Використання поліграфа у кримінальному та цивільному провадженнях через призму судової практики – Олексій Кабанець
Про використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженнях через призму судової практики розповів дисциплінарний інспектор Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, член НААУ Олексій Кабанець під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
25.02.2025

Лектор докладно проаналізував разом з учасниками використання комп’ютерного поліграфа у кримінальному та цивільному провадженні, а саме:

  • 1. Поняття комп’ютерного поліграфа та сфери його застосування.
  • 2. Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа під час кримінального провадження.
  • 3. Умови правомірного використання комп’ютерного полігрфа в межах цивільного процесу.

У рамках характеристики використання комп’ютерного поліграфа акцентовано на наступному:

1. Поняття комп’ютерного поліграфа та сфери його застосування

Єдиного нормативно-правового акта, який би регулював сферу суспільних відносин, які складаються навколо застосування поліграфа, та який би визначав його поняття, сутність, завдання, висував вимоги до особи поліграфолога, визначав, що відноситься до поліграфологічних досліджень, надавав вичерпний перелік безпосередньо поліграфів, дозволених до використання, нині в Україні не існує.

За відсутності єдиного законодавчого регулювання, правозастосування пішло шляхом створення різного роду відомчих нормативних актів, покликаних унормувати застосування поліграфа у вузькому професійному колі.

Сфери застосування поліграфа та поліграфологічних досліджень охоплюють:

  • проведення перевірок у сфері приватного життя людини;
  • проведення перевірок у службовій сфері;
  • поліграфологічні опитування у межах проведення психологічної експертизи;
  • надання результатів застосування поліграфа у якості доказів у суді (довідки, заключення, висновки, звіти тощо);
  • долучення до матеріалів дисциплінарної скарги для обстоювання позиції судді (теоретично можливий спосіб).

На практиці:

1) Як сторона захисту, так і сторона обвинувачення в якості інструмента для встановлення існування/відсутності, визначених у ст. 91 КПК, обставин, а також

2) сторони у цивільному процесі із метою підтвердження/спростування обставин, що є предметом доказування, активно застосовують комп’ютерний поліграф, оцінку правомірності чому надано у судових рішеннях із Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Умови правомірного використання комп’ютерного поліграфа під час кримінального провадження:

1. Особа, яка залучається для проведення дослідження/опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа – ПОЛІГРАФОЛОГ, повинна мати відповідну кваліфікацію та бути включеною до Реєстру атестованих судових експертів: (вирок Лугинського районного суду Житомирської області від 10.09.2020 (справа № 281/128/19, провадження № 1-кп/281/8/20); (вирок Галицького районного суду м. Львова від 13.01.2022 (справа № 461/2297/21, провадження № 1-кп/461/177/22).

2. Опитування за допомогою комп’ютерного поліграфа можливе лише в межах проведення судової психологічної експертизи: (таке опитування проводиться із метою одержання орієнтовної інформації та його результати самостійного значення у процесі доказування не мають, можуть використовуватись лише у сукупності з іншими доказами): (вирок Оболонського районного суду м. Києва від 02.04.2020 (№ 756/5026/19, № 1-кп/756/510/20); (вирок Ірпінського міського суду Київської області від 05.02.2024, справа № 370/1196/18, провадження № 1-кп/367/61/2024).

3.Результати поліграфологічних опитувань (перевірок, тестів) не є самостійним доказом у кримінальному провадженні: (вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 06.04.2021 (справа № 547/14/21, провадження № 1-кп/547/18/21); (ухвала ККС ВС від 03.10.2023 справа № 404/6515/19,провадження № 51 – 5236 ск 23).

Результати, одержані за наслідками використання поліграфа можна віднести до несамостійних, додаткових доказів, тобто доказів, які надаються для обґрунтування правових позицій сторін та на підтвердження інших належних та самостійних доказів.

