1. Чи збільшилась кількість звернень до поліції через домашнє насильство після повномасштабного вторгнення?

У Голосіївському управлінні поліції створений сектор протидії домашньому насильству, штатна чисельність якого складає 10 осіб. Інспектори цього сектору щодня заступають в мобільні групи реагування (МГР) на факти вчинення домашнього насильства для оперативного припинення таких правопорушень, захисту постраждалих та притягнення винних осіб до відповідальності.

Протягом 2021 року зафіксовано 2598 викликів про факти вчинення домашнього насильства, з яких знайшли своє підтвердження – 1076. У 2022 році таких викликів було 2565. Підтвердилося – 983.

У 2023 році викликів – 2057, підтвердилося – 1187. Протягом цього року зафіксовано 1027 викликів, підтверджено – 857.

Із наведеного бачимо, що з початку повномасштабного вторгнення відбулося зменшення кількості таких випадків, але вже у 2023 році їх кількість збільшилася на 204 випадки. Цього року спостерігається суттєве зниження такого виду правопорушень на території нашого району.

2. За якими критеріями співробітники поліції, приїхавши на виклик, відрізняють насильство від звичайного конфлікту?

Після отримання повідомлення про вчинення домашнього насильства екіпаж МГР здійснює виїзд на місце події, де безпосередньо спілкується з усіма учасниками події і на підставі Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства» від 01.12.2017, Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ від 13.03.2019 №369/180 встановлює наявність або відсутність факту домашнього насильства.

Відповідно до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки щодо вчинення домашнього насильства шляхом спілкування, бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з’ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють небезпеку для цієї особи.

Порядок оцінки ризиків визначає високий, середній та низький рівні небезпеки. Чим більше у формі оцінки ризиків відповідей на запропоновані запитання «ТАК», тим вище рівень небезпеки для постраждалої особи. Це питання щодо вчинення кривдником таких вчинків раніше, конкретизація вчинених дій, з’ясування інформації про наявність зброї, а також потенційної можливості її застосування тощо.

Коли факт домашнього насильства підтверджується, працівники поліції оформлюють стосовно кривдника адміністративні матеріали за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (або як його називають скорочено КУпАП), а також виносять терміновий заборонний припис (ТЗПсК).

Зазначу, що недоречно вважати домашнім насильством всі прояви непорозуміння в родині, що можуть супроводжуватися лайкою, образливими висловами через особисте несприйняття побутової ситуації чи оцінки способу життя членів родини, так само як і виявлення суб`єктивного зневажливого ставлення, прояви невихованості, нестриманості, надмірної безпідставної емоційності, зловживання нецензурними висловлюваннями у побуті та під час сварки.

3. Чи дійсно притягнення кривдника до адміністративної відповідальності змінює його поведінку на краще?

Щоб жінки не відчували на собі прояви домашнього насильства, остраху того, що після приїзду поліції поведінка кривдника погіршиться, за бажанням потерпілих можуть помістити до кімнати кризового реагування для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Наразі у місті працює 2 кризових кімнати. Слід зауважити, що такі кризові кімнати полегшують роботу мобільних груп реагування на факти вчинення домашнього насильства. У 2021 році співробітниками Голосіївського управління поліції до такої кімнати було поміщено 15 осіб, в 2022 – 10, в 2023 – 12, в цьому році – 15.

У разі виникнення кризової ситуації, після попередньої заявки постраждалою стороною на гарячій лінії за коротким номером 15-00 поліцейські доставляють її до кризової кімнати. Зазвичай проведення всіх перелічених дій змінює поведінку кривдника на краще. Лише 20% правопорушників наважуються на вчинення домашнього насильства повторно. Для прикладу, в 2024 році стосовно мешканця району складено адміністративні матеріали про вчинення домашнього насильства щодо дружини. Суд визнав його винним у скоєнні цього правопорушення та притягнув до відповідальності у вигляді штрафу. Після таких заходів впливу та подальшої профілактичної роботи з кривдником повторного вчинення домашнього насильства ним не було.

4. Яким чином краще фіксувати та збирати докази, на чому краще акцентувати увагу під час складання заяви?

Збирання та фіксування доказів у справі здійснюється на підставі нормативних актів, які ми вже згадували: Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства» та Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства. Найкраще це робити за допомогою фото-, відеофіксації правопорушення, пояснень свідків та очевидців домашнього насильства.

Наприклад, в липні цього року до Голосіївського управління поліції надійшов виклик про вчинення домашнього насильства на території району. Під час обслуговування виклику про домашнє насильство встановлено, що чоловік прийшов побачитися з дітьми віком восьми та двох років. Перебуваючи за місцем мешкання дітей, він почав поводити себе неадекватно, провокував конфлікт з дружиною та тещею, застосовував фізичну силу в присутності дітей. Оцінюючи ризики небезпеки, які в цій ситуації були високими, кривдника було попереджено про складання адміністративних матеріалів за вчинення домашнього насильства. Проте правопорушник виявив бажання залучити захисника, який, в свою чергу, заважав встановленню всіх обставин справи. Враховуючи, що до суду окрім наданих письмових пояснень потерпілих, свідків та кривдника були надані відеоматеріали з нагрудних бодікамер працівників поліції, суд встановив вину кривдника, притягнувши його до адміністративної відповідальності.

5. Які на вашу думку дієві обмежувальні заходи по відношенню до кривдника дійсно забезпечують захист постраждалої особи?

Відповідно до чинного законодавства до правопорушників застосовуються такі види стягнень: штраф, громадські роботи, адміністративний арешт. Суд під час прийняття рішення в справах про вчинення домашнього насильства одночасно із накладенням стягнення може направити кривдника на проходження програми для кривдників. Станом на сьогодні в нашому районі на проходження такої програми направлений 21 кривдник. У свою чергу, за непроходження корекційної програми для кривдників настає кримінальна відповідальність, передбачена статтею 390-1 ККУ (Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників). Нашим підрозділом задокументовано 10 таких фактів.

