Стратегія і тактика захисту в кримінальних справах за правилами КПК 2012 року
на прикладах резонансних та відомих справ адвоката з багаторічним досвідом роботи Я.П.Зейкана
Новини та події
06.07.2018

Ситуація з реформуванням судової системи

Реформування судової системи було необхідно, але як завжди, все зроблено було не так, як належить, як це відбувається в інших країнах. Судова система до реформування справлялася більш-менш зі своїми функціями. Оскільки в Україні на рік розглядається до мільйона справ. З них 80% не оскаржуються. Якщо взяти за 100% ті 20%, що залишаються, то лише 5% скасовуються. "Багато із західних демократичних країн світу не мають таких цифр. Була така ситуація, що дехто платив не за те, щоб ухвалили незаконне рішення, а за те, щоб ухвалили законне обґрунтоване рішення" (Я.П.Зейкан). А наразі сотні тисяч людей чекають рішення суддів, бо в деяких суддів по 6 тисяч справ і невідомо, коли вони їх усі розглянуть.

Стратегія і тактика захисту. Основні поняття

  • Стратегія – це мета, яку адвокат хоче досягти, виходячи з цілей клієнта.
  • Адвокатська техніка /тактика – «технічні прийоми, засоби, методи, які використовує адвокат для досягнення стратегічного результату, тобто здійснення захисту інтересів свого клієнта» (Я.П.Зейкан).

Елементи стратегії захисту:

  • З’ясувати з клієнтом мету, яку він хоче досягти відносно себе. Визначитися з правовою позицією захисту.
    Існують чотири варіанти позиції захисту:

    • визнання вини повністю;
    • визнання вини частково;
    • повне не визнання вини;
    • позиція мовчання.

Повне визнання вини може не влаштовувати вашого клієнта і необхідно враховувати ризики, щоб йти на такий крок. З іншого боку, ваш клієнт може думати над тим, що ви вже змовилися зі слідством і рекомендуєте визнати часткову вину і він може думати над тим, як відмовитися від ваших послуг. Але іноді, бувають різні ситуації, краще на це піти.

Позиція мовчання — є найкращою позицією, бо вона не накладає ані на адвоката, ані на його клієнта обов’язків. Бо клієнт мовчить і не підписує жодного документу. Але на жаль часто трапляється, що не можна клієнта вмовити мовчати. Вони, якось хочуть все розповісти одразу і показати, що вони абсолютно не винні.

  • Представляти інтереси клієнта і завжди боротися за нього, працюючи на його виправдання (навіть в тому випадку, якщо клієнт винний, а вважає себе невинним).
    Бо адвокат захищає як невинних, так й винних людей. І доки немає рішення та вироку суду, підзахисний є невинним. В судовому процесі не встановлюється об’єктивна істина і якщо вину не вдалося довести, то суд може винести лише виправдувальний вирок. А оскільки вироки бувають несправедливими, то можна допомогти клієнту уникнути відповідальності. Тому ви повинні дивитися, чи є можливість захистити його так, що суд його виправдає. Але це зустрічається дуже рідко.
  • З’ясувати з клієнтом якомога більше деталей. Для цього необхідно постійно з ним спілкуватися. Для позитивного вирішення справи зі сторони клієнта і прийняття ним обраної вами стратегії захисту, необхідно узгоджувати з ним всі ваші дії. Оскільки суд виходить з тих матеріалів, що є, і якщо доходить до суду вищої інстанції, докази вже не перепровіряються.

У справі Лозинського, яку вів пан Я.П. Зейкан, прокурор просив про життєве позбавлення волі, а замість цього дали 10 років. Але можна було б отримати й ще менше, якби на початку було більше інформації щодо підзахисного.

  • Бути готовими до того, що клієнт (через відсутність спеціальних знань) може не погодитися з тією стратегію захисту, яку адвокат обирає для нього. Бо інакше можуть виникати проблеми, через те, що клієнт буде бігати від одного адвоката до іншого або консультуватися одночасно ще з кимось, крім вас і те, що інший адвокат, який не є основним, може не знати всієї інформації по справі і порадить такі дії, які можуть нашкодити вашому клієнту. Якщо ви — є таким іншим адвокатом, то це дуже невдячна і некоректна робота.

Наприклад, колись була такий адвокат Діна Камінська, відома тим, що захищала правозахисників. Вона працювала, доки радянська система з нею не розправилася і вона вимушена була емігрувати в США. Вона писала, що найбільші проблеми мала з правозахисником Буковським, якого захищала. Він, мав прекрасну пам'ять, і під час перебування в слідчому ізоляторі, вивчив майже всі 420 статей Кримінально-процесуального кодексу РСФСР і на першій зустрічі засипав її номерами статей, які на його думку, порушило слідство. Але, не володіючи мистецтвом відбору фактів, Пан Буковський так і не побачив головного порушення стосовно нього.

