Міністерство юстиції як центральний орган в Україні з виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей
З 1 вересня 2006 року для України набула чинності Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Для України Стороною Конвенції вважається тільки та держава, що визнала приєднання України до Конвенції, або приєднання якої до Конвенції визнано Україною відповідно до статті 38 Конвенції.
Сьогодні Конвенція застосовується у відносинах між Україною та 85 державами-учасницями. Актуальна інформація щодо чинності Конвенції може бути перевірена на сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права https://tinyurl.com/yr3yr7a2.
Згідно зі статтею 6 Конвенції Договірна держава визначає Центральний орган для виконання функцій, покладених Конвенцією на такі органи.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» від 11 січня 2006 року № 3303–IV функції Центрального органу з виконання Конвенції в Україні виконує Міністерство юстиції України.
Враховуючи те, що площа території України є досить великою — 603 628 км2, неможливо виконувати функції за Конвенцією лише силами Міністерства юстиції України, із розташуванням у місті Києві, адже заявникам набагато зручніше прийти за консультацією в територіальні органи Мін’юсту.
Отже, функції центрального органу за Конвенцією з метою вжиття заходів для забезпечення негайного повернення дитини в державу постійного проживання й виконання інших цілей Конвенції Мін’юст виконує безпосередньо та через територіальні органи.
Центральні органи співпрацюють один з одним і сприяють співробітництву між компетентними органами своїх держав (стаття 7 Конвенції). Зокрема, безпосередньо або через посередника, вони вживають усіх належних заходів для того, щоб виявити місцеперебування дитини, що була незаконно переміщена або утримується; забезпечити добровільне повернення дитини або досягнення дружнього розв’язання питань, а також ініціюють або сприяють ініціюванню судових процедур.
Якщо Центральний орган, що одержав заяву, передбачену статтею 8, має підстави вважати, що дитина знаходиться в іншій Договірній державі, він без затримок передає заяву безпосередньо Центральному органу такої Договірної держави та відповідно інформує Центральний орган, що запитує, або заявника (стаття 9 Конвенції).
Механізм взаємодії органів виконавчої влади у процесі вирішення відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року питань повернення до України або з України до іноземної держави дитини, яка незаконно вивезена (переміщена) або утримується будь-якою особою, та забезпечення реалізації права доступу до дитини, якщо такі дії порушують права іншої особи на опіку (піклування) над дитиною визначає Порядок виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 952 (далі — Порядок).
Міністерство юстиції веде статистику вхідних і вихідних справ, що надходять на підставі Конвенції 1980 року та надсилає щороку Постійному бюро Гаазької конференції міжнародного приватного права дані про результати виконання Конвенції та відповідну статистичну інформацію.
З методичними рекомендаціями «СПОРИ ПРО МІЖНАРОДНЕ ВИКРАДЕННЯ ДІТЕЙ» можна ознайомитись за посиланням: https://is.gd/tqTpkl
Методичні рекомендації підготовлені колективами Комітету НААУ з сімейного права, Вищої школи адвокатури та Міністерством юстиції України