Цивільний Кодекс України (ч. 6 ст. 281) і Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 (ч. 2 ст. 50) передбачають право жінки у випадках, встановлених законодавством, на штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів.
Задля легального переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів, необхідно дотриматися наступних умов:
1) проводитись лише в акредитованих закладах охорони здоров’я;
2) на підставах, визначених у додатку («Перелік підстав, за наявності яких можливе штучне переривання вагітності, строк якої становить від 12 до 22 тижнів» (далі - Перелік)) до постанові КМУ «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України» № 144 від 15.02.2006:
- деякі інфекційні та паразитарні хвороби (краснуха, ВІЛ – інфекція IV стадії, туберкульоз);
- новоутворення (злоякісні новоутворення будь-якої локалізації);
- хвороби ендокринної системи (тяжка форма цукрового діабету, гіперпаратиреоз, гіперльдостеронізм);
- розлади психіки та поведінки (судинна деменція, органічний амнестичний синдром, не спричинений алкоголем чи іншими психотропними речовинами);
- хвороби нервової системи (хвороба Альцгеймера, м’язова дистрофія);
- хвороби системи кровообігу (вторинна гіпертензія, серцева недостатність);
- хвороби органів дихання (хронічна респіраторна недостатність);
- хвороби органів травлення (непрохідність стравоходу, цироз печінки);
- хвороби сечостатевої системи (гідронефроз);
- хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини;
- уродженні вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії;
- вік вагітної жінки менш як 15 років або більше як 45 років;
- вагітність внаслідок зґвалтування;
- настання інвалідності під час цієї вагітності.
3) за висновком комісії, утвореної відповідно Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров’я обласної та Севастопольської міської державних адміністрацій і Головним управлінням охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (видається направлення після встановлення показань до переривання вагітності та проведення обстеження відповідно до Клінічного протоколу вагітній жінці).
Відповідно до Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності (затвердженого наказом МОЗ України №423 від 24.05.2013) штучне переривання небажаної вагітності за наявності підстав немедичного характеру, зазначених у Переліку (вік, зґвалтування, можливість настання інвалідності тощо), здійснюють за заявою вагітної жінки або її законних представників (для неповнолітньої, недієздатної особи) та згідно з наданими документами, які підтверджують ці обставини.
У разі виявлення у вагітної жінки медичних показань, що не зазначені в Переліку, але за наявності яких продовження вагітності та пологи становлять загрозу для її здоров'я або життя, операція (процедура) штучного переривання вагітності здійснюється на підставі висновку консиліуму лікарів. У випадку виникнення невідкладних станів (маткова кровотеча тощо) медична допомога надається за місцем звернення пацієнта.
Після проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності у разі встановлення вроджених вад розвитку плода, несумісних із життям, в обов’язковому порядку проводиться розтин плода. Результат патолого-анатомічного висновку додається до форми № 003/о («Медична картка стаціонарного хворого») та зазначається у виписному епікризі.
У випадку проведення операції (процедури) штучного переривання небажаної вагітності з приводу вроджених вад розвитку плода вагітна жінка направляється для подальшого обстеження до медико-генетичної консультації.
Нормативні джерела:
1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 (редакція від 01.01.2023)
2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 (редакція від 27.10.2022)
3. Постанова КМУ «Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України» № 144 від 15.02.2006
4. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» №423 від 24.05.2013
Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, к.ю.н., адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