Відсутність підстав для поновлення дієздатності
Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 756/6851/18 (провадження № 61-18754св19)
Огляди
14.02.2023

Відсутність підстав для поновлення дієздатності: висновком судово-психіатричної експертизи не підтверджено факт видужання або значного поліпшення психічного стану

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 756/6851/18 (провадження № 61-18754св19)

Короткий зміст вимог:

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення цивільної дієздатності.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва його було визнано недієздатним та призначено опікуном його сестру.

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією він є інвалідом ІІ групи загального захворювання з 15 жовтня 2013 року по 15 жовтня 2014 року та відповідно до довідки йому встановлено ІІ групу інвалідності загального захворювання безстроково.

Зазначав, що за період з 2014 року по сьогоднішній день його психічний стан значно покращився, що підтверджується випискою з історії його хвороби, у зв’язку з чим просив скасувати рішення суду про визнання його недієздатним.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій:

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду, в задоволенні заяви відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи заявник має психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги:

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні його заяви, суди попередніх інстанцій не врахували, що в усіх наданих судово-психіатричними експертами висновках не наводиться жодного задокументованого факту прояву його неусвідомлення значення вчинених дій та їх наслідків, а також жодного факту його нездатності керувати своїми діями в повсякденному житті. Зазначає, що всі випадки його примусової госпіталізації до психіатричних лікувальних закладів були незаконними, оскільки він не звертався за психіатричною допомогою і згоди на добровільне лікування не надавав.

Окрім цього вказує, що рішенням суду, яким його позбавлено дієздатності, його опікуном призначено його сестру , проте своєї згоди на таке призначення він не надавав, фактично членом її сім`ї не був, у зв`язку з чим просить відсторонити її від виконання обов`язків опікуна.

Позиція Верховного Суду:

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними (частина перша статті 30 ЦК України).

Відповідно до частин першої-другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 300 ЦПК України передбачено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім`ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.

За правилами частини першої статті 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.

Висновок:

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з висновком судово-психіатричного експерта у теперішній час ОСОБА_1 за психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За викладених обставин, оскільки висновком судово-психіатричної експертизи не підтверджено факт видужання або значного поліпшення психічного стану ОСОБА_1 , якого раніше за рішенням суду визнано недієздатним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду про визнання заявника недієздатним та поновлення його цивільної дієздатності.

Посилання заявника в касаційній скарзі на незаконність призначення опікуном його сестру та необхідність відсторонення її від виконання обов`язків опікуна колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі обставини не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій і судами не оцінювалися.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 756/6851/18 (провадження № 61-18754св19) – https://cutt.ly/p3ojIjl