Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади

Огляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 759/25340/21

Короткий зміст позовної заяви:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України вона була вимушена у квітні 2014 року залишити окуповану частину території Донецької області та переселитися до м. Києва. Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та її вимушеного переселення з окупованої частини території Донецької області, де у неї була частка у квартирі АДРЕСА_1 та усталений побут, їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Діями російської федерації щодо України, а саме збройною окупацією частини території Донецької області, вона позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися належним їй майном та використовувати належну їй нерухомість. Крім того, їй завдано моральної шкоди, яка спричинена втратою права розпоряджатися та користуватися належним їй нерухомим майном, можливістю проживати в рідному місті. Обов`язок з відшкодування спричиненої шкоди позивач вважає необхідним покласти на державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Районний суд м. Києва рішенням в задоволенні позову відмовив. Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю і недоведеністю заявлених вимог.

Короткий зміст рішення апеляційного суду:

Київський апеляційний суд ухвалою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення районного суду визнав неподаною та повернув особі, яка її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована невиконанням вимог ухвали суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненадання доказів сплати судового збору, адже позивач у цій справі не звільнена від його сплати клопотання про звільнення від сплати не подавала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи:

У касаційних скаргах, поданих до Верховного Суду 15 та 16 січня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Винною особою, яка порушила охоронювані законом права та спричинила спірні збитки, є російська федерація, а відповідальною особою згідно із законом та практикою Верховного Суду є держава Україна, а тому позивач у цій справі звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 та пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Позиція Верховного Суду:

Відповідно до пункту 3 частини четвертої та частини п`ятої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції посилався на те, що заявник всупереч вимогам пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги не додала документа про сплату судового збору.

На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_1 надіслала заяву, в якій звернула увагу на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 та пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Апеляційний суд, вважаючи, що заявниця не усунула недоліків апеляційної скарги, визнав цю скаргу неподаною та повернув її, зазначивши, що підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору за пунктом 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» немає, оскільки відповідачем у справі не є не держава-агресор. Також немає і підстав для звільнення її від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», адже позивач просить відшкодувати шкоду, завдану державою-агресором - російською федерацією у зв`язку з тимчасовою окупацією території України.

Проте Верховний Суд не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме норми, передбачені в цьому Законі, підлягають застосуванню під час вирішення судом питання про звільнення осіб від сплати судового збору у випадках, визначених у статтях 3, 5 цього Закону.

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак, апеляційний суд залишив поза увагою те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової і моральної шкоди, тому вона на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Висновок:

За вказаних обставин право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення як складова частина права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції, є порушеним.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження є обґрунтованими.

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною й обґрунтованою, тому касаційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду - вирішення питання відкриття апеляційного провадження.

Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 759/25340/21 - http://surl.li/kvmpx