санкцією, яка або є обов’язковою в силу Кодексу або яку антидопінгова організація вважатиме домірною в тих випадках, де допускається гнучкість в призначенні санкцій».

4. Юрисдикція КАС:

• Згідно ст.13.2.1. ВАДАК «Якщо порушення сталося під час Міжнародного спортивного заходу або якщо справа стосується спортсмена міжнародного рівня, апеляція на винесене рішення має подаватися виключно до КАС».

• Рішення КАС є остаточними та обов’язковими, за виключеннням б.-я. перегляду, передбаченого законом, який застосовується до анулювання чи виконання арбітражних рішень (SFT).

• На підставі ст. 13.2.2. АДО може надати право подавати апеляцію безпосередньо в КАС і спортсменам національного рівня. Цього положення недостатньо для визнання юрисдикції КАС (не є загальним арбітражним застререженням), МФ/НФ повинні імплементувати це положення в їх правила/регламенти окремо.

• Б.-я. рішення по ДТВ, винесене МФ (чи НАДО, яка погодилася розглянути заяву від імени МФ), яке не було переглянуте ВАДА або яке було переглянуте ВАДА, але не відмінене за результатами перегляду, може бути оскаржене спортсменом та/або НАДО виключно в КАС (ст.4.4.7). Рішення, на яке подається апеляція, є рішенням МФ щодо ДТВ, а не рішенням ВАДА не переглядати рішення щодо ДТВ або, розглянувши матеріали справи, не відміняти його.

• У випадку виникнення між АДО спору щодо того, до чиїх обов’язків відноситься обробка результатів, ВАДА повинна ухвалити рішення про те, яка організація несе відповідальнітсь за це. На рішення ВАДА може бути подана апеляція в КАС б.-я. АДО, що є зацікавленою у спорі, протягом семи днів з дати повідомлення про рішення ВАДА. Апеляція повинна бути розглянута КАС у пришвидченому порядку одноосібним арбітром (ст.7.1).

Три рівня перевірки наявності юрисдикції:

- Канцелярія КАС під час подання апеляції / скарги;

- Голова палати у випадку подання клопотання про застосування забезпечувальних або попередніх заходів (до затверження складу колегії);

- Колегія (у остаточному або попередньому рішенні (не в ухвалі про закриття провадження!)

5. Стадії розгляду справ та апеляційне оскарження рішень

Стадії розгляду справ:

1. Заява/ апеляція з внеском (ел.форма) – відповідь/заперечення

2. Формування колегії/одноосібний арбітр (погодження кандидатури)

3. Розгляд та оцінка доказів (свідчення експертів)

4. Слухання (не обов’язково) – особисто або відео / телеконференція

5. Можливе мирне урегулювання на будь-якій стадії (R42) ( в т.ч. через співробітництво)

6. Рішення

На рішення, що ухвалюються у відповідності до ВАДАК або правил, розроблених на підставі ВАДАК, можуть подаватися апеляції згідно статей Кодексу 13.2 – 13.4. З правового боку апеляційна процедура КАС не є апеляцією в звичному розумінні: це арбітраж по першій інстанції. SFT слідкує за тим, як КАС забезпечує гарантії, закріплені в ЄКПЛ.

Під час розгляду апеляції у допінгових справах рішення АДО залишаються в силі, якщо інакше не вирішить орган, що розглядає апеляції. Перед подачею апеляції повинні бути проведені всі процедури перегляду рішень, передбачені правилами конкретної АДО, за умови, що ці процедури не суперечать принципам, викладеним в статті 13.2.2 ВАДАК (це положення не стосується статті 13.1.3 ВАДАК - ВАДА не повинна використати всі доступні засоби внутрішнього захисту (перегляду).

Обсяг перегляду в апеляції включає всі питання, що мають відношення до справи, та прямо не обмежений питаннями або обсягом розгляду інформації, розглянутої АДО, яка ухвалила оскаржуване рішення.

6. Приклади з практики. Релевантна практика ЄСПЛ

ЄКПЛ покликана захищати основні права людини у правовідносинах з державними органами, тобто вона напряму покладає зобов’язання на держави, а не на приватні організації. Держави зобов’язані контролювати, через свої правові системи, щоб приватні організації не порушували основних прав людини. Коли рішення МФ після перегляду в КАС переглядаються Швейцарським Верховним судом - цей суд зобов’язаний гарантувати виконання вимог п. 1 ст.6 Конвенції. Таким чином, МФ, які в своїй більшості знаходяться у Швейцарії, напряму не зобов’язані ЄКПЛ, але Швейцарія, як Договірна Сторона Конвенції, повинна уникати порушення прав, гарантованих ЄКПЛ.

Оскарження рішень КАС у Верховний Суд Швейцарії (sft):

Право на оскарження рішень КАС не може бути обмежено Список підстав для оскарження визначений у PILA (Swiss Private International Law Act – Швейцарський Акт про Міжнародне приватне право 1989 р.) і є вичерпним:

1) неправильне формування суду (колегії) – ст.190 (2) (а) PILA;

2) Помилкове визначення наявності або відсутності юрисдикції – ст. 190 (2) (b) PILA;

3) Ухвалення судом рішення з виходом за межі скарги (ultra petita) або невинесення рішення щодо однієї або декількох із заявлених вимог (infra petita) – ст.190 (2) (с) PILA;

4) Порушення процесуальных прав сторін у змагальному процесі – ст. 190 (2) (d) PILA;

5) Несумісність рішення з громадянським порядком – ст. 190 (2) (е) PILA

Справа Клаудії Пехштайн (CAS 2009/A/1912):

У рішенні від 10.02.2010, 4A_612/2009, Pechstein v. ISU) Верховний суд Швейцарії , відмовив спортсменці у всіх вимогах, вказав: «… п.1 ст.6 допускає виключення “з мотивів моралі, суспільного порядку чи національної безпеки у демократичному суспільстві, а також коли цього вимагають інтереси неповнолітнього або для захисту приватного життя сторін – у тих межах, в яких це, за переконанням суду, суворо необхідно – за особливих обставин, коли гласність порушувала б інтереси правосуддя”. SFT вказав: “неможливо гарантувати право на публічне слухання в арбітражному провадженні”. Однак додав, що “через значущисть КАС в спорті, було б доцільним проводити публічні слухання на запит спортсмена з урахуванням довіри до незалежності та справедливості процесу винесення рішення”. Див також справи Гунделя 1999 р. та справу Лазутіної 2003 р.

Першоджерело: https://tinyurl.com/4meyn8bm