Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що після вирішення цієї справи по суті, йому стало відомо, що згідно з актом від 12 квітня 2023 року проведені електронні торги 21 березня 2023 року з реалізації належної йому земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522586400:02600062904, площею 7,3601 га, що розташована в с. Оситняжка Кропивницького району Кіровоградської області. Про продаж землі дізнався випадково у липні 2023 року, отримавши доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Ні банк, ні виконавець про продаж майна, з якого вилучені кошти спрямовані на погашення заборгованості, його не повідомляли.

Зазначав, що у період з 28 вересня 2021 року по 14 квітня 2023 року відбулося погашення кредиту на суму 866 749,75 грн.

Про продаж землі йому стало відомо після прийняття апеляційний судом постанови у справі № 404/4385/21, кошти в сумі 573 000,00 грн з продажу землі скеровані на погашення кредиту, тому вважав дану обставину нововиявленою і просив суд переглянути судове рішення.

ОСОБА_1 вважав, що вказані обставини є нововиявленими в розумінні положень статті 423 ЦПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року в справі за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що продаж земельної ділянки і зарахування виручених коштів в погашення кредиту не є нововиявленою обставиною в розумінні положень процесуального законодавства, а є новою обставиною, яка виникла поза межами спірних правовідносин у цій справі. Рішення суду першої інстанції ухвалено 24 травня 2022 року, продаж землі відбувся у квітні 2023 року. На думку апеляційного суду, обставина щодо продажу землі та зарахування коштів в погашення кредиту, не впливає на законність постанови, оскільки постанова апеляційним судом прийнята 18 квітня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції вказав, що одним з доказів у даній справі були висновки Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2126/20, де 01 грудня 2020 ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги AT «Кредобанк» до ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості; стягнуто солідарно з ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за кредитним договором № 07-2019 від 18 березня 2019 року станом на 22 травня 2020 року в розмірі 776 255,11 грн.

При цьому порушене цивільне провадження з підстав непогашення заборгованості і після рішення в господарській справі, неможливості забезпечення виконання кредитного зобов’язання, наявність боргу з’ясовувались судами.

Апеляційний суд звернув увагу на логічність та послідовність пояснень ОСОБА_1 щодо порядку зарахування сплачених коштів боржником, зокрема, після вирішення справи про стягнення боргу та чи постане необхідність погашення сум за рахунок продажу автомобіля, щодо якого вже розпочаті провадження в адміністративному суді, так як в банківських документах, направлених боржнику, дійсно не відображене зарахування у квітні 2023 року та наступних двох місяцях коштів з продажу землі. Однак це питання виходить за межі розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами і має з’ясовуватися сторонами виконавчого провадження, зокрема, у разі виникнення необхідності реалізації автомобіля тощо. Тобто при визначенні розміру заборгованості, чи встановлення відсутності такої при здійсненні виконавчих дій.

Короткий зміст вимог касаційної скарги:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Суд дійшов помилкового висновку про те, що вказані в заяві обставини не є нововиявленими. При цьому, зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158 гс 19) та у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 212/4585/17 у подібних правовідносинах, які врегульовують питання нововиявлених обставин.

Вказує, що отримана ним інформація про продаж нерухомого майна в рахунок погашення боргу є нововиявленою обставиною, оскільки: продаж відбувся під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції; про продаж майна з аукціону йому нічого не було відомо; обставини реалізації належного йому майна в рахунок погашення боргу входять до предмета доказування у справі як обставини, що підтверджують відсутність ознак недійсності правочину. При цьому, зазначає, що реалізація належного йому майна є обставинами, що можуть вплинути на юридичну оцінку обставин укладення правочину, що були встановлені під час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції.

Також зазначає, що судом апеляційної інстанції не було враховано те, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в законодавстві України регулюються тільки в певних сферах (зокрема: у банкрутстві (стаття 20 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом»); при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; у виконавчому провадженні (частина четверта статті 9 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження»).

При цьому вказує, що укладення правочину відбулось 31січня 2020 року, рішення Господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/2126/20 щодо стягнення заборгованості винесено 01 грудня 2020 року, а відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду - 20 січня 2021 року.

Крім того, зазначає, що жодних намірів стосовно уникнення відповідальності по сплаті боргу він не мав.

Позиція Верховного Суду:

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Кропивницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року, згідно з якою визнаний недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 31 січня 2020 року № 4841/2020/1910830, укладений між ним та ОСОБА_2, за наслідком невиконання кредитного договору № 07-2019 від 18 березня 2019 року, укладеного між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Техніка і технології», в особі директора ОСОБА_1, відповідно до умов якого останній зобов’язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісію. Згідно з пунктом 2.1 Кредитного договору банк видав позичальнику кредит у розмірі 748 629,53 грн.

Нововиявленою підставою заявник вважає відсутність боргу до прийняття постанови апеляційним судом, кредит сплачено за наслідком реалізації належної йому земельної ділянки з електронних торгів.

Про продаж землі дізнався випадково у липні 2023 року, отримавши доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. У період з 28 вересня 2021 року по 14 квітня 2023 року відбулося погашення кредиту на суму 866 749,75 грн.

Частинами першою, другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як зазначив заявник, є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. 

Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки учасників справи. 

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд розмежовує нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суди також розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. 

Висновок: 

Ураховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що продаж земельної ділянки і зарахування виручених коштів в погашення кредиту не є нововиявленою обставиною в розумінні положень законодавства, а є новою обставиною, яка виникла поза межами спірних правовідносин, які виникли у цій справі.

Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції відповідних правових висновків Верховного Суду є безпідставними, вони не суперечать висновках суду апеляційної інстанції у цій справі. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновки, які обґрунтовано викладені в ухвалі суду апеляційної інстанції, вони зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судом, а переоцінювати докази Верховний Суд не може в силу закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції – без змін.

Джерело: https://tinyurl.com/2npnx2yh