Висловлювання відносно особи позивача у публікації є оціночними судженнями, якщо вони відображають власні думки відповідача засновані на баченні певних політичних подій у місті Києві
Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 759/16306/21-ц
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗН УА» (далі - ТОВ «ЗН УА»), ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, зобов`язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 дізнався із мережі Інтернет, що відносно нього розповсюджено негативну, недостовірну інформацію наступного змісту: «Но здесь важно напомнить, что основным аргументом, позволившим ОСОБА_6 легитимизировать свое решение в глазах граждан, была антикоррупционная кампания силовиков и команды ОСОБА_7, начавших активное разоблачение деяний ОСОБА_8. Конституция - ничто, справедливость - все. Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы. Что она с ними делала потом - тема не этого материала. Однако точно повод бояться для ОСОБА_9», - добавляет ОСОБА_5.
Зазначена інформація розповсюджена ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2 назвал список кандидатов Банковой на должность главы КГГА», у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Викладена інформація надзвичайно обурює позивача як колишнього мера столиці, оскільки вона є неправдивою та такою, що аж ніяк не відповідає дійсності. Пан ОСОБА_1 не крав жодних активів, не здійснював жодних протиправних діянь, доказів протилежного немає ні у відповідача, ні взагалі в об`єктивній дійсності. Про негативний характер поширеної інформації, крім об`єктивних факторів, свідчить і висновок експерта, складений на замовлення сторони позивача в порядку статей 102, 106 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). До поширення спростовуваної інформації позивач мав надзвичайно позитивну соціальну оцінку в очах співгромадян, поширення недостовірної інформації щодо причетності до певних протиправних діянь серйозно вплинуло на душевний стан позивача, який був і залишається надзвичайно обуреним цією відвертою нісенітницею, що, в свою чергу, неминуче негативно впливає на його моральний стан та фізичне самопочуття, а також надзвичайно турбує його близьких та родичів. Неправомірними діями відповідачі завдали позивачу величезну моральну шкоду, яка виразилась у перенесеному нервовому стресі, викликаному поширенням серед надзвичайно великого кола осіб недостовірної негативної інформації.
Позивач просив:
визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ОСОБА_5, ТОВ «ЗН УА», ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту: «Но здесь важно напомнить, что основным аргументом, позволившим ОСОБА_6 легитимизировать свое решение в глазах граждан, была антикоррупционная кампания силовиков и команды ОСОБА_7, начавших активное разоблачение деяний ОСОБА_8. Конституция - ничто, справедливость - все. Власть показательно возвращала в коммунальную собственность городаукраденные ОСОБА_1 активы. Что она с ними делала потом - тема не этого материала. Однако точно повод бояться для ОСОБА_9 », - добавляет ОСОБА_5;
зобов`язати ОСОБА_5, ТОВ «ЗН УА»,ОСОБА_3 спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме: «Но здесь важно напомнить, что основным аргументом, позволившим ОСОБА_6 легитимизировать свое решение в глазах граждан, была антикоррупционная кампания силовиков и команды ОСОБА_7, начавших активное разоблачение деяний ОСОБА_8. Конституция - ничто, справедливость - все. Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы. Что она с ними делала потом - тема не этого материала. Однако точно повод бояться для ОСОБА_9 », яка була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1, у той же спосіб, в який ними було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: розмістити інформацію на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_6» у мережі Інтернет протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, наклепницькою і такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію ОСОБА_1;
стягнути солідарно з ОСОБА_5, ТОВ «ЗН УА», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації; судові витрати покласти на відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням районного суду м. Києва від 07 вересня 2022 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26 жовтня 2022 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи сторони не заперечували факт поширення вказаної інформації відповідачами, а відтак за правилами частини першої статті 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню. Позивач, враховуючи матеріали справи, зміст публікації, інформацію яку намагається оскаржити, посаду, яку обіймав, - є публічною фігурою (особою). На момент поширення вказаної інформації позивач був депутатом Київської міської ради. Оскільки позивач є публічною особою, то межа допустимої критики по відношенню до позивача, як до публічної особи, може бути висловлена в значно гострішій формі ніж по відношенню до звичайного громадянина, а застосування певних словосполучень в контексті розповсюдженої інформації не можна сприймати як твердження про вчинення конкретної дії, яка підпадає під ознаки кримінального правопорушення.
Висвітлення відповідачами в мережі Internet інформації про повернення в комунальну власність міста «активів» не порушують немайнові права позивача та не характеризують його як злісного порушника законів. Зокрема, побудова конструкцій виразів: «активное разоблачение деяний ОСОБА_8», «Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы» свідчить про те, що спірна стаття є власною думкою, оціночним судженням, оскільки автор висловила лише власні переконання та погляди щодо політичних процесів столичного життя та надано критичну оцінку діяльності різних публічних осіб, що викликає чималий інтерес у суспільства, ґрунтуючись на численних повідомленнях засобів масової інформації та з власних джерел як журналіста.
Будь-якої інформації про кваліфікацію експерта, яка склала висновок лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 22 червня 2021 року № 3130, матеріали справи не містять.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції:
Постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката подану в інтересах ОСОБА_1, залишено без задоволення. Рішення районного суду залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 6 500 грн витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в тому, що доводи позивача про те, що відповідач звинуватила у скоєнні конкретних злочинів, є безпідставними, оскільки ОСОБА_5 висловлювала свою думку стосовно певного кола політичних діячів, використовуючи провокативну риторику та інші характерні для оціночних суджень мовно-стилістичні засоби, такі як «активное разоблачение деяний», «Конституция - ничто, справедливость - все», «Власть показательно возвращала», «Что она с ними делала потом - тема не этого материала», «Однако точно повод боятся для ОСОБА_9», і до цього висловлювання не можуть застосовуватись критерії кримінальних звинувачень.
