Лектор докладно проаналізував разом з учасниками усунення помилок позову до адміністративного суду, а саме:

• 1.    Характерні помилки при підготовці позовної заяви до суду.
• 2.    Види позовних заяв.
• 3.    Позовна заява як документ діловодства.
• 4.    Стиль викладання процесуальних документів.
• 5.    Помилки при оформленні мотивувальної частини позову.
• 6.    Необґрунтовані вимоги суду про надання доказів.
• 7.    Дії з позовом під час розгляду справи.

У рамках характеристики усунення помилок позову до адміністративного суду акцентовано на наступному:

1.    Характерні помилки при підготовці позовної заяви до суду:

1. Характерні помилки при оформленні позову:

• • Позовна заява як документ діловодства.
• • Невірне неповне зазначення або не зазначення необхідних реквізитів сторін, визначених п.2 ч.5 ст. 160 КАС України.
• • Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується
• • Стиль та мова викладення позову.
• • Помилки при оформленні мотивувальної частини позову:

2. Невідповідність викладення змісту позовних вимог, вимогам ст. 160 КАС України:

• • у позовній заяві зміст позовних вимог взагалі не зазначений;
• • неконкретизоване (не зазначено) які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються;
• • не визначено вимог щодо кожного з відповідачів;
• • не визначений спосіб захисту.

3. Характерні помилки при подачі адміністративного позову:

• • Не надання доказів представництва.
• • Недоліки під час подання додатків до заяви.

2.    Види позовних заяв:

1. Позовна заява

Суб’єкт звернення : особа (фізична або юридична). У виключних випадках СВП (282,284,285,289 КАСУ).

Предмет розгляду: захист прав свобод та інтересів особи.

2. Адміністративний позов

Суб’єкт звернення : суб’єкт владних повноважень.

Предмет розгляду: виконання повноважень.

3. Заява

Суб’єкт звернення : органи доходів і зборів (283 КАСУ).

Предмет розгляду: спеціальні заходи.

3.    Позовна заява як документ діловодства

ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.

Повинен мати такі властивості:

• – атрибутивність;
• – функціональність;
• – структурованість.

Текст позову:

• Формат: А4 Шрифт: Times New Roman 14-го кегля.
• Вирівнювання тексту, відступів і інтервалів.
• Нумерація сторінок, розділів, абзаців.
• Виділення тексту: Лише жирним і лише ключові слова або висновки.
• Кольорове виділення: Заважає сприйняттю тексту.
• Візуальні включення: малюнки, інфографіка, графік, ілюстрації.
• Таблиці з розрахунками.

Чіткість та читабельність (наслідки):

• … відповідно до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, засвідчення копій документів здійснюється шляхом проставляння відмітки зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

• Всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, позивач додає копії доданих до позовної заяви документів, які не засвідчені у відповідності до вимог п. 5.27 ДСТУ 4163-2003.

• Разом з тим, відповідно до ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», такою затвердженні вимоги до оформлювання документів», які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду. Згідно з цим стандартом дозволеним є шрифт основного тексту Times New Roman, розмір 12, 14 друкарських пунктів, текст документів, надрукованих на папері формату А4, рекомендовано друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали.

• Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.

• Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення та довідки фактичної перевірки, які долучено до матеріалів позову та їх екземпляру для відповідача, дані документи є не чітким та не читабельний у повній мірі через низьку якість його копії.

• За наведених обставин, позивачу слід виправити вищевказані недоліки адміністративного позову.

• Ухвала суду № 93792446, 17.12.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області справа № 161/20513/20.

4.    Стиль викладання процесуальних документів

• Офіці́йно-ділови ́й стиль – функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

• Залежить від адресату: відповідач, суд, громадскість (суспільство)

• Мета: захист прав, свобод та (або) інтересів, виконання владних повноважень, заборона (обмеження) діяльності та інші.

• Способи: залежить від характеру публічно-правових відносин.

Критерії застосування офіційно-ділового стилю при написанні процесуальних документів Логічна основа викладення тексту :

• – однозначність, послідовність, точність викладу фактів;
• – об’єктивність оцінок, гранична чіткість висловлювань;
• – логічна завершеність висловленої думки та висновків.

Юридична техніка:

• – терміни та юридичні сполучення; – широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур;
• – емоційно-експресивна нейтральність викладення тексту;

Вимоги до лексики й фразеології:

• – лексичні норми сучасної української літературної мови;
• – відсутність поза літературних лексичних одиниць (діалектизмів, жаргонів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо);
• – індивідуальний стиль та манера написання.

Образливі висловлювання як підстава повернення позовної заяви:

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19:

• нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадами (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 45 КАС.

5.    Помилки при оформленні мотивувальної частини позову

Невідповідність викладення змісту позовних вимог, вимогам ст. 160 КАС України:

• у позовній заяві зміст позовних вимог взагалі не зазначений;
• неконкретизоване (не зазначено) які саме рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються;
• не визначено вимог щодо кожного з відповідачів; не визначений спосіб захисту.

Особливості оформлення позовів по деяким категоріям справ:

• відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
• у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

6.    Необґрунтовані вимоги суду про надання доказів

Порядок надання доказів при подачі позовної заяви до суду:

12.Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

16. Та обставина, що подання доказів було оформлено не як додаток до позову, а як додаток до заяви про належні докази, поданої одночасно з позовною заявою, не змінює загального правила про необхідність подання доказів у копіях для інших учасників справи.

При цьому, суд враховує, що докази, які були додатком до заяви, існували на час звернення до суду, а тому не було об`єктивних перешкод для їх подання як додатків до позовної заяви. Обравши іншу форму надання доказів – як додатків до окремої заяви про належні докази, позивач з формальних причин намагався уникнути виконання вимог щодо подання копій для інших учасників справи.Така процесуальна поведінка не узгоджується з метою ч. 1 ст. 161 КАС України – створення рівних умов усім учасникам для підготовки до справи.

18. …незважаючи на те, що подані позивачем до суду копії доказів зазначено не в додатках до позовної заяви, а в заяві про належні докази та подані вони разом із такою заявою, яка, в свою чергу, подана разом з позовною заявою, це не змінює сутності поданих доказів як додатків до позову та не звільняє позивача від обов`язку подання копій таких додатків у відповідності до кількості учасників справи відповідно до вимог процесуального закону.

Постанова КАС ВС від 15 травня 2019 року у справі № 160/7450/18.

7.    Дії з позовом під час розгляду справи:

• Збільшення або зменшення позовних вимог;
• Зміна предмету або підстав позову;
• Вихід судом за межі позовних вимог;
• Відмова від позову;
• Залишення без розгляду;
• Повернення позову.

Першоджерело: https://tinyurl.com/4nxph7r9