
1. Корпоративні права як об’єкт спадкування
Частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Залежно від виду господарського товариства здійснюється перехід спадкових прав та обов’язків від спадкодавця-учасника товариства до спадкоємців.
Найбільш поширеною формою ведення господарської діяльності виступають товариства з обмеженою відповідальністю та спадкування прав у цих підприємствах визначають, зокрема, Цивільний кодекс України, Закони України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою відповідальністю», «Про акціонерні товариства». Цими ж нормативно-правовими актами врегульовано й спадкування корпоративних прав в інших видах господарських товариствах – товаристві з додатковою відповідальністю, повному товаристві та акціонерних товариствах.
У яких формах спадкуються корпоративні права?
● За приписами ст. 23 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті учасника товариства його частка переходить до спадкоємця без згоди учасників товариства. Отже, спадкування у ТОВ – це отримання у власність відповідної частки спадкодавця у статутному капіталі. Разом зі спадкуванням частки правонаступники (спадкоємці) отримують і переважне право на вступ до цього товариства (ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства»);
● відповідно до ст. 35 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, встановлених законом або правочином. Таким чином, спадкування учасника АТ відбувається шляхом отримання у власність спадкоємцями в порядку спадкування відповідної кількості акцій, що належали за життя спадкодавцю. Акції на загальних підставах включаються до спадкового майна і успадковуються без будь-яких обмежень. Набуття права власності на акцію також дає спадкоємцю право участі в акціонерному товаристві.
Як фактично отримати успадковані корпоративні права?
ТОВ/ТДВ
Перехід частки у статутному капіталі товариства до спадкоємця не призводить до автоматичного набуття ним статусу учасника господарського товариства, а лише дає спадкоємцеві право на вступ до цього товариства.
Як зазначалося вище, разом зі спадкуванням частки правонаступники (спадкоємці) отримують і переважне право на вступ до товариства (ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства»). Якщо спадкоємець не має бажання стати учасником товариства, він наділений правом звернутися до вищого органу товариства за отриманням належної йому частки у статутному капіталі. У такому разі спадкоємець подає заяву про відмову від свого права на вступ до товариства та вимогу про виплату йому частки, належної спадкодавцю. При цьому обов’язковість нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на заяві про відмову від права на вступ до товариства законом не вимагається.
Проте прийняття рішення про зміну складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції його вищого органу, а зміни до статуту, пов’язані зі зміною складу учасників такого товариства, підлягають державній реєстрації із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, оскільки частина п’ята ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» вимагає подання для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників або рішення загальних зборів учасників товариства про виключення учасника з товариства.
У випадку наявності бажання здійснити вступ до товариства спадкоємець має подати відповідну заяву до органу правління ТОВ/ТДВ, і лише після прийняття вищим органом товариства позитивного рішення спадкоємець зможе стати його учасником (постанова Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 25.02.2016 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).
Доцільно звернути увагу й на те, що можлива деталізація в статуті порядку вступу до кола учасників товариства спадкоємців, виражена у будь-яких обмеженнях їх прав, ускладнюватиме процедуру спадкування. Зазвичай у статуті товариства бажано визначати дії, які повинно вчинити товариство у разі смерті засновника (учасника), та дії із включення до товариства його спадкоємців.
У випадку відмови товариства у прийнятті правонаступника до складу учасників товариства такому правонаступнику видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю та вартість якої визначається на день смерті учасника.
Отже, спадкоємці мають на свій власний розсуд приймати рішення щодо форми корпоративних прав (участь у товаристві або компенсація частки), які вони успадкували та бажають отримати. Головним застереженням тут є умова щодо граничного строку прийняття спадкоємцем рішення про вступ до товариства, відповідно до якого неподання заяви про вступ протягом року від дня закінчення строку для прийняття спадщини тягне за собою можливість виключення учасника (спадкодавця) з товариства, а також прийняття рішень, пов’язаних з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 761/27538/17 (провадження № 14-12цс19) висловила з цього приводу правову позицію, за змістом якої особи вважаються учасниками товариства не з моменту прийняття ними спадщини, а з моменту прийняття рішення про зміну складу його учасників у зв’язку зі смертю засновника (учасника) товариства та вступу до нього спадкоємців і про внесення відповідних змін до статуту цього товариства, а також державної реєстрації таких змін.
АТ
Окремим об’єктом корпоративних прав виступають акції, як різновид пайових цінних паперів, що посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації (ст. 9 ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»).
Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ЗУ «Про акціонерні товариства»).
Зважаючи на те, що цінні папери, до яких належать акції, є об’єктами цивільних прав, вони безперешкодно відчужуються та передаються, зокрема, і в порядку спадкування.
