1.    Співвідношення сучасного підходу у доказуванні із законами/правилами буття/формальної логіки.

2.    Питання факту та права.

2.1.         Розмежування «факичних» та «правових» питань.

2.2.         Окреслення предмета доказування (thema probandum).

2.3.         Доктрина «суд знає закони» (jura novit curia) і умови її застосування.

2.4.         Заборона на застосовування положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України.

2.5.         Застосування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

2.6.         Застосування аналогії закону і аналогії права.

2.7.         Доктрина другорядних доказів (collateral evidence).

3.    Межі принципу диспозитивності в частині дискреції господарського суду самостійно збирати докази як складова змагального судового процесу.

4.    Тягар доказування і стандарт доказування, їх співвідношення.

5.    Надмірний тягар доказування.

6.    Стандарт доказування, притаманний господарському процесу, – «вірогідність доказів».

7.    Преюдиційна обставина і правова оцінка факту, наданому в іншій справі, преюдиційна обставина і судове рішення за позовом про визнання або за перетворювальним (конститутивним) позовом.

8.    Негативний висновок (Adverse inference), доказування «негативних» обставин (обставин, що не мали місця).

9.    Витребовування оригіналу письмового, електронного доказу при попередньо наданій його копії, правові наслідки такого ненадання.

10. Концепція процесуального естопелю в господарському судочинстві, незгода сторони справи у відзиві/відповіді на відзив/запереченні з будь-якою обставиною, на якій ґрунтуються позовні вимоги/заперечення.

11. Концепція негативного доказу.

Звертаємо увагу слухачів, що вартість участі для осіб, які не є адвокатами, відрізняється.

Звертаємо увагу адвокатів, що перед лекцією та після її завершення слід відсканувати QR-код, який буде відображено на екрані вебінарної кімнати.

На помічників, стажистів та інших учасників вебінару процедура сканування QR-коду не поширюється.