4. Використання під час досудового розслідування комп’ютерного поліграфа та надання суду його результатів, порушує принцип безпосередності у сприйнятті судом доказів, передбачений ст. 23 КПК: (вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2018 (справа № 761/32919/16-к, провадження № 1-кп/761/399/2018).

5. Достовірність показань особи є предметом оцінки виключно суду: (вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19.08.2021 (справа № 740/6120/18, провадження № 1-кп/740/22/21); (вирок Вищого антикорупційного суду від 14.01.2022 (справа № 369/10079/17, провадження № 1-кп/991/106/19).

6. Опитування з використанням комп’ютерного поліграфа не є джерелом доказів: ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21); ухвала Донецького апеляційного суду від 11.08.2020 (справа № 234/4850/17, провадження № 11-кп/804/441/20); (ухвала Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 11.01.2023 (справа № 194/342/22, провадження № 1-кп/194/22/23).

7. Перевірка показань особи за допомогою комп’ютерного поліграфа не є різновидом судових експертиз, окрім того, відсутній нормативно-правовий акт, який би регулював проведення такої експертизи: (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21); (постанова ККС ВС від 14.12.2022 (справа № 295/1341/18, провадження № 51-2777ск22).

8. Участь особи в проведенні психофізіологічного дослідження з використанням комп’ютерного поліграфа має бути добровільною та добровільна участь такої особи має бути належним чином підтверджена: (постанова ККС ВС від 06.07.2022 (справа №753/13988/16-к, провадження № 51-5667 км 21).

9. Використання поліграфа як джерела вірогідної інформації про особу можливе лише у вузькому професійному колі: (ухвала Краматорського міського суду Донецької області від 15.06.2021 (справа № 229/3931/17, провадження № 1-кп/234/225/21).

10. Розбіжність фактичних установлених судом обставин та обставин, установлених за допомогою поліграфа, як підстава для неприйняття судом результатів застосування поліграфа: (постанова ККС ВС від 16.10.2024, справа № 583/753/23, провадження № 51-6388 км 23).

Із урахуванням існуючого у кримінальному процесі стандарту доказування «поза розумним сумнівом», та враховуючи відсутність у КПК норм, які б прямо передбачали можливість перевірки правдивості показань особи із застосуванням поліграфа (детектора брехні), можна стверджувати, що нині, у межах кримінального провадження, відсутня правова підстава для прийняття судом, в якості самостійного джерела доказів отриманих таким чином відомостей.

Ураховуючи викладене, можна виснувати, що результати використання поліграфа не є доказами у розумінні ст. 84 КПК, самостійного значення не мають, та у кримінальному провадженні вони можуть бути використані лише у сукупності з іншими належними та допустимими доказами для підтвердження їх достовірності та належності.

3. Умови правомірного використання комп’ютерного полігрфа (детектора брехні) в межах цивільного процесу:

1. Судова експертиза:

  1. Для того, аби результати застосування комп’ютерного поліграфа набули статусу доказів у цивільному процесі, має бути призначена відповідна судово-психологічна експертиза із використанням поліграфа: (рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2022 (справа № 759/17745/18, провадження № 2/759/7/22); (постанова Львівського апеляційного суду від 08.07.2019 (справа № 457/906/17, провадження № 22-ц/811/544/19).
  1. Призначенню експертизи із використанням поліграфа має передувати надання згоди особою, щодо якої планується застосовувати поліграф: (ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03.08.2020 (справа № 689/922/19, провадження № 2/689/75/20); (ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2021 (справа № 522/17743/15-ц, провадження № 2/522/2712/21); (ухвала Рівненського районного суду Рівненської області від 03.12.2019 (справа № 570/4688/17, провадження № 2/570/123/2019).
  1. Поліграфолог, який залучається для проведення відповідної експертизи, має бути включений до Реєстру атестованих судових експертів та мати кваліфікацію судового експерта: (рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.07.2023 (справа № 761/8049/21, провадження № 2/761/1315/2023); (постанова Київського апеляційного суду від 12.01.2022 (справа № 753/17440/17, провадження № 22-ц/824/975/2022); (рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10.08.2020 (справа № 754/1891/19, провадження № 2/754/607/20).
  1. У клопотанні про призначення експертизи має бути вказано суб’єктів проведення такої експертизи із зазначенням їх кваліфікації та вказано щодо кого буде проведене таке дослідження: (ухвала Жидачівського районного суду Львівської області від 12.11.2021 (справа № 443/1665/18, провадження № 2/443/239/21).
  1. Така експертиза може бути призначена на будь-якій стадії провадження та проведена у т.ч. і за зверненням зацікавленої сторони: (ухвала Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2019 (справа № 621/1609/19, провадження № 2/621/826/19).

