У 2012 році Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, що стало одним з перших кроків на шляху удосконалення законодавства стосовно захисту дітей у вказаній сфері.
Логічним продовженням роботи з наближення національних правових норм до європейських стандартів щодо запобігання та протидії злочинам проти статевої свободи та недоторканості наймолодших членів нашого суспільства став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської конвенції)» від 18 лютого 2021 року № 1256-IX, що набрав чинності на початку березня цього року. Наведеним законом Кримінальний кодекс України був доповнений новими складами злочинів, а низка вже діючих положень зазнала змін. Так, було запроваджено відповідальність за: домагання дитини для сексуальних цілей (нова стаття 156-1 КК України); одержання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення чи інше переміщення, виготовлення, збут і розповсюдження (нова стаття 301-1 КК України); проведення видовищного заходу сексуального характеру за участю неповнолітньої особи (нова стаття 301-2 КК України).
На превеликий жаль, злочини зазначеної категорії досі залишаються поширеними, як у нашій так і у інших країнах. Сьогодні ситуація ускладнюється також тим, що все більше таких кримінальних правопорушень вчиняються за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. У зв’язку з цим слід зауважити, що на захист прав дітей у наведеній сфері окрім «Ланцаротської конвенції» спрямована Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність 2001 року у ст. 9 якої вказано, що кожна Сторона вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для встановлення кримінальної відповідальності відповідно до її внутрішнього законодавства за навмисне вчинення, без права на це, наступних дій: a) вироблення дитячої порнографії з метою її розповсюдження за допомогою комп’ютерних систем; b) пропонування або надання доступу до дитячої порнографії за допомогою комп’ютерних систем; c) розповсюдження або передача дитячої порнографії за допомогою комп’ютерних систем; d) здобуття дитячої порнографії за допомогою комп’ютерних систем для себе чи іншої особи; e) володіння дитячою порнографією у комп’ютерній системі чи на комп’ютерному носії інформації.
Для цілей пункту 1 цієї статті «дитяча порнографія» включає в себе порнографічний матеріал, який візуально зображує: a) неповнолітню особу, задіяну у явно сексуальній поведінці; b) особу, яка виглядає як неповнолітня особа, задіяну у явно сексуальній поведінці; c) реалістичні зображення неповнолітньої особи, задіяної у явно сексуальній поведінці.
Для цілей пункту 2 цієї статі термін «неповнолітня особа» включає в себе усіх осіб до 18 років. Сторона може, однак, передбачити нижчий віковий поріг, який має бути не меншим за 16 років.
Кожна Сторона може залишити за собою право не застосовувати, частково чи повністю, підпункти 1 «d», 1 «e», 2 «b» та 2 «c».
Необхідно підкреслити, що наведені вище зміни національного законодавства удосконалюють вже існуючий механізм протидії злочинам вказаної категорії, а права і свободи дітей у зазначеній сфері завжди перебували під особливою увагою правоохоронних органів, суду та суспільства в цілому.
Тож проаналізуємо як працюватиме нове законодавство щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства на прикладі конкретної практичної ситуації. Так, вироком Заставнівського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2021 року (справи № 716/1798/20) ОСОБА_1, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 4 ст. 301 КК України і йому призначено покарання за: ч. 4 ст. 152 КК України у виді 6 років позбавлення волі; ч. 4 ст. 301 КК України (в редакції станом до 16.03.2021 року) у виді 2 роки позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Згідно вироку суду, в квітні 2020 року в після обідній час неповнолітній ОСОБА_1 , проходячи по одній з вулиць с. Веренчанка Заставнівського району Чернівецької області разом із своїм знайомим неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустріли свого знайомого односельчанина малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час розмови з останнім ОСОБА_1 запропонував малолітньому ОСОБА_5 піти разом з ними до нього до дому, на що той погодився. Прийшовши до будинку ОСОБА_1, що по АДРЕСА_2, останній разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали грати в карти. Під час їхнього відпочинку, в той час, як ОСОБА_4 на деякий час вийшов з будинку, ОСОБА_1 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті без добровільної згоди ОСОБА_5, який внаслідок малолітства не міг усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно нього дій, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані з оральним проникненням в тіло малолітнього ОСОБА_5 з використанням геніталій. Так, ОСОБА_1, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, переконав малолітнього ОСОБА_5 роздягнутися та роздягнувся сам. В подальшому, ОСОБА_1, лежачи на ліжку у кімнаті вищевказаного приміщення, приспустив свої штани і нижню білизну, оголивши свого ерегованого статевого члена, та перебуваючи в лежачому положенні, підкликав до себе малолітнього ОСОБА_5, після чого ввів свій статевий орган в ротову порожнину останнього.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_1 в квітні 2020 року (точний час досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), перебуваючи по місцю свого проживання в житловому будинку, що в АДРЕСА_2, під час задоволення своєї статевої пристрасті, пов`язаної з оральним проникненням в тіло малолітнього ОСОБА_5, без добровільної згоди останнього, який внаслідок малолітства, не міг усвідомлювати сутність та значення вчинюваних відносно нього дій, за допомогою відеокамери свого мобільного телефону провів відео зйомку своїх протиправних злочинних дій, тобто виготовив та в подальшому зберігав з метою поширення на власному мобільному телефоні відеопродукцію, що містить дитячу порнографію.
