Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийняті Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо звернень з адвокатським запитом, що затверджені Рішенням ВКДКА № ІІ-010/2023 від 23.02.2023.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, Правилами адвокатської етики (далі – ПАЕ) та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання цього договору.

Однією з таких дій, що закріплена як професійне право адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон), є звернення з адвокатським запитом.

Стаття 24 Закону називає коло адресатів, до яких адвокат має право звертатися із адвокатським запитом:

– органи державної влади;

– органи місцевого самоврядування;

– посадові та службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування;

– підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та підпорядкування;

– громадські об’єднання.

Також адвокатський запит може бути направлений фізичній особі за згодою останньої (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону).

Закон висуває кілька вимог до форми і змісту адвокатського запиту, які повинні дотримуватися адвокатом.

Так, адвокатський запит – це письмове звернення. Його предметом є вимога про надання інформації та копій документів.

Предмет адвокатського запиту визначається потребою надання правової допомоги клієнту. Тобто, запитувати можна лише таку інформацію та документи, які необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. При цьому в адвокатському запиті не можна вимагати надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.

До адвокатського запиту слід додавати посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів заборонено.

Праву адвоката звертатися із адвокатським запитом кореспондує обов’язок його отримувачів надати запитувану інформацію та/або копії документів.

Цей обов’язок не поширюється лише на інформацію з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Особливий порядок відповіді на запит встановлено для інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження. Він визначається кримінальним процесуальним законом.

Неправомірна відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке встановлена ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглядаючи скарги щодо поведінки адвоката, пов’язаної із реалізацією ним права на звернення з адвокатським запитом, дисциплінарні палати кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів (далі – КДКА) мають виходити із вказаних вище положень Закону, а також зважати на практику застосування цих та інших положень Закону КДКА та Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

В Узагальненні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарної комісією адвокатури зроблені наступні висновки:

• Порушення вимог оформлення адвокатського запиту, в тому числі додатків до нього, містить ознаки дисциплінарного проступку;

• Факт ненаправлення адвокатського запиту може бути ознакою невиконання адвокатом своїх професійних обов’язків;

• Факт направлення адвокатського запиту, оскільки таке направлення є дією з реалізації професійного права, може бути використаний як доказ дисциплінарного проступку незалежно від наслідків цієї дії;

• Подання адвокатського запиту щодо розкриття банківської таємниці відносно особи без погодження з цією особою є зловживанням професійними правами;

• Повторне направлення адвокатського запиту, а також ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на запит, не може вважатися зловживанням адвокатом професійними правами;

• Звернення в інтересах клієнта та за його дорученням з адвокатським запитом до правоохоронних та інших органів не може вважатися завідомо неправдивим повідомленням про правопорушення;

• На адвокатський запит, оскільки він містить відомості, що становлять адвокатську таємницю, поширюється правовий режим захисту такої таємниці, закріплений ст. 22 Закону;

• Особа, яка надає відповідь на адвокатський запит, якщо вона сама має статус адвоката, повинна враховувати вимоги закону щодо конфіденційності та захисту адвокатської таємниці.

Ознайомитися з повним текстом Узагальнення можна за посиланням: http://surl.li/ifuio