Але з власного досвіду скажу, що найдієвішим інструментом є адміністративний арешт. З аналізу судової практики можна зробити висновок, що здебільшого суди застосовують такі обмежувальні заходи, як заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, що постраждала від домашнього насильства; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно неї або в її присутності; направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми. Найкращий результат дає застосування до кривдників термінових заборонних та обмежувальних приписів.

6. Виходячи з вашого досвіду, які докази є належними та достатніми для підтвердження безпосередньо психологічного насильства?

Психологічне насильство – це маніпуляції, словесні образи, приниження та шантаж. Кривдник чинить насильство зумисно, щоб викликати в людини емоційну реакцію та завдати шкоди. Ознаками психологічного насильства можуть бути:

• Контроль –кривдник прагне керувати життям іншої людини. Він намагається впливати на вибір роботи, друзів чи навіть одягу.

• Знецінення – це приниження, нецензурна лайка та словесні образи. Таким чином кривдник прагне завдати емоційного болю іншій людині.

• Ігнорування (кривдник ігнорує потреби людини та вдає, що її не існує. Це є одним із методів покарання).

• Ізоляція – коли кривдник забороняє спілкуватися з іншими людьми, ходити на роботу або навчання.

• Переслідування (кривдник стежить за постраждалою в реальному житті та соцмережах погрожує та шантажує, аби отримати бажане).

   

У психологічному насильстві кривдник намагається встановити контроль над життям іншої людини та самоствердитись завдяки цьому. Особливо поширеним психологічне насильство саме в сім’ї.

Донедавна фрази на кшталт «я знаю, як тобі краще!» та «ти мені винна, бо ми тебе виховали» сприймалися як частина виховання. Проте ці словесні маніпуляції належать до психологічного насильства.

Належними та достатніми доказами для підтвердження психологічного насильства є:

• фіксація всіх погроз та маніпуляцій;

• залучення свідків;

• фотографії, скріншоти, відеоматеріали.

До прикладу, 25.10.2024р. суд виніс постанову щодо правопорушника та визначив його покарання у вигляді адміністративного арешту строком 3 доби. У цій справі судом встановлено, що кривдник вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї дружини, а саме: словесно ображав, агресивно себе поводив, нецензурно висловлювався, що негативно вплинуло на емоційний стан, викликало душевне занепокоєння. Такими своїми діями чоловік скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП. У судовому засіданні він свою провину не визнав, пояснив, що це дружина поводить себе неадекватно. Дружина в судовому засіданні пояснила, що її чоловік у вказаний в протоколі час та місці вчиняв домашнє насильство щодо неї, а саме у стані алкогольного сп’яніння бив, тягнув за волосся, погрожував вбити, хапався за ніж. Такі дії неодноразово повторювалися протягом кількох місяців. Ретельно дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення, рапорти виклику поліції, ТЗП, письмові пояснення учасників тощо, суд, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, є всі підстави для притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності.

7. За систематичне вчинення домашнього насильства передбачена кримінальна відповідальність, тож враховуючи, що Голосіївський район один з найбільших у місті Києві, яка кількість відкритих кримінальних проваджень за ст. 126 КК України?

Якщо домашнє насильство є систематичним (не менше трьох разів) та спричинило фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрату працездатності, емоційну залежність або погіршення якості життя потерпілої, воно може бути визнано злочином.

Систематичність вчинення домашнього насильства як ознака кримінального злочину – це вчинення трьох або більше діянь, які пов’язані однаковими або подібними об’єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.

Так, 15.02.2024 судом винесено обвинувальний вирок у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України. Протягом 2022-2023 років один і той же обвинувачений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру стосовно батька (виганяв його з квартири, ображав нецензурною лайкою, не пускав до помешкання, погрожував фізичною розправою, штовхав), що призвело до психологічних та фізичних страждань постраждалого. Свою вину обвинувачений не визнав, твердив про наявність маразму та шизофренії у батька через його похилий вік. Враховуючи систематичність вчинення домашнього насильства, яка підтверджується постановами суду, правопорушника визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 126-1 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді арешту строком на 2 місяці.

8. Якщо говорити про системність вчинення домашнього насильства, яка кількість актів насильства і в який спосіб вони мають бути зафіксовані для настання систематичного діяння?

Для настання систематичності домашнього насильства необхідні три рішення суду щодо притягнення кривдника до адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення стосовно однієї й тієї ж особи. У разі вчинення систематичного домашнього насильства, поліцейським збирається доказова база та документується кримінальний злочин, передбачений статтею 126-1 Кримінального кодексу України (Вчинення домашнього насильства).

Голосіївським управлінням поліції цього року зареєстровано 7 таких проваджень.

9. Дієвий механізм протидії та запобігання насильства в сім’ї?

Дієвим механізмом протидії та запобігання домашньому насильству є:

• організація та проведення серед населення інформаційних кампаній щодо запобігання та протидії домашньому насильству, роз’яснення його форм, проявів і наслідків;

• розроблення та впровадження в освітніх закладах навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей;

• залучення медіа до проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на виконання завдань у сфері запобігання домашньому насильству, зокрема формування небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного повідомлення про випадки домашнього насильства, зокрема до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

   

Я вдячний всім за плідну роботу у сфері протидії домашньому насильству та впевнений, що спільними зусиллями державних органів, громадських інституцій та сумлінних громадян ми зможемо змінити нашу країну на краще