Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання
Ірина Подкопаєва, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ
Огляди
13.06.2023

01 січня 2023 року набрали чинності зміни до деяких законодавчих актів України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, за якими почали діяти нові правила призначення, нарахування та виплати страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Серед іншого, замість Фонду соціального страхування України уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку з 01 січня 2023 року став Пенсійний фонд України.

Незважаючи на зміну уповноваженого органу управління, отримувачам раніше призначених страхових виплат НЕ ПОТРІБНО повторно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України, оскільки виплатні документи, бази даних, носії інформації та програмне забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі — страхові виплати) передаються виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування та її робочими органами Пенсійному фонду України в електронній формі.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту … у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров’я визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі – Закон № 1105) та Порядок здійснення страхових виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1467 від 30.12.2022.

Об’єктом соціального страхування є страховий ризик та страховий випадок, із настанням яких у застрахованих осіб (членів їхніх сімей, інших осіб) виникає право на страхові виплати та соціальні послуги відповідно до цього Закону залежно від видів соціального страхування. 

Страховим випадком за соціальним страхуванням від нещасного випадку є:

- нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;

- нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

Нещасним випадком на виробництві є обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю працівника або настала його смерть.

Професійне захворювання - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.

Особами, що підлягають соціальному страхуванню від нещасного випадку та/або професійного захворювання, є:

  • особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб;
  • особи, які обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;
  • фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах
  • здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять, під час занять, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.
  • дитина до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення нею 23 років, якщо така дитина народилася з інвалідністю в результаті заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування жінки на виробництві або її професійного захворювання під час вагітності;
  • члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах, за умови їх добровільного страхування від нещасного випадку.
  •  

Порядок встановлення факту нещасного випадку та/або професійного захворювання на виробництві.

Кожний факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» № 2694 – ХІІ від 14.10.1992 року за процедурою, визначеною Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 року (зі змінами).

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за формою Н-1, один примірник якого він зобов’язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування (ст. 22 Закону України «Про охорону праці»).

Складений акт разом з іншими матеріалами проведеного розслідування розглядається на засіданні спеціально створеної комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, яка і приймає рішення щодо визнання нещасного випадку та/або професійного захворювання пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом.

Порушення застрахованою особою правил охорони праці, що спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов’язань перед потерпілим.

У разі прийняття спеціальною комісією рішення про визнання нещасного випадку та/або професійного захворювання пов’язаними з виробництвом, потерпіла особа та/або члени її сім’ї мають право на отримання страхових виплат, визначених законом.

Для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до Пенсійного фонду України в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.

За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України також у формі паперового документа.

Інші документи, необхідні для прийняття рішення про призначення страхових виплат, отримуються територіальними органами Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій; а у разі відсутності інформації у державних реєстрах та базах даних – можуть бути надані заявником.

Заява про призначення страхових виплат розглядається протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім’ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.

Страхові виплати складаються із: 

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Страхові виплати здійснюються щомісяця:

1) потерпілому — з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на страхові виплати у зв’язку із смертю годувальника, — з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності, а в разі смерті потерпілого — у місячний строк з дня його смерті особам, які мають на це право.

Страхові виплати здійснюються виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача страхової виплати в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання одержувача страхової виплати через поточні рахунки в банках або уповноваженими організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги, в тому числі в готівковій формі (через відділення оператора поштового зв’язку АТ «Укрпошта»).

Страхові виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має на це право, здійснюються за весь минулий час, але не більше ніж за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Здійснення страхових виплат особам, що виїхали за межі України на постійне проживання.

Підстави та порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України регулюються міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У сфері соціального та пенсійного забезпечення Україною укладені та ратифіковані міждержавні договори – угоди з Республікою Австрія, Республікою Польща, Республікою Молдова, Португальською республікою, Естонською Республікою, