Українська мова у фаховому спілкуванні адвоката
Про українську мову у фаховому спілкуванні адвоката розповіла головний науковий співробітник відділу підготовки викладачів (тренерів) Національної школи суддів України, тренер Тренінгового центру прокурорів України Оксана Кабиш під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
10.04.2025

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками українську мову у фаховому спілкуванні адвоката, а саме:

  • 1. Правнича мова як підсистема літературної мови.
  • 2. Нормативність усного та писемного фахового спілкування: фонетичний рівень.
  • 3. Нормативність усного та писемного фахового спілкування: лексичний рівень.

У рамках характеристики української мови у фаховому спілкуванні адвоката акцентовано на наступному:

1. Правнича мова як підсистема літературної мови

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» адвокати зобовʼязані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обовʼязків.

Правнича мова це:

  • Функційний різновид літературної мови, який правник використовує в усіх сферах професійної діяльності;
  • Важливий складник юридичної техніки;
  • Невідʼємна частина правової системи з її традиціями, особливостями логіки та функціями.

Українська правнича мова – функційний різновид літературної мови, а не окрема мова.

Норми української літературної мови єдині й обов’язкові для всіх. Винятків немає.

Згідно із частиною 6 статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, призводить до відповідальності, установленої законом.

Типові помилки у фаховому мовленні адвокатів:

  1. Недотримання:
  • Правил наголошування слів;
  • Законів милозвучності української мови;
  • Правописних форм.
  1. Уживання:
  • Слів у невластивих їм значеннях;
  • Росіянізмів;
  • Пасивних конструкцій.
  1. Неправильне вживання службових слів.

2. Нормативність усного та писемного фахового спілкування: фонетичний рівень

  • Нормативність – регулятор вербального спілкування.
  • Нормативність стосується всіх рівнів мовної системи.
  • Нормативність виявляється в дотриманні мовних норм.

Фонетичні (фонологічні, орфоепічні, акцентуаційні) норми:

  • Правильна вимова звуків та звукосполук;
  • Нормативне наголошення слів;
  • Дотримання законів милозвучності мови.

Наприклад уживання [г] і [ґ]:

  • Ембарго;
  • Гендер;
  • Гугл;
  • Геноцид;
  • Конгрес;
  • Гаага;
  • Ґудзь;
  • Ердоган і Ердоґан.

Але: конґрес українських націоналістів.

Чергування звуків [о], [е] з [і] у назвах населених пунктів:

  • Бердичів – Бердичева, бердичівський;
  • Немирів – Немирова, немирівський;
  • Ржищів – Ржищева, ржищівський;
  • Чугуїв – Чугуєва, чугуївський;
  • Ямпіль – Ямполя, ямпільський.

Але:

  • Овідополь – Овідополя, овідопольський;
  • Маріуполь – Маріуполя, маріупольський.

Наприклад чергування з-із-зі:

  • З огляду на…;
  • З постанови суду…;
  • З протоколу допиту;
  • Із цією позицією суду погодитися не можу;
  • Ознайомитися із журналом судового засідання;
  • Ознайомитися з матеріалами справи;
  • Обвинувальний акт із додатками до нього;
  • Згідно з рішення суду;
  • Згідно зі (із) ст. 123 КПК України;
  • Згідно із ч. 3 ст. 123 КПК України;
  • Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

3. Нормативність усного та писемного фахового спілкування: лексичний рівень

Лексичні норми – норми, що регулюють правила вживання та поєднання слів у мові.

Запам’ятайте:

  • Наступне судове засідання, наступний етап провадження за скаргою, але з’ясувати таке повідомлення, повідомити таке, установити таке;
  • База даних, персональні дані (відомості), дана Богом замля (яку дав Бог), але ця справа, у цій (такій) ситуації, ця (означена, окреслена, названа, згадана) проблема.

У цьому (такому разі) – якщо йдеться про можливість якихось подій.

У цьому (такому) випадку – якщо говоримо про конкретну подію в минулому, теперішньому чи майбутньому.

Також потрібно вживати згідно з оригіналом (відмітка про засвідчення копії документа).

Та, копія відповідає оригіналу (у тексті документа).

Засвідчення – юридичне оформлення підписом чи печаткою документів, підтвердження правдивості чогось: Цю фотографію слідчі органи посилали до

Чехословаччини, щоб засвідчити її відповідність оригіналові (Ю. Смолич).

Завірення – запевнення: Я почав її завіряти у власнім благородстві (Г. Хоткевич).

Засвідчити відповідність копії оригіналу (документа), засвідчити відповідність тексту оригіналу та копії, нотаріально засвідчена копія.

Невиправдані англізми:

  • Спікер – речник, промовець, оратор, голова парламенту;
  • Булінг – цькування;
  • Суїцид – самогубство;
  • Респондент – опитуваний;
  • Скіл – навичка;
  • Копірайт – авторське право;
  • Фрилансер – вільнонайманець;
  • Челендж – виклик;
  • Спойлер – шкода, шкідник, капосник, збитошник, халамидник, технічний кандидат;
  • Сторітейлінг – цікава розповідь;
  • Хаб – просвітницький центр;
  • Хайп – галас.

Унаслідок надмірного й бездумного вживання таких слів відбувається розмивання питомо національного фонду державної мови.

Першоджерело - https://tinyurl.com/29zczjpt