Цифрове середовище розуміється як таке, що охоплює інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), включаючи Інтернет, мобільні та пов’язані з ними технології та пристрої, а також цифрові мережі, бази даних, контент та послуги.
Водночас воно є складним і швидко розвивається, і багато в чому змінює життя дітей, що призводить як до можливостей, так і до небезпеки їхньому благополуччю та втіленню прав людини. ІКТ є важливим інструментом у житті дітей для освіти, соціалізації, вираження та залучення, водночас їх використання може створювати певні ризики [1].
Одним із ризиків використання дітьми ІКТ можна назвати залучення неповнолітніх до протиправних дій щодо наркотичних речовин, зокрема незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України [2]). Молодим людям та підліткам – користувачам Інтернет нав’язується думка про те, що не всі наркотичні засоби є шкідливими для здоров’я, про існування недорогих і безпечних речовин і сумішей, які допомагають «розслабитися» і не викликають звикання та залежності [3].
При цьому діти реалізують наступні свої права: право вільно висловлювати свої думки, що включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини (ст. 13 Конвенції про права дитини [4, 1]); право на таємницю кореспонденції (ст. 16 Конвенції про права дитини); право на освіту (ст. 28 Конвенції про права дитини); право на участь у грі і право на зібрання та об’єднання, право на конфіденційність та захист даних [1]).
Відповідно до ст. 33 Конвенції про права дитини [4] держави-учасниці мають вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних та соціальних заходів, а також заходів в галузі освіти, з тим, щоб захистити дітей від незаконного зловживання наркотичними засобами та психотропними речовинами, як вони визначені у відповідних міжнародних договорах, та не допускати залучення дітей до протизаконного виробництва таких речовин і торгівлі ними.
Проте, як показує практика, зазначені заходи малоефективні. Наприклад, правоохоронці затримали двох 18-річних хлопців, які почали свою злочинну діяльність ще будучи неповнолітніми. Фігуранти виконували інтернет-замовлення у Кременчуцькому районі. Під час обшуків у юнаків вилучили речові докази - розфасовані наркотики в особливо великих розмірах, чорнові записи, ваги та інше. Зокрема, поліція вилучила понад 2 кг солей α-PVP, які призначалися для «закладок». Також четверо неповнолітніх «закладчиків», віком 16-17 років, троє хлопців та одна дівчина, робили «закладки», використовуючи Telegram [5].
У Кам’янці-Подільському Хмельницької області перед судом постане 17-річна «закладчиця» синтетичних наркотиків. У підозрюваної правоохоронці вилучили понад 150 згортків з амфетаміном, метамфетаміном та PVP (солями), в якої вилучили 62 «закладки» (як у згортках, так і у пластикових флаконах) [6].
Способи втягнення неповнолітнього у протиправну діяльність як умовляння, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо [7].
Найбільш поширеною формою втягнення неповнолітніх у вказану діяльність є збут неповнолітніми наркотиків за допомогою мережі Інтернет (89 % випадків). Варто звернути увагу, що такий вид вчинення кримінального правопорушення за допомогою мережі Інтернет вчиняється через: замовлення (в режимі онлайн за допомогою програми типу ICQ, Skype, через інтернет-переписки в режимі онлайн у форумах (чатах) чи з використанням електронної пошти тощо); передоплати, оплати за замовлений наркотик (способів переказу грошей - термінали самообслуговування, система віддаленого банкінгу, поповнення електронного гаманця «електронними грошима», поповнення мобільного номеру телефону); пакування наркотиків залежно від виду речовини, пересилання та місця організації закладок (повідомлення про місцезнаходження наркотика та спосіб його отримання також можуть бути різними: розмова по телефону, відправка текстової інформації чи фотографії про місце приховування наркотику через Інтернет чи SMS-повідомлення) [8].
До процесу збуту наркотиків через мережу Інтернет залучаються у більшості випадків підлітки, які добре орієнтуються у сучасних технологіях та комп’ютерній техніці, а тому, розуміючи можливість бути викритими, вдаються до різних хитрощів приховуючи місце свого перебування змінюючи IP – адреси різними методами. Так, зокрема використовується ТОR-браузер – система проксі-серверів, що дозволяє встановлювати анонімне мережеве з’єднання, захищене від прослідковування, тобто анонімна мережа віртуальних тунелів, що дозволяє передачу даних в зашифрованому вигляді. Також злочинці використовують VPN підключення – тобто технологію, яка забезпечує створення в Інтернеті зашифрованої додаткової «чорної» сітки для передачі даних. У випадках, коли для контакту використовуються номери мобільних операторів, збувачі систематично змінюють свої контакти тим самим уникаючи можливості своєї ідентифікації [9].
