Сумнів щодо висновку ВЛК про придатність до військової служби або незгода з таким рішенням: право призовника звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку або до суду

Огляд Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 (адміністративне провадження №К/9901/28671/20)

Короткий зміст позовних вимог:

ОСОБА_1 пред`явив позов до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі «Дарницька РДА»), Дарницького районного у місті Києві військового комісаріату, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати протокол Дарницької призовної комісії №7 в частині призову на строкову військову службу ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії посадових осіб Дарницького РВК щодо направлення ОСОБА_1 до Київського об`єднаного збірного пункту;

- визнати протиправними дії посадових осіб Київського об`єднаного збірного пункту щодо утримання ОСОБА_1 у Київському об`єднаному збірному пункті;

- стягнути з Дарницької РДА та Київського МВК на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі: 300 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 під час медичного огляду був оглянутий лікарями військово-лікарської комісії (далі «ВЛК»), а саме: хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом і стоматологом. Під час медичного огляду скарги щодо стану здоров`я позивача ним не заявлялись, про що свідчать відмітки лікарів-спеціалістів про їх відсутність, а також їхні покази у якості свідків.

До того ж, судом першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, було визнано докази, надані позивачем щодо наявності у нього хвороби, яка унеможливлює проходження ним військової служби, а саме: акт обстеження позивача, виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, дослідження (магнітно-резонансна томографія), амбулаторна картка пацієнта , довідка «Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА, неналежними, з огляду на те, що вони були сформовані пізніше дати прийняття спірного рішення, а тому об'єктивно не могли бути взяті до уваги, при проходженні позивачем медичного огляду.

Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачеві моральної шкоди, суди попередніх інстанцій також відмовили у її задоволенні, оскільки факт протиправності дій відповідачів доведено і установлено не було, а також зважаючи на те, що ця вимога має похідний характер.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на них.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ:

Суть спірних правовідносин, аргументи учасників справи, а також висновки судів попередніх інстанцій, зводяться до вирішення спірного питання у цій справі, а саме: правомірності прийняття Дарницькою призовною комісією №7 рішення про призов позивача на строкову військову службу, оформлене протоколом.

Судами попередніх інстанцій було визнано вказані докази неналежними, з огляду на те, що на момент прийняття спірного рішення їх не, а тому вони з об'єктивних причин не могли бути взяті до уваги відповідачами, а також ВЛК при проведенні медичного огляду.

З таким висновком судів попередніх інстанцій Верховний Суд погоджується, оскільки на момент прийняття рішення про призов позивача на службу вказані докази не були подані до ВЛК та, відповідно, не знаходились у особовій справі позивача, оскільки датовані пізніше.

Одночасно, Верховний Суд зауважує, що такі докази не можуть бути належними виключно в контексті оспорення рішення призовної комісії, проте це не свідчить про неможливість їхнього врахування у подальшому при вирішенні питання про придатність позивача до військової служби.

Допитані у якості свідків: лікар-терапевт, лікар-хірург, медична сестра, голова комісії, лікар-травматолог, лікар-невропатолог показали, що ОСОБА_1 під час медичного огляду не надавав інформації про наявність у нього скарг щодо стану свого здоров`я.

Варто наголосити, що саме на виконання рішення ВЛК про придатність позивача до військової служби, зокрема, Дарницькою призовною комісію у місті Києві було прийняте оскаржуване рішення.

Аналіз зазначених норм Положення №352 і Положення №402 дає підстави для висновку, що призовники підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою.

За результатами медичного огляду лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеного ВЛК медичного огляду ОСОБА_1 складено висновок про його придатність до військової служби і його призов на строкову військову службу.

Відповідно до пункту 2.4.10 Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у Центральну військово-лікарську комісію (ЦВЛК) або у судовому порядку.

Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо придатності до військової служби, або ж незгоди призовника з таким рішенням, позивач мав право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку або до суду.

Одночасно, судами попередніх інстанцій не було встановлено обставин щодо оскарження позивачем постанови ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби як до ЦВЛК, так і до суду. Тому, підстав вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття наразі Суд не вбачає.

Висновок:

Отже, Верховний Суд, на підставі встановлених обставин справи, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність протоколу Дарницької призовної комісії в частині призову на строкову військову службу ОСОБА_1 , оскільки таке рішення було прийнято на підставі, зокрема, чинного висновку ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

До того ж, варто зазначити, що у подальшому Дарницьким РВК позивач був доставлений на збірний пункт Київського МВК, де було здійснено його контрольний медичний огляд, за результатами якого ОСОБА_1 було направлено на стаціонарне обстеження до гастроентерологічного відділення Київської міської клінічної лікарні №8, а також до Київської міської психіатричної лікарні №2.

Вимоги позовної заяви про визнання протиправними дій посадових осіб Київського об`єднаного збірного пункту з утримання позивача у Київському об`єднаному збірному пункті також є необґрунтованими, оскільки порушень у діях цих посадових осіб судами не встановлено, так як позивач був визнаний придатним для військової служби і направлений для її проходження відповідно до Порядку №352.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачеві, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відмовили у її задоволенні, зазначивши про її похідний характер від вимог про визнання протиправним та скасування рішення і визнання протиправними дій відповідачів.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що рішення окружного суду і постанова апеляційного суду, в межах доводів касаційної скарги, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Отже, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року у справі №826/17175/18 (адміністративне провадження №К/9901/28671/20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/101502620