
Пропонуємо ознайомитися з оглядом судової практики Василя Крата, судді Верховного Суду, кандидата юридичних наук, доцента на тему: «Відшкодування упущеної вигоди завданої відмовою в укладенні договору про надання правової допомоги».
Суддею здійснено огляд Постанови КГС ВС від 07.11.2023 у справі № 922/3928/20 https://tinyurl.com/3kfc9mud.
8.1. Суди встановили, що спір виник щодо збитків (упущеної вигоди), завданих Позивачу протиправною поведінкою Відповідача — його відмовою в укладенні з Позивачем договору про надання правової допомоги за результатами оголошеної та проведеної Відповідачем публічної закупівлі цих послуг, переможцем яких був визначений Позивач.
8.5. Направляючи цю справу на новий розгляд, Суд, зокрема в постанові від 30.09.2021, вказав, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив розмір заявлених Позивачем до стягнення з Відповідача збитків та не надав йому відповідної правової оцінки з урахуванням критеріїв визначення (обрахування) та стандартів доказування розміру збитків, наведених вище у цій постанові (пункти 199, 200 постанови від 30.09.2021).
При цьому, касаційний суд, зазначивши, що норма статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» покладає на замовника саме обов`язок укласти договір з переможцем процедури закупівлі, проєкт та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, дійшовши у зв`язку з цим висновку, що ухилення замовника від належного виконання покладеного на нього умовами проведеної закупівлі обов`язку щодо укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, є порушенням статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», сформулював у цій справі позицію щодо застосування відповідних норм права у спірних правовідносинах, відповідно до яких учасник, який був визнаний переможцем закупівлі, однак згодом втратив право на укладення договору про закупівлю через протиправну відміну замовником процедури закупівлі, може стягнути з замовника закупівлі збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, пов`язані зі втратою ним права на укладення договору про закупівлю та отримання доходу (майнової вигоди) від виконання відповідного договору (пункти 169–171 постанови від 30.09.2021).
8.10. Збитки — це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.
Реальні збитки — це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода — це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) — це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
8.17. Крім викладеного, Суд погоджується із висновками в оскаржуваній постанові щодо визначення апеляційним судом причинного зв`язку між протиправною поведінкою Відповідача і збитками, як безпідставного неукладення Відповідачем з Позивачем договору про надання правової допомоги та позбавлення останнього отримання доходу за відповідними взятими на себе зобов`язаннями; а вини Відповідача — як свідомих дій Відповідача з порушення імперативного обов`язку укладення договору за результатами проведення процедури закупівлі.
Однак Суд відхиляє наведені на спростування вказаних висновків відповідні аргументи скаржника (пункти 6.1–6.3).
8.18. Таким чином, висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові про наявність підстав для стягнення з Відповідача за вимогами Позивача суми збитків у вигляді упущеної вигоди у задоволеній частині зроблені відповідно до норм законодавства.
Першоджерело: https://t.me/glossema/1390