Короткий зміст позовних вимог:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Дубовий Гай» (далі – ГО «Дубовий Гай») про встановлення земельного сервітуту.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08 грудня 2017 року є власником земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 8000000000:85:625:0038, з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва, яка розташована на АДРЕСА_1.

На земельній ділянці розташований належний позивачу будинок, який він використовує для свого проживання та членів своєї родини. Перешкодою для комфортного проживання та ведення господарства є неможливість підключення будинку до мережі енергопостачання, центрального водопостачання та водовідведення, комунікацій, а також відсутність окремого проходу, проїзду та доступу до земельної ділянки від проїжджої частини з вул. Лісної.

Позивач вказував, що його земельна ділянка з усіх сторін оточена земельними ділянками, які перебувають у приватній власності. Зокрема, суміжні земельні ділянки площею 0,0936 га, з кадастровими номерами 8000000000:85:625:0050 та 8000000000:85:625:0049, на праві власності належать ГО «Дубовий Гай» та мають вихід до проїжджої частини на вул. Лісній, уздовж якої розташовані мережі та комунікації, а також єдина улаштована дорога.

Позивач замовив технічні умови на підключення до мережі енергопостачання, проте через відсутність погодження представника відповідача йому не можуть підключити електропостачання. Усні та письмові звернення відповідач ігнорує, не бажає будь-яким чином надавати платно на підставі договору оренди, сервітут, відчужувати тощо право на користування земельною ділянкою, тому позивач вимушений звернутися до суду.

З інших боків земельна ділянка позивача межує із земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:85:625:0037, та земельною ділянкою, кадастровий номер 8000000000:85:625:0039, які також самостійного виходу до вул. Лісної не мають.

Посилаючись на висновок експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи від 24 січня 2022 року, за результатами якої визначено два варіанти встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050 згідно зі схемою, наведеною на плані, загальною площею сервітуту 0,0052 га; або через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0049 згідно зі схемою, наведеною на плані у додатку, загальною площею сервітуту 0,0140 га,

ОСОБА_1 з урахуванням уточнень просив встановити йому постійний безоплатний земельний сервітут щодо частини земельної ділянки загальною площею земельного сервітуту 0,0052 га, кадастровий номер 8000000000:85:625:0050, яка перебуває у власності ГО «Дубовий Гай», на право проходу та проїзду транспортним засобом, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання від

АДРЕСА_1 до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0038, загальною площею 0,1 га, на АДРЕСА_1, на користь власника земельної ділянки. Межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах відповідно до додатка 2 висновку експерта за результатами судової земельно-технічної експертизи від 24 січня 2022 року № 02/33-21-22, складеного судовим експертом в межах координат, визначених у Національній системі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Встановлено ОСОБА_1 постійний безоплатний земельний сервітут частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050, яка на праві власності належить ГО «Дубовий Гай», площею 0,0052 га, розміром 3,5 м на 14,7 м, на право проходу та проїзду транспортним засобом, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів водопостачання та водовідведення з АДРЕСА_1 до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0038, загальною площею 0,1 га, на АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_1 . Встановлено межі координат та конфігурації земельного сервітуту: 1 60884,21 15700,23 14,78; 2 60894,46 15710,94 3,54; 3 60891,74 15713,22 14,77; 4 60881,52 15702,55 3,54. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач не має можливості використовувати житловий будинок та земельну ділянку, задовольнити потребу в проїзді й проході від власного житла до дороги загального користування на АДРЕСА_1, а також підключення до мережі електропостачання й комунікацій, які проходять уздовж проїжджої частини на вул. Лісній, без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача. У добровільному порядку сторони не досягли домовленості щодо встановлення сервітуту.

Досліджуючи дотримання принципу пропорційності втручання у право відповідача на мирне володіння майном та непорушності права власності, суд виходив з того, що втручання у вигляді встановлення земельного сервітуту є необхідним в демократичному суспільстві, без його встановлення позивач не може в повному обсязі користуватися власною земельною ділянкою та будинком, що на ній розташований; це втручання відповідає вимогам законодавства, тобто не є свавільним. Передбачене статтею 404 ЦК України та статтею 99 ЗК України встановлення на користь позивача земельного сервітуту (права проходу та проїзду, можливість прокладання комунікацій) відповідає критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), та дотримання справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача, який не позбавляється права володіння цією земельною ділянкою.

