Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи
Постанова Хмельницького апеляційного суду у справі № 86/19433/20 (провадження № 22-ц/4820/26/24) від 19 березня 2024 року
Обставини справи: у серпні 2020 року Позивачка звернулася до суду з позовом до КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради (далі – «Перинатальний центр»), Управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради (далі – Управління охорони здоров’я), лікарів про стягнення моральної шкоди за надання неякісної медичної допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 18.05.2018 вона стала на облік в жіночій консультації № 1 в терміні вагітності 12 тижнів. Жіночу консультацію відвідувала регулярно, десять разів за час вагітності, що підтверджується записами в обмінній карті пологового будинку, пологового відділення. При цьому протягом усього перебігу вагітності Позивачка перебувала на обліку у Перинатальному центрі та користувалась діагностикою, в тому числі тричі-інструментальною (УЗД) в Перинатальному центрі, пройшла лабораторні дослідження, отримувала консультації, спостереження за вагітністю на допологовому рівні, а також під час пологів.
24.05.2018 було проведено перше скрінінгове дослідження, яке проводила лікар з ультразвукової діагностики, за результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних І УЗ-обстеження. У протоколі обстеження лікар вказала, що є одноплідна вагітність, патології плоду не виявлено.
13.07.2018 було проведено друге скрінінгове дослідження, яке проводив лікар з ультразвукової діагностики. За результатами обстеження було видано протокол обстеження вагітних ІІ УЗ-обстеження. У протоколі лікар вказав, що патології плоду не виявлено, при цьому лікарем вказано, що здійснено заміри ліктьової кістки, довжину плеча, довжину променевої кістки. Лікар не вказав заміри якої руки він брав-правої чи лівої. Підозри або явні вади розвитку плоду не виявлено.
Обидва дослідження проводились згідно протоколу, затвердженого наказом МОЗ № 417. Обов’язкова візуалізація кінцівок плоду обумовлена протоколом другого скрінінгу. 18.07.2018 було проведено третє позаскрінінгове дослідження, яке проводив інший лікар з ультразвукової діагностики.
У жодному із представлених Позивачці документів за результатами обстежень та під час консультацій лікарями вищезазначеного закладу не було визначено, що очікується народження дитини з вадою. Позивачка вважала, що Перинатальний центр не надав їй якісну медичну допомогу, а саме не надав достовірної інформації, що призвело до відсутності діагностики (редукційної вади верхньої кінцівки).
Такими діями Відповідачів Позивачці спричинена моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю, втраті сну, спокою душевної рівноваги, позивачка пережила глибокий стрес внаслідок таких дій, докладала додаткових зусиль для організації свого життя. Позивачка оцінює моральну шкоду завдану їй у 500 000 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області позов задоволено частково: стягнуто солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, у зв’язку з недостатнім рівнем надання медичної допомоги, що призвело до відсутності діагностики (редукційна вада верхньої кінцівки).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Відповідачами у справі не доведено та не спростовано відсутність причетності до завданої шкоди Позивачці у справі, враховуючи встановлені нормативні вимоги щодо якості наданих медичних послуг, та зважаючи на завдання, які ставлять перед медичною установою та її працівниками щодо ведення вагітності та діагностики стану здоров’я, якості наданих послуг, кваліфікаційних вимог до лікарів діагностів.
Суд не взяв до уваги заперечення лікаря щодо обов’язкової візуалізації двох кінцівок за встановленими вимогами нормативних актів, оскільки вказане твердження нівелює лікарський обов’язок щодо надання якісної медичної допомоги, здійснення адекватної медичної діагностики.
Суд дійшов висновку, про те, що з Відповідачів підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 50 000 грн, що є достатнім та об’єктивним еквівалентом компенсації Позивачці за ненадання об’єктивної та правдивої інформації, здійснення неналежної діагностики, що обмежило її у прийнятті життєво важливих рішень та підготовки, в тому числі, психологічної, до народження дитини з фізичною вадою.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Судом встановлено, що лікарі УЗ-обстеження перебували у трудових відносинах з Перинатальним центром.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
Зобов’язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом – моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв’язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди – явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов’язання з її відшкодування. Покладення обов’язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої Позивачці внаслідок надання їй лікарями медичних послуг, Позивачка посилалася на те, що в жодному із проведених ультразвукових обстежень (І та ІІ ультразвукове обстеження) за їх результатами не було визначено, що очікується народження дитини з вадою. Лікар УЗД не вказав у другому протоколі обстеження, що не зміг візуалізувати другу кінцівку плоду, не висловив підозру на вади розвитку, тим самим запевнив Позивачку, що плід розвивається нормально, що на її думку, було зумовлено наданням неякісних медичних послуг.
При вирішенні питання про наявність протиправних дій лікарів та причинного зв’язку внаслідок протиправної дії конкретно визначеної особи з негативними наслідками, то за висновком комісійної судово-медичної експертизи № 72 від 29.01.2024, ведення вагітності та пологів відповідало діючому на той час наказу МОЗ №417 від 15.07.2011 р. «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». Протоколи І, ІІ ультразвукового обстеження були виконані лікарями згідно з установленими нормами та наказу МОЗ № 417. У додатку 9 «Протокол ультразвукового обстеження вагітних ІІ УЗ- обстеження (18-21 тиж.) зазначення розмірів і правих, і лівих кінцівок не передбачено. Призначення повторного УЗ-обстеження, якщо лікар при проведенні ІІ УЗ обстеження вагітної не бачить усіх кінцівок посегментно, не передбачено наказом МОЗ України від 15.07.2011 № 417. Крім того, зазначено, що деякі аномалії та відхилення в розвитку плода вдається виявити тільки на пізніх термінах вагітності, тому ІІІ-ультразвукове обстеження є важливим для заключного висновку про стан плоду та матері. Однак при проведені ІІІ-ультразвукового обстеження, результати якого наявні в матеріалах справи, патології розвитку плода теж не було встановлено. Позивачка в терміні 29 тижнів і 3 дні теж проводилося обстеження, при яких патологію розвитку плода теж не було виявлено. Редукційна вада кінцівки у плода в період після проведення першого та другого ультразвукових обстежень вагітної не могла утворитись.
Між проведенням першого та другого ультразвукового обстеження вагітній та виникненням редукційної вади правої верхньої кінцівки у плода причинного зв`язку немає, оскільки такі вади виникають в процесі внутрішньоутробного розвитку плода і формуються або спонтанно, або внаслідок генетичної патології, або під дією тератогенних чинників (чинників навколишнього середовища).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що належними та допустимими доказами спростовується протиправність дій, та причинний зв’язок внаслідок протиправності дій конкретно визначеної особи.
За встановлених обставин, висновок судової психологічної експертизи від 30.06.2022 не має правового значення для правильного вирішення спору по справі, оскільки ґрунтувався на припущеннях (за умов визнання судом заподіяння підекспертній особі моральної шкоди).
Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. У задоволенні позову Позивачці було відмовлено.
З повним текстом постанови Хмельницького апеляційного суду можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/24n2s29x