Звіт Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) щодо депортації українських дітей
Звіт підготовлений незалежною місією експертів Механізму людського виміру ОБСЄ, який вже втретє використовується за ініціативою України та 45 інших країн-членів ОБСЄ
Огляди
10.05.2023

Організація з безпеки та співробітництва у Європі (ОБСЄ) опублікувала звіт щодо депортації та примусового переміщення українських дітей російською федерацією

4 травня 2023 року місія експертів Московського механізму ОБСЄ представила Постійній раді ОБСЄ «Доповідь про порушення та зловживання міжнародних гуманітарних прав і прав людини, воєнні злочини та злочини проти людства, пов'язані з насильницьким переміщенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації».

Це перша окрема спеціальна міжнародна доповідь, присвячена проблемі незаконного переміщення українських дітей Росією.

Звіт був підготовлений незалежною місією експертів Механізму людського виміру ОБСЄ, який вже втретє використовується за ініціативою України та 45 інших країн-членів ОБСЄ.

Очікується, що обґрунтовані висновки доповіді щодо значної кількості порушень та зловживань міжнародним гуманітарним правом та правом прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, пов'язаних з примусовим переміщенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації, сприятимуть міжнародним зусиллям та розробці механізмів для забезпечення справедливості та притягнення до відповідальності замовників та виконавців цих жахливих злочинів.

У доповіді зазначається, що з 24 лютого 2022 року і раніше велика кількість українських дітей була переміщена на тимчасово окуповані території України та на територію Російської Федерації.

Автори документа також підкреслюють, що евакуація та подальше переміщення українських дітей без їхньої згоди є порушенням міжнародного гуманітарного права, а в деяких випадках - серйозним порушенням IV Женевської конвенції та воєнним злочином.

Дії Росії, такі як зміна громадянства українських дітей, усиновлення дітей без супроводу дорослих та подібні асиміляційні заходи, також вважаються злочинами, що порушують цю Конвенцію.

Також зазначається, що примусово переміщені або депортовані українські діти опиняються в повністю російському середовищі, особливо з точки зору мови, звичаїв і релігії, і піддаються впливу проросійської інформаційної кампанії, яка часто дорівнює цілеспрямованому перевихованню і залученню до військової освіти.

Російська Федерація створює різні перешкоди для сімей, які прагнуть повернути своїх дітей, а також перешкоджає встановленню списку дітей та їхнього місцезнаходження, що є порушенням Женевських конвенцій.

Місія також з’ясувала, що російська воююча сторона наразі не має функціонуючого механізму, який би сприяв возз’єднанню сімей українських дітей, які наразі перебувають у Росії або на окупованих Росією територіях. Натомість, Місія бачить ознаки постійної тенденції, яка свідчить про те, що зусилля російської влади, спрямовані на те, щоб дозволити переміщення дітей з України до Російської Федерації, не включають кроки з подальшої евакуації до третіх країн або назад до безпечніших районів України. Нинішній підхід російської влади сприяє постійному перебуванню та потенційно невиправданій затримці репатріації цих дітей, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права.

Крім того, мають місце численні та неодноразові порушення найкращих інтересів та прав дітей, передбачених Конвенцією ООН про права дитини. Зокрема, йдеться про право на ідентичність, право на сім'ю, право на возз'єднання зі своєю сім'єю, право на освіту, доступ до інформації, право на відпочинок, дозвілля, ігри, оздоровлення та участь у культурному житті та мистецтві, право на свободу думки, совісті та релігії, право на охорону здоров'я, а також право на свободу та особисту недоторканність (статті 3,8, 9, 10, 12, 14, 17, 20, 21, 24, 28, 29, 31, 37 (b) Конвенції про права дитини).

Сукупні наслідки цих численних порушень також викликають дуже серйозні побоювання, що права цих дітей на свободу від катувань і жорстокого поводження та інших нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (стаття 37 (а) Конвенції ООН про права дитини) були порушені.

Крім того, Місія дійшла висновку, що практика примусового переміщення та/або депортації українських дітей на тимчасово окуповані території та на територію Російської Федерації може становити злочин проти людяності "депортація або примусове переміщення населення".

Місія сформулювала низку рекомендацій, адресованих насамперед Російській Федерації як правопорушниці, а також Україні та іншим державам і міжнародним організаціям у контексті забезпечення захисту українських дітей, депортованих до Росії.

В офіційному коментарі до доповіді українська сторона наголосила, що примусова передача або депортація українських дітей до російської національної групи може становити геноцид відповідно до статті II Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року. Росія відмовилася співпрацювати з місією Московського механізму в людському вимірі ОБСЄ.

Детально ознайомитися зі звітом можна за посиланням: https://cutt.ly/96uXCFo