Заяви (скарги) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів: узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури
Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийняті Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів, що затверджені Рішенням ВКДКА № V-005/2021 від 27 травня 2021 року.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – КДКА) із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Так, судді є одними з найбільш активних заявників, що через неналежну процесуальну поведінку адвокатів звертаються до КДКА.
До заяв (скарг) суддів, з урахування п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі – Положення), відносяться рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.
Заяви (скарги) суддів на адвокатів переважно стосуються таких аспектів, як: затягування судового процесу, зокрема, через неявку у засідання; не ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; безпідставні звинувачення та образливі висловлювання; безпідставні відводи; втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя тощо.
Відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження регламентуються розділом IV Правил адвокатської етики (далі – Правила). Ним визначаються дотримання адвокатом принципів:
– законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження;
– незалежності адвоката та пріоритетності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом;
– чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді.
Також, Правила закріплюють засади культури поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження.
Професійні аспекти відносин між адвокатом, суддею та іншими учасниками процесу, оскільки вони пов’язані із реалізацією прав та виконанням обов’язків, відображені в окремих нормах процесуального законодавства, яке також слід брати до уваги при ухваленні рішень у дисциплінарних справах.
На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, під час вирішення питання про наявність ознак дисциплінарного проступку, а також кваліфікуючи дії чи бездіяльність адвоката під час прийняття рішення у дисциплінарній справі, слід виходити з наступного:
1.1. Не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта (п. 15 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При цьому слід зважати на фактичні обставини справи та оцінювати вмотивованість у висловлюваннях позиції адвоката.
1.2. Не може містити ознак дисциплінарного порушення застосування адвокатом стосовно судді оціночних суджень, що мають під собою певну фактичну основу.
1.3. Адвокат та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні.
1.4. Неодноразова неявка адвоката у судові засідання у разі його належного повідомлення, містить ознаки дисциплінарного проступку. При цьому, наявність ознак, не означає наявність дисциплінарного проступку. В кожному конкретному випадку слід оцінювати поважність причин неявки, а також дії, які вживав адвокат у зв’язку із цим.
1.5. Призначення суддею засідань без погодження з адвокатом дат таких засідань, коли адвокат в законному порядку бере участь в інших судових процесах відповідно до раніше узгоджених дат з іншими судами, виключає наявність ознак дисциплінарного проступку в адвоката.
1.6. Попереднє погодження дати і часу наступного судового засідання адвокатом і наступна його неявка у це засідання містить ознаки неналежного виконання ним своїх обов’язків і є підставою для порушення дисциплінарної справи.
1.7. Відсутність договору про надання правничої (правової) допомоги на момент проведення судового засідання, в тому числі, через розірвання такого договору в односторонньому порядку адвокатом, унеможливлює притягнення останнього до відповідальності.
1.8. У кримінальному процесі неявка особи у судове засідання без поважних причин, як дисциплінарний проступок, має підтверджуватися фактом вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
1.9. Встановлення і доведення КДКА факту неодноразового пропуску адвокатом судових засідань без поважних причин, може кваліфікуватися як вчинення ним грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (рішення № ІХ-007/2020).
1.10. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Навіть у тому разі, коли затягування здійснюється в інтересах клієнта, в таких діях наявні ознаки дисциплінарного проступку.
1.11. Не є дисциплінарними проступком та не може вважатися затягуванням процесу не подання адвокатом заяви прокурору або органу досудового розслідування про надання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.
2. Під час розгляду заяв (скарг) суддів щодо неналежної поведінки адвокатів необхідно також враховувати наступні процесуальні аспекти.
2.1. Правова природа окремої ухвали судді (як встановлена процесуальними кодексами форма реагування на протиправну та неетичну поведінку адвоката) відрізняється від природи скарги, передбаченої Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це зумовлює певні особливості забезпечення виконання суддями і КДКА як норм кодексів, так і Закону, який встановлює загальні правила дисциплінарної процедури стосовно адвокатів.
2.2. Окрема ухвала суду щодо поведінки адвоката, яка по суті є скаргою, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», – це документ, що містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, та лише може бути підставою для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи.
2.3. Направлення до КДКА суддею копії повідомлення до Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя за певних обставин може розцінюватися як скарга щодо поведінки адвоката в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.4. Оскільки оскаржувані до КДКА дії адвоката іноді одночасно стають приводом для повідомлення про втручання в діяльність, які судді надсилають до Вищої ради правосуддя, результати розгляду цих звернень можуть враховуватися дисциплінарними палатами під час прийняття рішення у дисциплінарній справі.
2.5. Дисциплінарні палати мають досліджувати та надавати оцінку усім наявним доказам. Надання переваги одним даним і ігнорування інших свідчить про неповноту перевірки.
2.6. Відповідно до ПАЕ, звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
2.7. Наявність кримінального провадження стосовно судді-скаржника не може бути підставою для зупинення дисциплінарною палатою перевірки обставин, викладених у скарзі.
Ознайомитися з повним текстом Узагальнення можна за посиланням: https://bit.ly/3UHIBgz