2. Інші випадки допустимості використання результатів поліграфа у цивільному процесі:

2.1. Застосування поліграфа у цивільному процесі за відсутності спеціального нормативно-правового акта регулюється положеннями Конституції України: (постанова Рівненського апеляційного суду від 04.04.2019 (справа № 559/2218/17, провадження № 22-ц/4815/414/19).

2.2. Обставини, які планується перевірити за допомогою поліграфа мають входити до предмету доказування: (ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020 (справа № 203/596/20, провадження № 2/0203/565/2020).

3. Аргументи щодо неможливості використання поліграфа в цілях доказування у цивільному процесі:

3.1. Використання поліграфа у якості доказу не передбачено, його можна використовувати у вузькому професійному колі. Також відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би визначав умови проведення такої експертизи: (рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08.05.2023 (справа № 589/4601/21, провадження № 2/589/180/23).

3.2. Відсутня методика застосування поліграфа під час проведення судово-психологічної експертизи: (постанова Хмельницького апеляційного суду від 12.02.2020 (справа № 676/2699/19, провадження № 22-ц/4820/397/20).

3.3. Пояснення та показання особи має право сприймати безпосередньо суд: (ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2023 (справа № 335/4589/22, провадження № 2/335/204/2023); (ухвала Самарського районного суду Дніпропетровської області від 18.11.2019 (справа № 206/6401/18, провадження № 2/206/193/19).

3.4. Суд не може покласти на учасника справи обов’язок пройти опитування із застосуванням комп’ютерного поліграфа: (ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2020 (справа № 201/11483/19, провадження № 2/201/789/2020).

3.5. Суд не може допитувати осіб із застосуванням поліграфа: (ухвала Шишацького районного суду Полтавської області від 24.12.2020 (справа № 551/1066/19, провадження № 2/551/59/20).

4. Судова практика щодо оцінки результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) на загальних умовах разом із іншими доказами (суд не висуває жодних застережень): (рішення Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2020 (справа № 757/38771/17-ц, провадження № 2-568/20); (рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15.06.2023 (справа № 463/87/22, провадження № 2/463/235/23); (ухвала Личаківського районного суду м. Львова від 22.06.2022 (справа № 463/4339/17, провадження № 2/463/694/22); (постанова Київського апеляційного суду від 17.12.2024 , справа № 760/17869/23, провадження № 22-ц/824/16181/2024).

5. Позиції суду щодо неможливості визнання доказами результатів застосування комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) та їх використання під час доказування: (постанова Запорізького апеляційного суду від 24.09.2019 (справа № 310/9315/18, провадження № 22-ц/807/2126/19); (постанова КЦС ВС від 16.10.2019 (справа № 727/6486/17, провадження № 61-15489св19).

Таким чином, за відсутності у ЦПК прямої на це вказівки, поліграф може бути використаний у цивільному процесі: на будь-якій його стадії, лише за умов проведення відповідної судово-психологічної експертизи із використанням поліграфа, як за рішенням суду, так і на замовлення сторін, атестованим судовим експертом, включеним до Реєстру атестованих судових експертів, виключно у випадках надання згоди особою щодо якої буде проведено таку експертизу та виключно щодо питань, які становлять предмет спору.

Першоджерело - https://tinyurl.com/yhzfrvsr