Зміна прізвища – забаганка чи необхідність?
Це використання свого права!
Оксана Майорова, адвокат, член Ради з Комітету з сімейного права НААУ
Ймення з прізвищем у парі
не є штучністю
й полонить у дивнім чарі
милозвучністю
(Д. Білоус)
В народі кажуть, прізвище – це частина власної назви особи, її повного імені. У більшості народів воно ідентифікує її родову приналежність, що передається від покоління до покоління, вказує на спорідненість.
Українські прізвища — родові прізвища, які виникли в українськомовному середовищі в процесі ономастичної складової формування української нації. Українські прізвища мають різноманітну морфологію формування та різні джерела походження.
Новонароджена дитина, як правило, отримує прізвище батька, інколи матері. Здебільшого для жінок існує також традиція змінювати прізвище при вступі до шлюбу, що означає перехід від однієї родини до іншої. Часто зустрічаються подвійні прізвища, котрі виділяють приналежність особи до двох родин. Існує також традиція змінювати закінчення прізвища залежно від статі особи або ж від її стану в суспільстві.
Звертаю увагу на те, що змінити дані про себе – не проблема. Причини їх «переформатування» можуть бути різні, але для цього достатньо навіть просто бажання. Це індивідуальний вибір і кожен має право не пояснювати свого рішення. Але необхідно усвідомлювати, що у зв’язку зі зміною персональних даних, в даному випадку прізвища, необхідно буде замінити відповідні документи.
Отже, як це зробити, давайте розберемося.
На початку дам визначення терміну «ім’я» посилаючись на українське законодавство. Так, відповідно до статті 28 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) — ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Хто може змінити ім’я в Україні?
Державна реєстрація зміни імені (в даному випадку прізвища) проводиться лише стосовно громадян України, що визначено статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Які підстави для зміни імені.
Випадки, при яких можлива зміна імені передбачені статтею 295 ЦК України та статтею 149 Сімейного кодексу України (надалі – СК України), а саме:
- фізична особа, яка досягла шістнадцять років, має право на власний
розсуд змінити своє прізвище;
— фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище за згодою батьків або одного з них у разі, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері;
— у разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища такої особи здійснюється за згодою піклувальника;
— у разі усиновлення, його скасування або визнання недійсним;
— при реєстрації шлюбу, його розірвання або визнання недійсним.
Яка процедура та нюанси зміни прізвища?
Відповідно до статті 35 СК України право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу мають наречені, а саме:
— наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами;
— наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися;
Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі статті 148 СК України у разі зміни прізвища обома батьками змінюється і прізвище дитини, яка не досягла 7 років. Якщо ж дитина досягла цього віку, то така зміна прізвища здійснюється за її згодою. У разі зміни прізвища одного з батьків, прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
Слід зазначити, якщо один із батьків заперечує щодо зміни прізвища дитини, спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Тлумачення частини п`ятої статті 148 СК України, здійснене Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду України у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16, дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини, про що також наголосив Верховний Суд України в своїй постанові від 19.01.2022 року у справі №165/1288/20.
Верховний Суд України у своїй постанові від 13 квітня 2020 року у справі № 496/904/18 зазначає, що при вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також врахувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо. Якщо той із батьків, хто має спільне з дитиною прізвище і проживає окремо від дитини, зберігає з нею близькі стосунки і продовжує брати участь у її виховані, то не є доцільним сприяти відчуженню між батьком і дитиною шляхом зміни прізвища.
Крім цього, Верховний Суд України в своїй постанові від 30 березня 2020 року у справі № 759/5739/18 та постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 599/596/17, посилається на висновки з приводу того, що позивач має довести належними і допустимими доказами факт свідомого та умисного непіклування відповідача про фізичний, духовний розвиток їх дитини, а також те, що зміна прізвища дитини на прізвище матері буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Щодо зміни імені Європейський суд з прав людини застосовував статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зауважив, що в особи можуть існувати справжні причини, щоб бажати змінити своє ім`я. Суд визнає, що законодавчі обмеження такої можливості можуть бути виправдані інтересами суспільства, наприклад, для забезпечення точного обліку населення або схоронності засобів ідентифікації особи та зв`язку носіїв певного імені з сім`єю (справа «Ст`єрна проти Фінляндії» (Stjerna v. Finland), п, 39).
Який порядок зміни прізвища фізичної особи на території України?
Порядок розгляду заяв про зміну прізвища фізичної особи регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи» та наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні».
Реєстрація зміни прізвища громадян України проводиться за їх заявою державним відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання. Заява про зміну прізвища подається у письмовій формі за умови пред’явлення паспорта громадянина України.
Які документи необхідно подати?
Заяву, свідоцтво про народження заявника, свідоцтво про шлюб (якщо заявник перебуває у шлюбі), свідоцтво про розірвання шлюбу (якщо шлюб розірвано), свідоцтва про народження дітей (у випадку, якщо заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей), свідоцтво про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено, фото заявника, квитанція про сплату державного мита.
Яка вартість і порядок розгляду даного питання?
Державна реєстрація зміни імені громадян України проводиться після сплати заявником державного мита або для громадян України, які постійно проживають за кордоном – сплати заявником консульського збору. При умові звільнення заявника в установленому законодавством порядку від сплати державного мита або консульського збору він повинен пред’явити відповідний документ, що підтверджує таке право. Держмито сплачується в розмірі 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
Для зміни прізвища фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
Заява про зміну прізвища розглядається державним відділом реєстрації актів цивільного стану (надалі – ДРАЦС) у тримісячний термін з дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці.
Після подання заяви про зміну прізвища:
— відділ ДРАЦС перевіряє відомості, зазначені у заяві та в документах, що додаються до неї, попереджає заявника про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і про необхідність обміну паспорта, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів.
Для зміни імені фізичної особи, яка досягла 14-річного віку, разом з відповідною заявою подається заява в письмовій формі батьків (одного з батьків – у випадку, якщо другий помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені.
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у випадку, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним із батьків, така заява, нотаріально засвідчена, від його імені може бути подана другим з батьків.
Слушно зауважити, що є випадки, коли може бути відмовлено в зміні прізвища. Підставами для відмови є:
— здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;
— наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
— офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
— подання заявником неправдивих відомостей.
Проте, відмова в наданні дозволу на зміну прізвища може бути в установленому порядку оскаржена у суді.
Таким чином, фізична особа за вищенаведених обставин, може змінити своє прізвище протягом всього життя.
Це використання нею свого права!