Обставини справи: Позивач звернувся з позовом до КНП «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф. Гербачевського» (далі – «Відповідач», «Обласна лікарня»).
Свої вимоги обґрунтував тим, що він направив на е-mail Відповідача звернення, де зазначив, що 09.01.2024 р. особисто отримав консультаційний висновок невролога, у якому відсутня повна та достовірна інформація за результатами прийому згідно з електронним направленням за Програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення. Причини не внесення такої інформації неврологом під час особистого прийому йому не роз`яснені, а тому просив Відповідача роз`яснити, чому у п. 6 висновку невролог не вказала результати діагностичних досліджень, а саме: протокол електроенцефалограми №286, виконаної 19.09.2023 р.; протокол УЗД вен та артерій нижніх кінцівок, виконаного 04.12.2023 р.; протокол УЗД судин шиї, виконаного 06.12.2023 р., в Обласній лікарні. Також 20.01.2024 р. він направив звернення на е-mail, де крім іншого зазначив, що 09.01.2024 р. на особистому прийомі у невролога йому рекомендовано в усній формі приймати ліки від безсоння без надання належних роз`яснень, а тому просив Відповідача роз`яснити, чому невролог у п. 8 висновку не вказала рекомендовану тривалість лікування та не зазначила назву і дозування ліків. 20.01.2024 р. він направив звернення на е-mail, якому зазначив, що отримав 09.01.2024 р. на особистому прийомі у невролога консультаційний висновок, в якому відсутня повна та достовірна інформація за результатами прийому згідно з електронним направленням. Так, без надання належних роз`яснень, у п. 7 консультаційного висновку невролога зазначено, що у нього зникла неврологічна патологія, хоча він пред`явив низку документів, які дозволяють зробити висновок про наявність такого захворювання. Просив Відповідача роз`яснити, чому в п. 7 висновку невролога не був відображений наявний неврологічний діагноз нейроциркуляторна дистонія, у тому числі по гіпертонічному типу з ускладненням недостатність кровообігу. На свої звернення отримав відповідь із якої дізнався про необґрунтовану відмову, оскільки відповідь не містить не тільки порядку оскарження, але й мотивів відмови по суті звернення. Вважає, що Відповідач порушив його право та законний інтерес, передбачений ст. 4 Закону України «Про звернення громадян», оскільки внаслідок надання відповіді з відмовою без обґрунтування мотивів відхилення звернення створені перешкоди для отримання ним повноцінно оформленого медичного висновку за результатами прийому 09.01.2024 р. відповідно до вимог медичного законодавства. Внаслідок триваючої бездіяльності Відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає у стражданнях та приниженні, погіршенні стану здоров`я, тривалому психологічному напруженні та негативних емоціях, тривалих незручностей, оскільки він досі не може реалізувати в повному обсязі своє право на звернення, передбачене законом.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2024 р. в задоволенні позову відмовлено.
Висновки суду апеляційної інстанції
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» визначено, що пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров`я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров`я.
Судом установлено, що Позивач направив Генеральному директору Обласної лікарні звернення на е-mail про надання роз`яснень від 19.01.2024 р. №19-1-0124, 19-2-0124, 19-3-124.
За результатами розгляду всіх звернень Відповідач надав Позивачу відповідь, якою роз`яснив, що лікарем-неврологом консультативно-діагностичної поліклініки створено електронне направлення на магнітно-резонансну томографію голови, а консультаційний висновок лікаря-невролога буде виданий Позивачу після результатів МРТ за наявності електронного направлення на консультацію до лікаря-невролога від лікаря загальної практики-сімейної медицини.
Із змісту повторної відповіді Відповідача прослідковується, що лікарем-неврологом створено електронне направлення на магнітно-резонансну томографію голови. Всі результати діагностичних досліджень вносяться в Медичну інформаційну систему (МІС) Електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ) фахівцем, який проводив дане дослідження. Лікарем-невропатологом Позивачу буде встановлений діагноз після проходження призначеної магнітно-резонансної томографії мозку, відповідно до якої і буде призначено лікування.
Судом встановлено, що не було доведено, що відповідь на звернення носить формальний характер. Навпаки, прослідковується зв`язок між змістом порушених у зверненнях Позивачем питаннях та змістом відповідей на них. Так, Відповідачем Позивачу надана відповідь на його звернення та роз`яснено, що лише після проходження додаткового дослідження (МРТ головного мозку) йому буде встановлений діагноз та призначене відповідне лікування, що свідчить про ретельне дослідження обставин і питань, які порушив пацієнт у своїх зверненнях. Одночасно із цим, надані й роз`яснення з приводу того, що всі результати діагностичних досліджень вносяться в Медичну інформаційну систему Електронної системи охорони здоров`я. Отже, спростовані доводи апеляційної скарги щодо не надання відповіді по суті звернень на підставі Закону України «Про звернення громадян».
Суд вказав, що самі по собі обставини, що стосуються дотримання терміну розгляду звернень та роз`яснення порядку оскарження відповіді на звернення при тому, що встановлені обставини розгляду звернень Позивача Відповідачем по суті, не тягне обов`язкового скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову, бо не може підпорядковуватися власному баченню пацієнта результату відповіді на його звернення.
Отже, права Позивача наразі не порушені, а судовому захисту підлягає порушене право. Не кожне страждання є моральної шкодою у розумінні положень ст. 23 ЦК України. Вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про зобов`язання Відповідача вчинити дії, а тому також задоволеною бути не може.
Рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
З повним текстом постанови Житомирського апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122920379.