Формат правової аргументації (CRAC) та контраргументації (CRARC): рекомендації адвокатам
Мар’яна Афанасьєва, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, адвокат АО «АС»
Афанасьєва Мар'яна
24.07.2023

Формат правової аргументації (CRAC) та контраргументації (CRARC): рекомендації адвокатам щодо застосування надала Мар’яна Афанасьєва

Мар’яна Афанасьєва, д.ю.н., професор, заслужений юрист України, адвокат АО «АС», провела у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Правова аргументація та контраргументація: практичні рекомендації адвокатам як писати переконливо».

Лектор зазначила, що формати правової аргументації – це певні шаблони структури аргументації, вони допомагають юристам формулювати правову позицію, об’єднувати разом: вміння визначати правове проблемне питання, ключову норму права, застосовувати її до фактичних обставин та формулювати переконливий висновок щодо правової проблеми. Це дає змогу розбивати складні спірні ситуації на більш зрозумілі частини та передавати письмово свої ідеї в ефективній та стислій формі.

Формати правової аргументації забезпечують організований підхід до юридичного письма, допомагаючи спростити складні концепції. Вони допомагають переконатися, що всі необхідні елементи для переконливого правового висновку використані.

Формати допомагають скерувати ваш процес аргументації, зосередитися на кожному окремому аргументі і обґрунтувати його, не втрачаючи увагу читача. Вони виконують роль умовної дорожньої карти, щоб гарантувати проходження читачем всіх важливих пунктів вашої правової позиції.

Існує багато форматів правової аргументації. Мар’яна Афанасьєва детально зупинилася на одному з них, найбільш поширеному в юридичних документах. Мова йде про формат CRAC (Conclusion, Rule, Application, Conclusion), який застосовується для аргументованих юридичних документів, мета яких – переконати читача, сформулювавши чіткі, лаконічні аргументи щодо спірного питання. Шаблон формату правової аргументації CRAC виглядає так:

  • СRAC
  • Conclusion Висновок (Твердження)
  • Rule Правова норма, що підлягає застосуванню
  • Application Застосування правової норми до фактів
  • Conclusion Висновок

Conclusion – визначення правової проблеми. З першого речення потрібно визначити свою правову позицію, чітко та однозначно зазначивши ваш висновок щодо спірної правової проблеми. Це додає вашому документу переконливості. Визначення правової проблеми потребує знань теорії права, законодавства, судової практики та фактів конкретної правової ситуації.

Rule – наступний елемент формату CRAC – правові норми, які регулюють спірні правовідносини. У цьому елементі потрібно зазначити, які конкретні елементи ключових норм застосовні до правового питання. Вказані ключові норми мають бути використані в наступному елементі аргументації Application. Норми, які в подальшій аргументації не згадуються, є зайвими, і можливо краще побудувати стосовно них окремий формат аргументації.

Application – це застосування правової норми до конкретних фактичних обставин та доказів. Елементи норми права, які у вашому випадку підлягають доведенню, ви наповнюєте конкретним змістом та показуєте збіг або розбіжність зі зразком, запропонованим нормою. В цьому елементі потрібно розглянути та надати відповідь на запитання: «Які наслідки застосування правової норми в цій ситуації?».

Conclusion – це ваш остаточний та конкретизований висновок щодо правої проблеми. Вам знадобиться лише одне або два речення, в яких коротко викладено результат розв’язання правової проблеми на основі застосування правової норми до фактів справи. І якщо перше речення у форматі CRAC (також Conclusion) мало загальний характер, то останнє – це чіткий, конкретизований обставинами справи висновок. Важливо, щоб у Висновку не додавалась ніяка нова інформація, якої не було зазначено раніше в інших елементах аргументації.

Зупинилась лектор детально на розгляді формату контраргументації (CRARC). Контраргументація – відповідь на спробу переконання, яка заперечує аргументи іншої сторони. Контраргумент – це зустрічний аргумент, що протиставляється аргументу опонента. Процесуальні кодекси використовують термін «заперечення», вказуючи, що заперечення можуть бути проти обставин, доказів та правових підстав.

Заперечення викладаються у відзиві на позовну заяву (стаття 162 КАСУ; стаття 165 ГПКУ; стаття 178 ЦПКУ); відповіді на відзив (стаття 163 КАСУ, стаття 166 ГПКУ; стаття 179 ЦПКУ) і власне запереченнях (стаття 164 КАСУ, стаття 167 ГПКУ, стаття 180 ЦПКУ). Тобто контраргументи використовують обидві сторони спору, але мета такого використання різна.

Використання контраргументу опонентом традиційно спрямовано на заперечення вашого аргументу. Однак ви також можете сформулювати ймовірний контраргумент опонента ще в позовній заяві для завчасної нейтралізації його заперечень. У такий спосіб першою буде прочитана саме ваша інтерпретація, яка підкреслить неспроможність подальшого контраргументу опонента.

Включення такого абзацу при написанні аргументації покаже вашому читачеві, що ви знаєте про існування іншої правової позиції, що ви її розглянули та вже маєте відповідь. Це підвищить довіру до вас та посилить ваші аргументи.

Як зазначає Мар’яна Афанасьєва, структурно можна помістити контраргумент в аргументацію як окремий елемент, щоб створити контраст для вашої тези. Для цього можна використати, наприклад, формат аргументації CRARC (Conclusion, Rule, Application, Rebuttal and Refutation, Conclusion).

Що заперечувати в контраргументації?

Різночитання, суперечності виникнуть у сторін спору щодо одного чи декількох з елементів: факти, норми, докази.

Заперечення за фактами – опонент не визнає чи не враховує певних обставин і у зв'язку з цим дійшов неправильних висновків.

Заперечення за нормою – опонент не застосовує правильну норму права; або застосовує, але неправильно її інтерпретує; або застосовує неправильну норму, тобто ту, яка не регламентує спірні відносини.

Заперечення за доказами – опонент ігнорує докази, заявляє про їхню дефектність, не подає докази на підтвердження своєї правової позиції або подає докази, які не відповідають характеристикам: належності, допустимості, достовірності, достатності (вірогідності).

Мета застосування шаблонів правової аргументації та контраргументації полягає у тому, щоб текст юридичного документа був добре організований та чітко передавав вашу правову позицію. Формати допомагають переконатися, що ви включили всі необхідні частини правового аналізу, і що ваш юридичний документ чіткий та послідовний і кожне ваше речення в документі пов’язане з попереднім та наступним логічним зв’язком.

З часом та отриманим досвідом кроки, передбачені форматами правової аргументації та контраргументації, стануть автоматичними. Рекомендується використовувати шаблони доти, доки не досягнете рівня інтелектуальної та письмової свободи викладення правової аргументації зрозуміло і структуровано.

На завершення заходу, лектор підсумувала, що лише використання форматів правової аргументації та контраргументації не компенсує брак знань матеріального та процесуального права і не замінить ретельного правового аналізу, але це дієвий спосіб організації мислення та структурування юридичного тексту.

Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: http://surl.li/jipea

Тематичний огляд вебінару на сторінці Advocat Post: http://surl.li/jipei

Цікаві публікації лектора:

Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи: конвенційний та національний стандарт. http://surl.li/jipev

Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://cutt.ly/g9AAiVQ