Для спадкування акцій товариства не потрібна згода його акціонерів. При цьому у ст. 7 Закону України «Про акціонерні товариства» закріплено пряму норму про відсутність в акціонерів приватних акціонерних товариств права на переважне придбання акцій у результаті спадкування.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю слід звернутися до відповідної депозитарної установи для переоформлення права власності на успадковані акції, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України «Про депозитарну систему України» набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку (перелік депозитарних установ https://www.csd.ua/).
Відповідні зміни про перехід прав на цінні папери до спадкоємців вносяться до системи депозитарного обліку депозитарною установою на підставі документів, визначених Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, зокрема, спадкоємцями подаються:
o копія свідоцтва про право на спадщину, засвідчена нотаріально;
o документи щодо встановлення особи спадкоємця;
o інформація щодо реквізитів рахунку у цінних паперах спадкоємця, що обслуговується іншою депозитарною установою, на який необхідно перевести права на цінні папери, що спадкуються;
o анкети рахунку в цінних паперах та інші необхідні документи.
Однак набуття права власності на акції не дає спадкоємцю права участі в акціонерному товаристві. Через це загальні збори учасників акціонерного товариства розглядають заяву спадкоємця про включення такого правонаступника до складу засновників і внесення відповідних змін до статуту (ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства»).
2. Обсяг та вартість корпоративних спадкових прав
Як визначається обсяг?
Для визначення обсягу спадкових корпоративних прав відповідну інформацію запитує нотаріус, до якого спадкоємець звернувся із заявою про прийняття спадщини, до якої входять корпоративні права. За наявності таких документів у правонаступника учасника господарського товариства, останній пред’являє їх нотаріусу разом із заявою про прийняття спадщини.
Належність спадкодавцеві частки у статутному капіталі ТОВ/ТДВ може підтвердити, зокрема, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; довідка, видана товариством, про сплату спадкодавцем внеску до статутного фонду, копія статуту, що містить інформацію про розмір внеску.
На підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а також виписка з рахунка в цінних паперах депонента (власника цінних паперів) (ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України»). За умови неможливості отримати відомості про права на цінні папери запит на складання та видання виписки з рахунку в цінних паперах може надаватися нотаріусом для оформлення спадщини щодо цінних паперів.
У деяких випадках непрозорість структури активів підприємства може ускладнювати встановлення обсягу спадкового майна та визначення його вартості, у зв’язку з чим спадкоємці учасника товариства будуть вимушені самостійно розшукувати майно, на яке вони мають спадкові права. У таких випадках відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010, є доцільним отримання свідоцтва про право на спадщину, що видається для підтвердження права на спадщину, яка знаходиться за кордоном, і пред’явити цей документ за кордоном для здійснення перереєстрації прав на майно, зареєстроване у відповідній іноземній юрисдикції.
Як визначається вартість?
Відповідно до частини восьмої ст. 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою відповідальність» вартість частки учасника визначається з огляду на ринкову вартість сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.
За приписами ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства» частка у майні, яка належала спадкодавцю, видається у грошовій або натуральній формі, вартість якої визначається на день смерті учасника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 925/1165/14 (провадження № 12-38гс12) викладено правовий висновок про те, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов’язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства. За наявності спору між учасниками товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами.
Отже, спадкоємець може звернутися до товариства з вимогою видати йому в натуральній формі частку майна товариства, пропорційну належній йому частці в статутному капіталі, або отримати грошову компенсацію такої частки, вартість якої має визначатися на день відкриття спадщини.
За наявності спору з товариством щодо отримання компенсації частки, або її грошового виразу, розміру частки, спадкоємець може звернутися до суду з відповідним позовом, який розглядатиметься в порядку цивільного судочинства.
Що стосується АТ, то через особливість об’єкта спадкових прав, визначення вартості цінних паперів для отримання у спадок не вимагається через спадкування акцій виключно у кількісному виразі.
Використані джерела:
1. Господарський кодекс України
2. Цивільний Кодекс України
3. ЗУ « Про господарські товариства»
4. ЗУ «Про товариства з обмеженою відповідальністю»
5. ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»
6. ЗУ « Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»
7. Постанова Пленуму ВГСУ #14 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»
8. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019р. по справі # 761/27538/17(провадження 14-12цс19)
9. ЗУ «Про акціонерні товариства»
10. ЗУ «Про депозитарну систему України»
11. Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням національної комісї з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013р. # 735
12. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
13. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018р. по справі # 925/1165/14 (провадження 12-38гс12).
З методичними рекомендаціями «СПАДКОВІ СПОРИ У РАЗІ СМЕРТІ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ: ЯК ЗАХИСТИТИ ІНТЕРЕСИ КЛІЄНТА?» можна ознайомитись за посиланням: http://tinyurl.com/5xrdmhtx
Методичні рекомендації підготували колективи Комітету з сімейного права НААУ та Комітету з цивільного права та процесу НААУ
Авторський колектив: Г. Гаро, Л. Гриценко, О. Мотилюк, В. Сандулєєва, Т. Денисова, О. Сєришева, О. Вікенфельд, Т. Жидачек