Зміст статті зводився до оцінки методів політичної боротьби за крісло мера м. Києва і фраза: «Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы» підкреслювала саме дії влади, які, на думку ОСОБА_5 були показовими, акцентованими саме на тому, що вони повертають викрадені активи і саме тому необхідно було змінити законодавство щодо виборів мера і призначення голови Київської міської державної адміністрації. І те, що ці дії влади, на думку автора, були лише показовими, направленими не на повернення вкрадених активів, а для досягнення певних політичних цілей підтверджується наступною фразою «Что она с ними делала потом - тема не этого материала». З урахуванням наведеного, фраза щодо викрадених активів ОСОБА_1 не стверджувала про викрадення ним активів, а нагадувала читачам меседж, з яким влада виходила до суспільства обґрунтовуючи свої дії, вказувала на методи, якими діяла влада за часів ОСОБА_12 для досягнення поставлених нею цілей.
Таким чином, оспорювані висловлювання відносно особи позивача у публікації є оціночними судженнями, відображають власні думки відповідача, засновані на баченні певних політичних подій у м. Києві, зокрема, наводять відповідні приклади і піддають критиці дії.
Висновок експерта не має обов`язкового значення для суду, оскільки оцінка змісту спростовуваної інформації має здійснюватися судом. Надання оцінки спростовуваної позивачем інформації та визначення наявності або відсутності підстав для задоволення позовних вимог не потребує спеціальних знань.
Суд апеляційної інстанції вважав безпідставними доводи представника ОСОБА_1 про те, що в даному випадку мало місце не висловлювання оціночних суджень, а розповсюдження фактів про причетність ОСОБА_1 до вчинення неправомірних дій, оскільки такі доводи не відповідають змісту поширеної інформації.
Суд апеляційної інстанції стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500 грн, понесені останньою у зв`язку з апеляційним переглядом справи та вказав, що ОСОБА_1 не подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу та не довів того, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт з ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Короткий зміст вимог касаційної скарги:
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_4 , в якій просить рішення районного суду та постанову Київського апеляційного суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Позиція Верховного Суду:
У справі, що переглядається:
в позові позивач просив визнати, що інформація, поширена ОСОБА_5, ТОВ «ЗН УА», ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 наступного змісту: «Но здесь важно напомнить, что основным аргументом, позволившим ОСОБА_6 легитимизировать свое решение в глазах граждан, была антикоррупционная кампания силовиков и команды ОСОБА_7, начавших активное разоблачение деяний ОСОБА_8 . Конституция - ничто, справедливость - все. Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы. Что она с ними делала потом - тема не этого материала. Однако точно повод бояться для ОСОБА_9 », є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1;
суди зробили правильний висновок, що:
побудова конструкцій виразів: «активное разоблачение деяний ОСОБА_8 », «Власть показательно возвращала в коммунальную собственность города украденные ОСОБА_1 активы» свідчить про те, що спірна стаття є власною думкою, оціночним судженням, оскільки автор висловила лише власні переконання та погляди щодо політичних процесів столичного життя та надано критичну оцінку діяльності різних публічних осіб;
ОСОБА_5 висловлювала свою думку стосовно певного кола політичних діячів, використовуючи провокативну риторику та інші характерні для оціночних суджень мовно-стилістичні засоби такі як «активное разоблачение деяний», «Конституция - ничто, справедливость - все», «Власть показательно возвращала», « ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 », і до цього висловлювання не можуть застосовуватись критерії кримінальних звинувачень;
фраза щодо викрадених активів ОСОБА_1 не стверджувала про викрадення ним активів, а нагадувала читачам месседж, з яким влада виходила до суспільства обґрунтовуючи свої дії, вказувала на методи, якими діяла влада за часів ОСОБА_12 для досягнення поставлених нею цілей;
таким чином, оспорювані висловлювання відносно особи позивача у публікації є оціночними судженнями, оскільки відображають власні думки відповідача засновані на баченні певних політичних подій у місті Києві, зокрема наводить відповідні приклади і піддає критиці дії.
За таких обставин, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції в порушення статті 382 ЦПК України не вказано мотивів відхилення аргументів позивача про виключно фактичний характер твердження, висловленого ОСОБА_5 колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються висновками, викладеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Твердження касаційної скарги про те, що визначити факт тверджень або оціночних суджень можливо лише на підставі висновку семантично-лінгвістичної експертизи, який суди помилково визнали недопустимим доказом, суд не спеціалістом у галузі семантико-лінгвістичних знань, а тому не може відповісти на питання, чи є інформація твердженням чи оціночним судженням, є необґрунтованими, оскільки факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов.
Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справа № 536/911/21 (провадження № 61-4812св23)).
Доводи касаційної скарги про те, що судами не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 757/46400/15-ц та Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 761/6866/16-ц, колегія суддів відхиляє, оскільки фактичні обставини справи у цій справі та фактичні обставини у постановах, на які посилається позивач, є різними.
Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків судів, викладених у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
Висновок:
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги з урахуванням меж касаційного перегляду та висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2023 року у справі № 761/14615/21 (провадження № 61-4435св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2023 року у справа № 536/911/21 (провадження № 61-4812св23), не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 759/16306/21-ц - http://surl.li/kkyce
