Історія справи:
У травні 2024 року ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що донька заявника ОСОБА_2 з народження зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_1 , однак фактично з початку війни проживала разом з ним та з ОСОБА_3 в с. Черкаські Тишки Харківського району Харківської області.
Заявник вказував, що через тиждень після початку бойових дій у Черкаських Тишках він з донькою перетнули лінію фронту та потрапили до м. Харкова.
З 2022 року він неодноразово звертався до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради (далі - УСЗН) щодо отримання дитиною статусу внутрішньо - переміщеної особи (далі - ВПО), проте його заяви залишені без задоволення.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив встановити факт проживання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з народження до березня 2022 року у будинку АДРЕСА_2.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28 травня 2024 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень:
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року провадження у справі закрито.
Ухвала мотивована тим, що законодавством визначений позасудовий порядок встановлення факту проживання для отримання довідки внутрішньо -переміщеної особи, а тому підстав для вирішення цього питання в порядку окремого провадження немає.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та зазначив, що доводи ОСОБА_1 , що встановлення факту проживання його доньки у с. Черкаські Тишки є передумовою для прийняття УСЗН відповідного рішення, не свідчать, що зазначені обставини не можуть бути встановлені у позасудовому порядку.
В матеріалах справи немає відомостей, що заявник звертався до УСЗН з відповідною заявою про отримання дитиною статусу внутрішньо - переміщеної особи і заяву було залишено без задоволення саме у зв`язку з недоведенням факту переміщення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до УСЗН із заявами про надання дитині статусу ВПО і допомоги ВПО, у відповідь на що отримував формальні відписки. УСЗН не має повноважень для встановлення факту проживання. Зазначає, що 11 жовтня 2024 року заявник отримав листа УСЗН від 12 липня 2024 року № 1421/01872-24 про відмову у видачі довідки про взяття на облік як ВПО малолітньої ОСОБА_2 , оскільки докази, надані заявником для підтвердження факту проживання малолітньої ОСОБА_2 на території с. Черкаські Тишки станом на 24 лютого 2022 року, такого факту не доводять.
Позиція Верховного Суду:
Метою встановлення факту проживання ОСОБА_2 з народження до березня 2022 року на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вказав отримання дитиною статусу ВПО та отримання допомоги на проживання як ВПО.
Законом який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, є Закон України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII).
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1 Закону № 1706-VII в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з частинами першою - третьою статті 4 Закону № 1706-VII в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо). У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу (частина сьома статті 4 Закону № 1706-VII в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою).
Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, під час подання заяви про взяття на облік заявник пред`являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію/декларації місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; копії документів, до яких вносилися відомості про місце проживання, або витяг з реєстру територіальної громади, або е-паспорт/е-паспорт для виїзду за кордон, які містять відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (у тому числі виданих/сформованих на ім`я батьків (одного з батьків) або інших законних представників) або відомості щодо навчання на відповідних територіях; фотографії; відеозаписи тощо).
Висновок:
З наведених положень законодавства слідує, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону № 1706-VII, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, і факт такого проживання встановлюється під час оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто в позасудовий спосіб.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , слідує, що він фактично просить встановити факт проживання ОСОБА_2 з народження до березня 2022 року на АДРЕСА_2 , для отримання нею статусу ВПО та отримання допомоги на проживання як ВПО, який встановлюється під час оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто в позасудовому порядку, а тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про закриття провадження у справі.
Аргументи заявника про те, що 11 жовтня 2024 року він отримав листа УСЗН від 12 липня 2024 року № 1421/01872-24 про відмову у видачі довідки про взяття на облік ВПО малолітньої ОСОБА_2 , не впливають на правильність вирішення судом питання щодо розгляду заяви про встановлення факту, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити вказане рішення в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 червня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 вересня 2024 року - без змін, оскільки підстав для їх скасування немає.