Ще один приклад, вже безпосередньо з адвокатської практики пана Я.П. Зейкана. У 1996 році сталася резонансна справа, коли засоби масової інформації притисли Закарпатську мафію. Клієнтка пана Я.П. Зейкана перебувала в ізоляторі тимчасового тримання під вартою. На зустрічі він домовився з нею, поки не давати свідчення, щоб обговорити цю проблему зранку. Але вранці виявилося, що її вбили в ізоляторі тимчасового тримання під вартою. Тому, що вона, начебто, подала заяву через іншого адвоката, що від неї вимагають хабар у 40 тисяч доларів. Хтось дуже детально став цю справу розслідувати, зібрав 253 сторінки різних матеріалів і через це її вбили. Її сина заарештували і її сестру затримали. Сестру пан Я.П. Зейкан теж попросив поки що не давати свідчення, що треба зачекати. Але вона теж спробувала зі слідчим вирішувати по-своєму.

  • Потрібно враховувати, що слідчого і прокурора теж цікавить ваш клієнт.
  • Володіти мистецтвом відбору фактів та обставин і відбору тієї судової практики, яка має значення для справи.

12 прийомів тактики /техніки захисту:

Під час досудового слідства

  • Не можна недооцінювати слідчих.
    Оскільки він може вдати, що нічого не помічає, але лише для того, щоб увійти в довіру.
  • Користуватися помилками, які допускає слідство. Приділяти увагу другорядним деталям, бо вони можуть відіграти вирішальну роль.
    Внаслідок нинішньої реформи, в органах внутрішніх справ наразі недостатньо спеціалістів вищого рівня кваліфікації (в тому числі й слідчих) і великого досвіду роботи. До того ж, новому складу СБУ працювати складно ще й через те, що попередній склад спеціалістів не залишив своїх агентів, з якими працював. За прикладом Я.П. Зейкана, у колишнього офіцера Служби безпеки України, якого він зараз захищає, було вісім агентів, яких він нікому після себе не передав. А агенти потрібні навіть у боротьбі з корупцією. І оскільки через це все справи розкриваються дуже важко, а обов’язок адвоката захищати людей, то необхідно користуватися тими помилками, які допускає слідство.

Приклад роботи закордонних адвокатів. Є такий адвокат, Алан Дершовіц, він був консультантом у Леоніда Кучми, брав участь у різних відомих судових процесах. Один з таких процесів дивилася вся Америка, коли спортсмена-афроамериканця О.Джей Сімпсона обвинуватили у вбивстві своєї колишньої дружини та її бойфренда. 80% білого населення вважало його винним, оскільки вбиті були білими. Що саме зробили адвокати в тій ситуації, коли начебто нічого не можна було вирішити і виправдати винного. Один з адвокатів, Шапіро, мав стратегію щодо того, аби Сімпсон визнав свою вину, але Сімпсон не хотів цього робити і тому потім основним адвокатом став такий же афроамериканець. І ось їх тактичні ходи. По-перше, «вони розіграли расистську карту», в тому, що це змова поліції, щоб зробити винним саме темношкірого, бо поліція не може знайти справжніх вбивць. Також вони висунули теорію про те, що кримінальне угрупування засудило на смерть жінку, яка жила з його колишньою дружиною, але переплутали і вбили цих двох людей. Таким чином вони поставили під сумнів усю роботу розслідування. Ці адвокати також намагалися зробити все для того, щоб у слідства було якомога менше можливостей. Наприклад, один з офіцерів поліції знайшов рукавичку зі слідами крові, десь біля будинку. Вони виступили з тим, що цей поліцейський був налаштований проти афроамериканців. Знайшли дані, коли він в останній раз називав афроамериканців неграми, бо це образливе слово і свідків, коли він так казав. А потім його просто спіймали на провокаційному питанні про те, коли саме він так казав і з’ясувалося, що він говорить неправду. В такий спосіб вони підірвали докази основного свідка обвинувачення. Також, щодо самої рукавички, вони підштовхнули прокуратуру до того, що прокурори самі попросили перевірки співпадіння розміру рукавички і руки Сімпсона. І коли він одягнув її на руку на очах у присяжних, вона не налізала. Це все другорядні деталі, але вони зіграли вирішальну роль і Сімпсона виправдали. Звісно, потім був цивільний позов, але основну справу було зроблено. Отже, адвокати скористалися помилками слідства і підштовхнули його до помилок, аби досягнути тієї мети, яку вони мали перед собою.

