Питання зміни способу стягнення аліментів недостатньо врегульоване в сімейному законодавстві України.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України (далі – СК України), за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Існує два способи стягнення аліментів: частка від доходу та тверда грошова сума.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, одержувач аліментів має перевагу в обранні того чи того способу стягнення аліментів (у частці від доходу або у твердій грошовій сумі), якщо останні вже визначені початково судовим рішенням.

Зміст вказаної статті дозволяє дійти висновку, що суд повинен просто змінювати спосіб стягнення аліментів і не вправі відмовляти стягувачу з посиланням на ст. 192 СК України, якою передбачені підстави зміни раніше встановленого розміру аліментів, а саме: зміни сімейного стану або матеріального, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Що нам говорить судова практика?

Аналізуючи судову практику в вирішенні цього питання можна сказати, що вона є суперечливою. Причиною цього є неоднозначний підхід в застосуванні чи не застосуванні ст. 192 СК України поряд із ч. 3 ст. 181 СК України. Одні суди приймають рішення без врахування ст.192 СК України, інші – навпаки, вдаються до цієї норми, тобто вимагають доведення зміни матеріального чи сімейного стану сторін, що і породжує неоднозначність в прийняті рішень.

Разом з цим, спостерігаються часті посилання судів в рішеннях на позицію Верховного Суду України, що міститься в постанові від 05.02.2014 р. у справі № 6-143цс13: «З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження», які є такими, що не узгоджуються з чинною на сьогодні редакцію ч. 3 ст. 181 СК України, зміненою після 08.07.2017 р.

У постанові від 13.02.2019 р. у справі № 152/100/18 Верховний Суд вказав на те, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Отже, Верховний суд притримується позиції, що застосуванню підлягає поряд з ч. 3 ст. 181 СК України, яка передбачає право одержувача аліментів змінити спосіб стягнення аліментів, визначений у рішенні суду, і ч. 1 ст. 192 СК України, що передбачає зміну розміру аліментів та необхідність доведення відповідних обставин зміни. Таким чином, Верховний Суд вказав на необхідність застосування ч. 1 ст. 192 СК України, якщо йдеться про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їхнього стягнення.

В постанові від 14.11.2018 р. у справі № 372/2393/17 Верховний Суд зазначив, що під час розгляду позовів про зміну способу стягнення аліментів та зміну їх розміру, застосовуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, а й низка інших норм щодо обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Тому, при підготовці позову до суду, все-таки доречним буде враховувати ці позиції Верховного Суду.

Тож, які обставини враховуються судами у випадку зміни способу стягнення аліментів на утримання дитини та збільшення їх розміру?

Ч. 1 ст. 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становища дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Потрібно також доводити, що дитина проживає з позивачем (одержувачем аліментів), оскільки ч. 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тому й потрібно доводити, що дитина проживає з одержувачем аліментів (позивачем).

Які особливості підсудності цієї категорії справ?

Незалежно від порядку стягнення аліментів (наказний чи позовний) підлягають застосуванню загальні правила підсудності, передбачені ЦПК України. Але законодавство встановлює відмінності залежно від того, хто звертається з позовом про зміну розміру аліментів чи способу їх стягнення —– стягувач чи платник.

Так, для стягувача аліментів процесуальним законодавством передбачена альтернативна підсудність, що є найбільш сприятливою обставиною. Тобто, стягувач аліментів має право обрати суд, до якого пред’явити позов про збільшення розміру аліментів або зміну способу їх стягнення. Це може бути суд за зареєстрованим місцем проживання стягувача (ч. 1 ст. 28 ЦПК України) або ж платника аліментів (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).

Натомість для платника аліментів така альтернатива процесуальним законодавством не передбачена.

Чи сплачується судовий збір за позовом про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру?

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягувач аліментів звільнений від сплати судового збору за позовом про збільшення розміру аліментів або способу їх стягнення. У разі задоволення судом позову стягувача аліментів судовий збір буде обчислений судом та стягнутий з платника аліментів.

Підготувала член Центру сімейного права ВША НААУ, адвокат Лілія Єрмоленко

Зареєструватися на захід з підвищення кваліфікації адвокатів від Центру сімейного права:

Спори щодо допоміжних репродуктивних технологій: що потрібно знати адвокату? https://shorturl.at/dsXZ9

Відшкодування витрат на правову допомогу під час розгляду сімейних справ. https://shorturl.at/sGSUW