Пам’ятаючи про швидкість, з якою розвивається цифрове середовище та ІКТ, держава та громадянське суспільство повинні вживати запобіжних заходів, в тому числі регулярно оцінюючи будь-які ризики і шкоду, які вони можуть становити для здоров’я дітей, незважаючи на відсутність на даний час визначеності стосовно науково-технічного знання про існування або обсяг таких ризиків; повинні вимагати застосування ефективних систем вікової перевірки для забезпечення захисту дітей від продуктів, послуг та контенту в цифровому середовищі, які юридично обмежуються з урахуванням конкретних вікових категорій, використовуючи методи, які узгоджуються з принципами мінімізації даних; співпрацювати з засобами масової інформації з належною повагою до свободи засобів масової інформації, з навчальними закладами та іншими відповідними зацікавленими сторонами для розробки програм підвищення обізнаності, спрямованих на захист дітей від шкідливого контенту, а також запобігання їх участі в незаконній онлайн-діяльності [1].
Підсумовуючи, слід зазначити, що інформаційно-комунікаційні технології є сьогодні одним з найважливіших факторів, що впливають на формування особистості та загального розвитку дитини. Але, на жаль, окрім користі (наприклад, допомога ефективному навчанню) завдає шкоду дитині. Одним із негативних наслідків використання інформаційно-комунікаційних технологій є залучення неповнолітніх до протиправних дій щодо наркотичних речовин у цифровому середовищі. Якщо раніше наркозалежні особи знали, за якою адресою можна придбати дозу наркотику, то сьогодні прямий контакт покупця з продавцем повністю відсутній. Інтернет повинен бути безпечним, надійним, відкритим та сприятливим середовищем для всіх, включаючи дітей, але нагальною потребою сучасного розвитку цифрового середовища є розробка послідовної державної політики за участю дітей, яка враховує взаємозалежність можливостей та ризиків у цифровому середовищі та необхідність забезпечення відповідних заходів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Рекомендації CM/Rec (2018) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про принципи дотримання, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі). URL: https://tinyurl.com/8r3ukmfr (дата звернення: 09.01.2024).
2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III. URL: https://tinyurl.com/47rubmth (дата звернення: 09.01.2024).
3. Лапта С. П. Використання Інтернету як інструмента незаконного продажу наркотичних засобів і сильнодіючих речовин. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народження проф. М. В. Салтевського (м. Харків, 8 листоп. 2017 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків: ХНУВС, 2017. С. 114-116. URL: https://tinyurl.com/y5j3jyy6
4. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. № 995_021. URL: https://tinyurl.com/5p48h6xb (дата звернення: 09.01.2024)
5. За 5 місяців поліція вилучила у полтавців близько 10 кілограмів наркотиків. Полтавщина: інтернет-видання. URL: https://poltava.to/news/71639/ (дата звернення: 09.01.2024).
6. Кримінальна відповідальність за торгівлю наркотиками з 16 років: на Хмельниччині неповнолітня відповідатиме за свої дії. День за днем: інтернет-видання. URL: https://tinyurl.com/5dfs844h (дата звернення: 09.01.2024).
7. Савченко А.В., Вартилецька І.А., Семенюк О.О., Луцак О.О. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, вчинених із залученням неповнолітніх та щодо неповнолітніх: монографія. Київ: НАВС, 2016. 267 с.
8. Кукос М. В. Способи втягнення неповнолітніх у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2023. Випуск 78: частина 2. С. 275-281. URL: https://tinyurl.com/4xyry53f
9. Використання Інтернету як інструмента незаконного продажу наркотичних засобів і сильнодіючих речовин. Черкаська селищна рада: вебсайт. URL: https://cutt.ly/owJDogmQ (дата звернення: 09.01.2024)
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Безпека дітей в Інтернеті: попередження, освіта, взаємодія»
Переглянути та завантажити збірник конференції можна за посиланням: https://tinyurl.com/5n89s7ca