КАС України, зокрема в статті 44 КАС України- чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.

ВС зазначив, що учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасного пред`явлення позову для чого особа, зацікавлена у її поданні, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Оскільки недоліки зазначені в ухвалі суду першої інстанції позивачем усунуті не були (не було подано заяви про поновлення строків та докази поважності пропуску таких) - ВС КАС підтвердив наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду (ВС КАС № 640/9385/20 від 17.06.2021 р).

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками характерні помилки апеляційних та касаційних скарг, а саме:

1. Право на перегляд судових рішень.

2. Межі та повноваження перегляду.

3. Наслідки недотримання процесуальних вимог до апеляційної (касаційної) скарги.

4. Які характерні помилки виникають при підготовці скарг до суду?

5. Право на оскарження.

6. Строки апеляційного оскарження.

У рамках характеристики помилок апеляційних та касаційних скарг акцентовано на наступному:

1. Право на перегляд судових рішень

Стаття 129 Конституції України. Основними засадами судочинства є: 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення суду;

Стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення суду.

2. Межі та повноваження перегляду:

Апеляційний (308 КАСУ):

• Перегляд справи

• У разі перегляду діє як суд І інстанції (суд факту і права):

• Встановлює обставини та досліджує докази

• Приймає докази

• Надає оцінку

• Приймає нове рішення

Касаційне (341 КАСУ):

• Оскарження судових рішень

• Не має права:

• Встановлювати обставини

• Питання достовірності доказів

• Збирати чи приймати нові докази

• Перевагу доказів

3. Наслідки недотримання процесуальних вимог до апеляційної (касаційної) скарги:

Залишення без руху:

• порушенням вимог, встановлених ст.296 (330) КАСУ;

• подана особою, яка не зареєструвала електронний кабінет;

• подана після закінчення строків, установлених ст.295 (329) КАСУ (і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними).

Повернення апеляційної (касаційної) скарги:

• подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

• особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання

• скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної (касаційної) інстанції; • у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

• Не позбавляє права на звернення до суду з іншою скаргою.

Відмова у відкритті провадження:

• подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному (касаційному) оскарженню;

• є ухвала про закриття провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої апеляційної (касаційної) скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

• є постанова про залишення апеляційної (касаційної) скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

• скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне (касаційне) оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне (касаційне) оскарження визнані судом неповажними.

• суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою;

• Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4. Які характерні помилки виникають при підготовці скарг до суду?

• Характерні помилки при оформленні скарг (формальні підстави):

• Апеляційна і касаційна скарги як документ діловодства.

• Невірне неповне зазначення або не зазначення необхідних реквізитів сторін, визначених п.1,2,3,4 ч.2 ст. 296 КАС України.

• Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

• Стиль та мова викладення скарги.

• Помилки при оформленні обґрунтування підстав скарги (вмотивованість):

Невідповідність викладення змісту скарги, вимогам п.5,6 ч.2 ст. 296 КАС України:

• у скаргах зміст вимог до суду взагалі не зазначений;

• неконкретизоване (не зазначено) які саме рішення оскаржуються;

• не визначено вимог щодо результатів розгляду скарги;

• не обгрунтовані причину пропуску строків на оскарження.

• Характерні помилки при поданні скарг до суду:

• Не надання доказів представництва.

• Недоліки під час подання додатків до скарги.

5. Право на оскарження

Суб'єкти оскарження:

- Учасники справи,

- Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки.

Об'єкти оскарження:

Апеляція:

- рішення суду першої інстанції;

- ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду (ст. 294 КАСУ);

Касація:

- рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи;

- постанову суду апеляційної інстанції у випадках, визначених цим Кодексом;

- ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку;

- ухвали суду апеляційної інстанції.

• На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Верховний Суд постанова від 11 липня 2018 року по справі № 911/2635/17.

• Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (постанови Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15)

• Касаційну скаргу на судове рішення особа, яка не брала участі у справі має право подати тільки після її перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою (Ухвала Касаційного адміністративного суду від 5 травня 2018 року у справі №819/560/17).

6. Строки апеляційного оскарження:

Строк оскарження:

• Рішення суду – 30 днів;

• Ухвала суду – 15 днів;

• Початок (з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення), перебіг (протягом), закінчення.

Наслідки пропуску строку на касаційне оскарження:

• Залишення без руху;

• Відмова у відкритті провадження.

Поновлення строків:

• повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення

• Рішення суду 30 днів;

• Ухвала суду – 15 днів;

• З інших поважних причин.

Критерії «поважності» причин пропуску строку:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною);

2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

(Постанова ВС від 27.11.2018 № 473/2236/17)

Першоджерело: https://tinyurl.com/yr9nzr53