Загальна оцінка права на повагу до приватного та сімейного життя у межах проведення обшуку: загальні висновки/вимоги щодо обшуку

У практиці ЄСПЛ проілюстровано загальні вимоги / висновки щодо обшуку:

і) чи було втручання;

іі) чи було втручання виправданим: згідно із законом, необхідним в демократичному суспільстві, чи існувала законна мета втручання тощо.

ЄСПЛ зауважує, що держави, вживаючи заходи щодо запобігання злочинам та захисту прав інших осіб, можуть, в цілях спеціальної та загальної профілактики, вдаватися до таких заходів, як обшуки та виїмки, зокрема і з залучення спеціальних підрозділів поліції за певних обставин. Однак, враховуючи серйозність втручання у право на повагу до приватного життя осіб, які постраждали від таких заходів, повинні існувати адекватні та ефективні гарантії проти зловживань.

ЄСПЛ також оцінює дотримання принципу пропорційності застосовуваних заходів за конкретних обставин справи і наводить критерії, якими слід послуговуватися для цього аспекту.

«Втручанням» у право на повагу до приватного життя (житла чи іншого володіння особи) в аналізованому аспекті може бути:

a) проникнення поліції, інших спеціальних підрозділів правоохоронних органів до житла особи;

b) обшук як житла, так і особистий обшук особи. ЄСПЛ зауважує, що між особами є зона взаємодії, навіть у громадському місці, котра підпадає під поняття «приватне життя». Зупинення і обшук особи у громадському місці без розумної підозри у скоєнні правопорушення є порушенням статті 8 Конвенції;

c) вилучення майна;

d) проникнення та обшук офісу компанії, її відділень або торгових приміщень; обшук належного фізичній особі приміщення, яке було юридичною адресою компанії, котру ця особа контролювала; обшук у помешканні адвоката чи іншому його володінні; обшук у приміщеннях, що належать ЗМІ, журналістам.

Заходи, що передбачають проникнення у приватне житло [обшук], повинні:

a) відбуватись «згідно із законом», а саме: мати національне правове підґрунтя; законодавство має бути доступним, передбачуваним і сумісним із принципом верховенства права; відповідати чинним гарантіям тощо. Для прикладу, обшук, проведений згідно з постановою, ухваленою на підставі підроблених документів, є таким, що проведений не «згідно із законом».

b) переслідувати одну із законних цілей, перелічених у пункті 2 статті 8 Конвенції. А саме: провадитись в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб тощо;

c) бути «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення відповідної мети.

Обставинами, що переслідують законні цілі, окрім інших поширених, є:

• запобігання ухиленню від оподаткування;

• пошук фактологічних і матеріальних доказів у кримінальному провадженні, наприклад, щодо підробки, шахрайства і несплати сум за виписаними чеками, торгівлі наркотиками, незаконного зберігання наркотичних засобів, незаконної торгівлі медичними препаратами, а також стосовно некримінальних аспектів – дії антимонопольного органу, спрямовані на захист економічної конкуренції, захист здоров’я, прав і свобод інших осіб у контексті боротьби проти вживання допінгу у спорті тощо.

Окремо звертаємо увагу на висновки ЄСПЛ у контексті статті 8 Конвенції щодо проведення обшуку vs огляду. ЄСПЛ вважає, що незалежно від кваліфікації оскаржуваної дії на національному рівні, вона може становити «втручання» у право заявника на повагу до його житла у розумінні Конвенції, за умови недотримання відповідних гарантій.

Коли обшук стосується юридичних, а не фізичних осіб, то надані державі можливості розсуду для оцінки необхідності втручання є ширшими.

Співпраця з поліцією у проведенні обшуку не може вважатись такою, що виключає наявність «втручання».

Джерело: «Практика Європейського суду з прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року [кримінальний процесуальний аспект: обшук] – тематична добірка практики ЄСПЛ, підготовлена Ольгою Саленко, кандидатом юридичних наук, доцентом, науковим консультантом відділу систематизації практики ЄСПЛ та підготовки запитів до ЄСПЛ департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду за загальною редакцією Расіма Бабанли, доктора юридичних наук, керівника департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.

Посібник* доступний для ознайомлення і завантаження за посиланням: http://bit.ly/3XKvRWX

Зареєструватися на вебінар Ольги Саленко та Расіма Бабанли: «Практика ЄСПЛ за статтею 8 Конвенції: кримінальний процесуальний аспект [обшук]» можна за посиланням: http://bit.ly/3ZvGkHb