Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до ст.42 КЗпП України щодо захисту трудових прав працівників передпенсійного віку». Законом доповнено нову норму, відповідно для якої переважне право на залишення на роботі при звільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації пропонується надавати працівникам яким залишилось менше 3-х років до настання пенсійного віку при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Працівникам передпенсійного віку, яким залишилось менше 10 років до виходу на пенсію, мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Також до даних осіб - за 2 роки настання права на пенсію тривалість виплати допомоги по безробіттю збільшенно майже вдвічі, але така допомога не може перевищувати 720 календарних днів.
Відповідно до ст.10 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», громадянами похилого віку визначаються особи, які не досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більше 1,5 року.
Згідно зі ст.11 Закону України, громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами, територіальними та місцевими програмами зайнятості населення.
Заборона відмови у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.
Переведення працівника похилого віку і працівника перед пенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці. Умови договорів про працю (контрактів, угод) з громадянами похилого віку, включаючи також і їх працю в період проживання в установах соціального забезпечення, не можуть погіршувати становище або обмежувати їх права, передбачені законодавством про працю. Такі умови є недійсними. У разі скорочення працівника пенсійного віку його слід попередити не менш ніж за 2 місяці, він користується переважним правом на залишення на роботі нарівні з іншими працівниками, має право на виплату вихідної допомоги.
Якщо працівник, який досяг пенсійного віку, не бажає більше працювати, то він може бути ініціатором припинення трудового договору. Припинення трудового договору здійснюється на підставі ст.38 КЗпП України – за власним бажання пенсіонера або особи перед пенсійного віку. Звільнення при виході на пенсію працівника відбувається в той самий термін, про який просить працівник без попередження за два тижні.
Роботодавець може звільнити вище наведених категорій осіб лише за ст. 40 , 41 КЗпП України. В данних статтях міститься перелік підстав для звільнення працівника. З інших підстав звільнення працівника не дозволяється. Зазначені особи мають право працювати та мають право на пенсію, яка оформлюється Пенсійним Фондом України. Роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівнику трудову книжку і провести з ним розрахунок. Виплати всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після заявлення працівником вимоги щодо розрахунку.
Забороняється дискримінація пенсіонерів та осіб перед пенсійного віку в галузі праці. Посадових осіб підприємств, організацій, установ усіх форм власності притягують до відповідальності відповідно до чинного трудового законодавства України.
Джерело: Розірвання трудових договорів (контрактів): стратегія захисту / В. В. Поліщук, К. В. Цвєткова, Г. О. Лисенко, Л. С. Звєрєва, Д. М. Навроцький, М. В. Панченко, Т. В. Матова. Х.: Фактор-Медіа, 2021. 112 с.
Методичні рекомендації доступні для ознайомлення та завантаження: http://surl.li/jjsbg