Рішення Голосіївський районний суд м. Києва від 28 червня 2024 у справі № 752/4867/24 (провадження № 2/752/3903/24)

Обставини справи: Позивачка звернулася з позовом до КНП «Консультативно-діагностичний центр» Святошинського району м. Києва (далі – «Відповідач», «КДЦ») на її користь моральну шкоду в розмірі 200 000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 25.10.2023 Позивачка звернулася до рентгенодіагностичного кабінету КДЦ для проходження флюорографічного обстеження. Після обстеження лікар-рентгенолог встановила діагноз двобічної нижньодольової пневмонії. У той же день Позивачка провела комп’ютерну томографію в Київській міській клінічній лікарні №17, яка не виявила жодних ознак пневмонії. Згодом лікарі пульмонолог та сімейний лікар також не підтвердили наявність патологічних змін у дихальній системі Позивачки. Позивачка звернулася зі скаргою до Відповідача, але отримала відмову у відшкодуванні коштів та моральної шкоди. Через неправильний діагноз Позивачка зазнала сильного емоційного стресу та душевних страждань, які вплинули на її здоров’я та психоемоційний стан.

Висновки суду та застосовані норми права

Судом були встановлені наступні обставини.

1)Лікарем-рентгенологом 01.11.2023 був складений рапорт, у якому повідомляється, що 25.10.2023 р. пацієнтка звернулася для проведення флюорографії без електронного направлення від сімейного лікаря, тому їй було запропоновано оплатити обстеження через касу. Після проведення обстеження, зважаючи на погане самопочуття пацієнтки та наявність рентгенологічних ознак (підвищення температури, кашель, слабкість), було встановлено ознаки двобічної нижньодольової пневмонії та рекомендовано консультацію сімейного лікаря та рентген-контроль через 3 тижні. Лікар також зазначив, що не має повноважень призначати лікування пацієнтці. Пацієнтка вирішила зробити комп`ютерну томографію, яка не підтвердила заключення лікаря, у зв`язку із тим, що можливості флюорографії обмежені порівняно з КТ, тому можлива похибка в описі знімка.

2)Директором КДЦ був виданий наказ № 23 від 18.01.2024 У наказі зазначається про створення комісії з метою перевірки фактів, викладених у скарзі Позивачки, поданої на урядову «гарячу лінію» щодо невірного рентгенологічного заключення лікаря-рентгенолога Центру. Комісію було створено у складі голови комісії та інших членів, включаючи лікарів та керівників відповідних відділень. Комісії доручено провести розслідування та оформити доповідну записку для директора Центру.

3)Директором КДЦ на підставі доручення Департаменту охорони здоров`я щодо розгляду звернення Позивачки надано відповідь про те, що пацієнтка звернулася до рентгенодіагностичного відділення філії №1 Центру 25.10.2023 р. без електронного направлення на флюорографічне обстеження, тому їй було запропоновано оплатити послугу через касу. Після проведення обстеження було встановлено ознаки двобічної нижньодольової пневмонії та рекомендовано звернутися до сімейного лікаря. Висновок флюорографічного обстеження не є діагнозом; діагноз встановлюється лікуючим лікарем на підставі анамнезу, клінічних проявів та додаткових методів дослідження. У разі неточного діагнозу лікуючий лікар призначає додаткові методи обстеження. Медична послуга була надана належним чином. Додатково повідомлено, що лікар-рентгенолог коштів від пацієнтки особисто не отримувала.

Висновки Суду

Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб’єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров’я, зокрема стандартам у сфері охорони здоров’я та нормативним локальним актам.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» обов’язками лікуючого лікаря є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Таким чином, надання некваліфікованої медичної допомоги є протиправною поведінкою медичного працівника.

Згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» лікар не несе відповідальності за здоров’я хворого в разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму. 

Судом встановлено, що Позивачці в доступній формі в повному обсязі було надано роз’яснення про характер проведеного діагностично-лікувального процесу та про можливі несприятливі наслідки під час його проведення, про необхідність до обстеження для встановлення діагнозу. Отже, під час діагностики в КДЦ рекомендації лікаря-рентгенолога щодо дообстеження у профільних спеціалістів та рентгенологічних досліджень були виконані Позивачкою не в повному обсязі, оскільки встановленого діагнозу матеріали справи не містять. 

В оцінці наявності причинного зв’язку між діями медичного працівника та завданням шкоди суд приходить до висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діагностично-лікувальним процесом в умовах КДЦ лікарем-рентгенологом пацієнтки, яке було закінчено 25.10.2023, та тими негативними наслідками для її здоров’я, які зазнала позивач.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов’язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю Відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

З повним текстом рішення Голосіївського районного суду м. Києва можна ознайомитися за покликанням: https://tinyurl.com/4ky2rc2t