  • Використовувати компроміси під час слідства, вираховуючи яка найбільше позиція захисту підійде для клієнта. Чи то визнання вини повністю, частково чи не визнання вини або позиція мовчання.
  • Необхідно готуватися до судового процесу і готувати свідків до нього.
    Свідки мають знати, як поводитися в суді, які в них права, обов’язки. Також необхідно повести свідка в суд до засідання, щоб він подивився, де він буде стояти, якщо він ніколи в суді не був. Ви маєте його заздалегідь підготувати. Це дуже важливо. Також потрібно з’ясувати, що свідки можуть підтвердити, а що ні і з цього будувати вашу стратегію.

У радянські часи, як говорить пан Я.П. Зейкан, така тактика була неможливою, оскільки можна було отримати серйозне покарання, вилетіти з адвокатури, бо все контролювалося. Але вже у 97-році в нього була кримінальна справа у Печерському районному суді. Коли з 91-го року було припинено державне фінансування єврейського театру. І талановиті люди, артисти, які працювали в ньому, вирішили, що їх можуть врятувати гастролі у Сполучених Штатах Америки. Почали позичати гроші на цю подорож. А директор театру виписувала розписки під процент, що було заборонено. Театр поїхав і більше ніколи не повернувся. Хтось залишився в Штатах, хтось поїхав до Ізраїлю, хтось до Москви. А ті, хто давав гроші, почав їх вимагати назад і писати скарги в прокуратуру. Було порушено кримінальну справу – шахрайство. Пан Зейкан ознайомився зі справою, підготував потрібних йому свідків і на прохання судді написав (оскільки в нього був досвід з цього) проект «ухвали про направлення справи на додаткове розслідування» (Я.П.Зейкан). І через цей документ справа більше ніколи не повернулася до суду, бо він вимагав допитати свідків, частина яких була у Канаді, США, Ізраїлі та Москві і, тому, через ці розписки ніхто далі не став вести цю справу.

  • Робота на випередження. Полягає в тому, що вам необхідно випередити слідчого і зробити так, щоб у нього не було можливості довести чи є там вина, чи немає, щоб нейтралізувати його роботу. Підштовхуєте до таких дій.

Зареєстровано кримінальну справу про те, що виконувач обов’язків міністра отримав у подарунок дуже дорогу мисливську рушницю, яку заборонено тримати, перебуваючи на такій посаді. Вирішили пов’язати цю справу з тим, хто купував для нього цю рушницю. Цей виконувач обов’язків почав шукати адвоката і один з них сказав, що для вирішення цієї справи потрібен аванс у 25 тисяч доларів. Але справою буде займатися, коли повернеться з відрядження. Але поки цей адвокат був у відрядженні, почалися обшуки і знайшли рушницю. Звернулися і до пана Зейкана, щоб він вступив у цю справу. Але який може бути в нього статус, коли лише зареєстровано кримінальну справу і нікому не пред’явлено підозру? Тому він був лише як консультант з правової допомоги. Якщо ви є лише консультантом і не маєте статус захисника, то у вас дуже обмежені повноваження. Але пан Зейкан, окрім надання правової допомоги, почав паралельне розслідування, що в принципі заборонено і його за це могли покарати. Оскільки він зібрав всіх потенційних свідків, забрав у них телефони (телефони можуть прослуховувати, це потрібно враховувати). І змоделював ситуацію, яка може бути потім, надавши потрібні відповіді на запитання слідчого головному свідку, який купував рушницю. А потім дійсно відбулась ситуація, яка була змодельована. І в результаті у слідства щодо цієї справи нічого не знайшлося і справу було закрито. Це не говорить про те, що завжди так можна робити, але такий елемент тактики все-таки існує.

Ще один приклад на випередження. Будівельна фірма збудувала вулицю в одному з містечок Закарпаття, а СБУ зареєструвала кримінальну справу за 191-ю статтею. Потім знайшли двох підставних експертів, які провели спеціальну експертизу і дали висновок, що було витрачено на 900 тис більше запланованого, а кошти були бюджетними, це — шахрайство. Потім викликали клієнта пана Зейкана, якому пояснили, що справу буде закрито, якщо він перерахує 300 тис на рахунок одного благодійного фонду. В нього було на той час 30 тис., які одразу ним було перераховано. Але він не повинен був цього робити, оскільки ці кошти могли бути лише з його прибутку, а в нього прибутку не було. Цим він сам себе підставляв. Коли вступив у справу пан Зейкан, то провів окрему експертизу, яка виявила, що були допущені очевидні помилки тими експертами. Експерти викрутилися, сказавши, що їм такі вихідні дані надав слідчий і вони за цими даними робили експертизу. І справу було закрито.

