Встановлення батьківства та внесення відомостей до актового запису про народження дитини про батька дитини самі по собі не є підставою для зміни прізвища дитини

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 752/11710/21

Короткий зміст позовних вимог:

В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила дочку ОСОБА_3 . ОСОБА_1 постійно проживає в Республіці Грузія і дізнався, що він є батьком дитини, оскільки дійсно мав відносини з відповідачем. Розуміючи, що ОСОБА_3 є його дочкою, 26 серпня 2020 року він придбав для дитини і її матері квартиру у м. Києві. Проте в свідоцтві про народження дитини батько записаний зі слів матері, в зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду із цим позовом.

Позивач просив суд:

- визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- внести зміни до актового запису від 05 грудня 2017 року № 2273 про народження ОСОБА_3 , складеного Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, вказати в графі батько « ОСОБА_1 - громадянин України», в графі прізвище, ім?я, по батькові дитини « ОСОБА_4 ».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року у складі судді Чередніченко Н. П. позов задоволено.

Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина України, батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва. Внесено зміни до актового запису від 05 грудня 2017 року № 2273 про народження дитини ОСОБА_3 , складеного Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, вказавши батьком дитини - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Тбілісі Грузія, громадянина України» та змінено прізвище дитини із « ОСОБА_5 » (« ОСОБА_5 ») на « ОСОБА_1 ».

Ім`я та по-батькові дитини, дату народження дитини та місце народження дитини залишено без змін.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що факт батьківства позивача відносно дочки підтверджується зібраними у справі доказами в їх сукупності, не заперечується відповідачем, а також, на переконання суду, встановлення цього факту буде повністю відповідати інтересам дитини.

Задовольняючи позовні вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини, суд першої інстанції виходив із того, що дана вимога нерозривно пов`язана з первісною, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року в частині внесення змін про прізвище дитини до актового запису від 05 грудня 2017 року № 2273 про народження дитини ОСОБА_3 , складеного Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, скасовано та прийнято в цій частині нову постанову.

Відмовлено ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про внесення змін до актового запису про народження дитини в частині прізвища дитини. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 грудня 2021 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 681,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт батьківства позивача відносно дочки підтверджується зібраними у справі доказами та не заперечувався відповідачем.

Проте, враховуючи, що батьки не дійшли згоди про зміну прізвища дитини відповідно до положень статей 145, 148 СК України, а також, що у справах, які стосуються прав дітей судам першочергову увагу слід приділяти якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову в позові в цій частині, оскільки позивач не довів необхідність зміни прізвища дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », а також те, що зміна прізвища буде відповідати її інтересам, психологічному та гармонійному розвитку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 753/7395/20.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів надання переваги правам та інтересам матері та не врахував прав та інтересів батька. Також, суд апеляційної інстанції не врахував рівності прав батьків.

Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Частини друга, третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт батьківства позивача відносно дочки підтверджується зібраними у справі доказами, не заперечувався відповідачем, встановлення даного факту відповідає інтересам дитини.

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Таким чином законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом щодо дитини.

Відповідно до частини першої, третьої статті 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

Встановлення батьківства та внесення відомостей до актового запису про народження дитини про батька дитини самі по собі не є підставою для зміни прізвища дитини.

Відповідно до статті 7 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання. Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Одним із основних засобів ідентифікації дитини є її ім`я, яке надається дитині при народженні і складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з`єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно із частиною п`ятою статті 148 СК України у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Інтереси дитини є пріоритетними і визначальними для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей.

При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 365/322/17 зазначено, що: «суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зміни прізвища дитини, оскільки дитина від народження проживає з матір`ю та має прізвище матері ОСОБА_2, позивачем не доведено необхідність такої зміни, а також того, що зміна прізвища буде відповідати її інтересам, психологічному та гармонійному розвитку. При цьому судами враховано висновок органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 04 грудня 2018 року, яким вирішено за доцільне не змінювати прізвище малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, враховуючи емоційний стан дитини, її внутрішній дискомфорт та прив`язаність до матері ОСОБА_2».

Верховний Суд в постанові від 02 червня 2021 року в справі № 759/2921/18 виклав правовий висновок, згідно з яким інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дітей. При вирішенні справи про зміну прізвища дитини необхідно також враховувати стосунки, які існують між дитиною та її батьками, в тому числі й з тим із батьків, хто проживає окремо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 січня 2023 року у справі № 504/4181/17.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 про внесення зміни до актового запису про народження дитини в частині прізвища дитини, апеляційний суд виходив із того, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували; позивач переважно проживає в Республіці Грузія; прізвище дитини було вказано у свідоцтві зі слів матері; дитина проживає разом із матір`ю, не досягла віку, з якого могла бути опитана з цього питання, а відповідач ОСОБА_2 проти зміни прізвища дитини заперечує.

Суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що оскільки вихованням, розвитком та доглядом за дитиною займається її мати, прізвище якої « ОСОБА_5 », у дитини можуть виникнути психологічні складнощі у випадку, коли її прізвище буде відрізнятись від прізвища матері, у спілкуванні з однолітками та при самоідентифікації в суспільстві.

З вказаного вбачається, що позивач не надав належних та допустимих, доказів, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Висновок:

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про відмову у позові в частині внесення зміни до актового запису, оскільки позивачем не доведено необхідність зміни прізвища дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_1 », а також те, що зміна прізвища буде відповідати її інтересам, психологічному та гармонійному розвитку.

Посилання в касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 753/7395/20 є безпідставними, оскільки висновки у цій справі і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Джерело: постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2023 року у справі № 752/11710/21 - https://tinyurl.com/yxsynv2v