Додатковим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року стягнено з ГО «Дубовий Гай» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн та витрати за проведення експертизи в розмірі 26 084,72 грн.

Частково задовольняючи клопотання про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції врахував заперечення представника відповідача, категорію справи, що належить до складних, обсяг фактичних витрат сторони позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, а також загальну участь представника позивача в 11 судових засіданнях, процесуальну поведінку сторін, прагнення позивача вирішити питання мирним шляхом, відсутність представника відповідача у судових засіданнях та його клопотання, згідно з яким 4 рази розгляд справи відкладався, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, визнав розмір заявлених витрат на правову допомогу в сумі 55 800,00 грн завищеним та дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача частини понесених витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн, а також витрат за проведення експертизи у розмірі 26 084,72 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ГО «Дубовий Гай» залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року та додаткове рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 червня 2023 року залишено без змін. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

21 грудня 2023 року представник ГО «Дубовий Гай» – адвокат Букрєєв В. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що в судовій земельно-технічній експертизі від 24 січня 2022 року № 02/33-21-22 існують докази, які підтверджують можливість забезпечення проходу, проїзду також іншим чином, окрім як через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050. Суд ухвалив необґрунтоване рішення щодо встановлення земельного сервітуту через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050 для підключення до мережі електропостачання й інженерних комунікацій для забезпечення водопостачання, водовідведення та каналізації. Суди не вивчили проєктну документацію прокладання кабельної лінії, а отже, і не врахували, що наявна вздовж вул. Лісної кабельна лінія напругою 10 кВ не має точки під’єднання до неї з боку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050, а розташована ближче до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:625:0049 і передбачає наявність точки під’єднання шляхом установки трансформатної підстанції напругою 10/04 кВ. Суди не дослідили питання наявності на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050 вже прокладених інженерних мереж і комунікацій. Суди зробили неправильний висновок про те, що позивач вчиняв дії щодо встановлення сервітуту в позасудовому порядку.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 березня 2020 року у справі № 383/153/17, від 01 червня 2023 року у справі № 520/21041/18, від 12 червня 2019 року у справі № 487/4106/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 925/603/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 484/690/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 686/18456/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду:

Стаття 98 ЗК України визначає право земельного сервітуту як право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Стаття 99 ЗК України визначає перелік, який не є вичерпним, земельних сервітутів, встановлення яких можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок.

У статті 100 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній  реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно зі статтею 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, а збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Аналіз наведених положень цивільного і земельного законодавства України дає підстави для висновку, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки.

Види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені у статті 99 ЗК України, і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати: що правове регулювання дій щодо встановлення сервітуту має здійснюватися виключно між власником (володільцем) земельної ділянки та особою, яка має намір нею користуватися, а тому необхідно визначити суб’єктний склад спірних правовідносин відповідно до частини другої статті 402, частини другої статті 404 ЦК України (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 642/3165/17 (провадження № 61-14776св18); що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови (правовий висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 351/1146/16-ц (провадження № 61-16854св18).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновок:

Суд першої інстанції, установив, що в добровільному порядку між сторонами не досягнуто домовленості щодо встановлення сервітуту, нормальне користування позивачем належною йому земельною ділянкою неможливе без обтяження сервітутом земельної ділянки відповідача, а також те, що потреби ОСОБА_1 у забезпеченні проходу, проїзду та прокладення й експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів водопостачання та водовідведення до власного майна не можуть бути задоволенні в інший спосіб, ніж через земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:625:0050, яка на праві власності належить ГО «Дубовий Гай». За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав про встановлення обтяження суміжної земельної ділянки (сервітут) згідно з висновком експерта від 24 січня 2022 року № 02/33-21-22, оскільки такий варіант є найменш обтяжливим для відповідача.

Аргументи заявника про неврахування висновків Верховного Суду, наведених у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені судами у цій справі, не суперечать висновкам Верховного Суду у постановах, зазначених заявником у касаційній скарзі.

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року – без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.

З огляду на те що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат, понесених заявником, відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Джерело: https://tinyurl.com/33mrs3td