  • Таймінг — здійснення певної дії в найбільш вигідний для цього час. Наприклад, має значення, своєчасно подання клопотання або трохи його притримання.
  • Користуватися правами адвоката на: адвокатський запит, клопотання, питання про визнання доказів недопустимими.
  • Вимога адвоката (згідно зі ст. 42 стаття, ч.7): ставити вимогу про усунення тих незаконних дій, які допускаються.

Тактика захисту у суді

  • Використання «вступної» промови після прокурора (згідно зі статтею 20, 22, 227 КПК України), шляхом подання усних та письмових пояснень на обвинувальний акт. Цей виступ дуже важливий і потрібно відстоювати ваше право на це, посилаючись на вказані вище статті.
    Оскільки, докази надаються пізніше, а крім обвинувального акту, суд не бачить нічого і не може зробити висновок, для того, щоб у судді не формувався упереджений погляд на справу, «вступна» промова надає суду повну картину ситуації і, таким чином, створює базу для вашого захисту в майбутньому. На сьогодні більшість успішних справ полягає в тому, що адвокати визнають докази недопустимими.
  • Подвійна апеляція. Коли продовжується строк тримання під вартою, або запобіжний захід, то апеляційний суд повинен розглянути подану скаргу в межах трьох днів після одержання заяви адвоката. А заяву можна подати в межах п’яти днів.

Наприклад, адвокат Д.В. Пономаренко з Одеси подав скаргу на затримання його клієнта та утримання під вартою на два місяці, заніс до апеляційного суду і апеляційний суд протягом трьох днів її повинен був розглянути. А його клієнт на п'ятий день, ще укладаючись у строк, подав другу скаргу. А той суд вже вирішив, відмовив і треба говорити про відвід, щоб справу розглядав інший склад суддів. А може бути й третій випадок, на п'ятий день — адвокат пише апеляцію, а відправляє поштою. Може бути навіть потрійна апеляція. Це все тактичні ходи.

  • Необхідно враховувати, що суд більше не ведеться на різні прийоми емоційного та психологічного впливу, які іноді застосовують підозрювані.

На теренах СРСР був відомий адвокат Семен Львович Арія. Клієнта його колеги засудили на 5 років, але реальну міру покарання залишили визначати обласному суду. Коли касаційна скарга розглядалася в міському суді, то на засідання прийшов адвокат зі своїм підзахисним, який був на милицях. В результаті цього було зроблено більш м’який вирок, бо що їм робити з калікою. І все спрацювало, але клієнт на радощах залишив ті милиці в туалеті, а потім їх знайшли. Стало все зрозуміло, його все-таки формально покарали. Але треба тепер враховувати, що суд більше на такі дії не ведеться.

  • При можливості, треба максимально толерантно відноситися до суддів. Оскільки ваше відношення може теж вплинути на хід справи, тим більше, якщо ви висловлюєте неповагу до якогось судді, то це може мати негативні наслідки як щодо вас, так й щодо вашого клієнта.

В цій статті були вказані деякі прийоми, які можуть використовувати адвокати під час захисту у кримінальних справах. Ці прийоми формуються протягом професійного досвіду і не наведені в жодному підручнику.

Тому адвокатом з багаторічним досвідом роботи на посаді судді і понад 40-річним досвідом адвокатської практики Я.П. Зейканом було створено посібник «Адвокатська техніка в кримінальній справі», в якій «на основі узагальнення досвіду українських та закордонних адвокатів висвітленні питання, які становлять основу адвокатської діяльності. До книги включено розділи, які стосуються актуальних і гострих проблем визнання доказів недопустимими, прямого і перехресного допиту та впровадження у судову практику вступного слова адвоката на підставі ст. 20, 22 КПК України, як пояснення на обвинувальний акт після його оголошення прокурором. Для адвокатів, суддів, прокурорів, а також науковців, студентів і всіх, хто цікавиться проблемами захисту у кримінальній справі».
Книгу можна придбати за посиланням https://www.hsa.org.ua/books/advokatska-tehnika-pidgotovka-do-protsesu-i-metodiki-perekonannya/ або безпосередньо в ВША.

Також пропонуємо вам відвідати 2-годинний курс Я. П. Зейкана "Тактика і стратегія захисту в кримінальних справах за правилами КПК 2012 року на прикладі резонансних справ", де ви зможете дізнатися для себе багато корисної інформації за темою, поставити питання Я.П.Зейкану та отримати 2 залікових бали (для адвоката) та сертифікат (для слухача).
Найближча 28 липня 2018 року.

Детальніше про курс