В подальшому ОСОБА_1 в кінці квітня 2020 року, діючи всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичних, цинічних способів демонстрації статевих органів та статевих відносин, за допомогою мобільного телефону, з`єднаного з мережею Інтернет, через мобільний додаток Інстаграм, за допомогою якого можна обмінюватися різними файлами, в тому числі відеопродукцією, надіслав виготовлену ним відеопродукцію за його та малолітнього ОСОБА_5 участю, що містять дитячу порнографію, своїй знайомій неповнолітній ОСОБА_6, після чого вказаний відео файл, що містить дитячу порнографію, поширився серед учнів Веренчанської ЗОШ.
22.07.2020 року вказаний відео файл виявлений в мережі Інтернет директором Веренчанської ЗОШ ОСОБА_7, скопійований ним на оптичний DVD-R диск та переданий працівникам поліції.
Варто зауважити, що Законом № 1256-IX від 18.02.2021 року ч.ч. 4, 5 виключено зі ст. 301 КК України оскільки тим же законом Кримінальний кодекс України доповнено ст. 301-1 КК України, яка передбачає відповідальність за: умисне одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем чи технологій або умисне її придбання, або умисне зберігання, ввезення в Україну, перевезення чи інше переміщення дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження (ч. 1); ввезення в Україну дитячої порнографії з метою збуту чи розповсюдження або її зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою (ч. 2); виготовлення, розповсюдження, збут дитячої порнографії або примушування неповнолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії (ч. 3); дії, передбачені частинами другою або третьою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з отриманням доходу у великому розмірі, або примушування малолітньої особи до участі у створенні дитячої порнографії (ч. 4).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі» дитяча порнографія – це зображення у будь-який спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі та/або задіяної у реальній чи змодельованій відверто сексуальній поведінці, або будь-яке зображення статевих органів дитини в сексуальних цілях.
Згідно примітки до ст. 301-1 КК України одержання доступу до дитячої порнографії з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій слід вважати умисним, якщо доведено, що особа усвідомлювала, що у такий спосіб вона отримає доступ до дитячої порнографії (наприклад, доведено, що особа отримала такий доступ повторно або шляхом внесення плати тощо).
В контексті аналізованого вище вироку, кваліфікуючи дії осіб, які вчинили кримінальні правопорушення передбачені ст. 301-1 КК України, важливо пам’ятати, що згідно з ч. 5 неповнолітня особа не підлягає кримінальній відповідальності за виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення дитячої порнографії, якщо такі дії вчинені без мети збуту чи розповсюдження.
Крім того, необхідно зауважити, що розповсюдження дитячої порнографії у соціальній мережі може спонукати певних осіб на встановлення контакту з дитиною для сексуальних цілей за що передбачена відповідальність ст. 156-1 КК України. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.
При цьому у примітці до ст. 156-1 КК України зазначено: під зустріччю в цій статті слід розуміти, у тому числі, зустріч, проведення якої передбачає використання інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій.
Як вбачається з положень наведеної статті кримінальна відповідальність може наставати вже за саму пропозицію зустрічі з дитиною, навіть якщо така зустріч не відбулась (незалежно від причин), однак особою вже були вчинені конкретні дії спрямовані на те, щоб така зустріч відбулась.
Підводячи підсумок зауважу, що злочини наведеної категорії завдають серйозної шкоди як психічному так і фізичному здоров’ю дитини, а виявлення та розкриття таких кримінальних правопорушень потребує відповідального ставлення до своїх професійних обов’язків всіх осіб, які задіяні у таких провадженнях.
З наведеним судовим рішенням можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100731920?fbclid=IwAR2hymODiPeKG9sZEerlEjOizi1BTmSYKuJQfID5tYDhyCxozpg_Ci6dmoE
Запрошуємо до участі в заходах щодо основ дружнього до дітей правосуддя, надання правової допомоги дітям, захисту їх прав, інтересів, що реалізуються в правоосвітньому проєкті “Адвокат дитини: від новачка до профі”, деталі та реєстрація за посиланням:
Базовий курс "Адвокат дитини: основи дружнього до дітей правосуддя"
https://www.hsa.org.ua/bazovyj-kurs-advokat-dytyny-osnovy-druzhnogo-do-ditej-pravosuddya-2/
Онлайн трансляція: https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-bazovyj-kurs-advokat-dytyny-osnovy-druzhnogo-do-ditej-pravosuddya-2/
Курс “Адвокат дитини: справи про адміністративні правопорушення та кримінальне провадження щодо неповнолітніх”
Онлайн трансляція: https://www.hsa.org.ua/onlajn-translyatsiya-advokat-dytyny-spravy-pro-administratyvni-pravoporushennya-ta-kryminalne-provadzhennya-shhodo-nepovnolitnih-2/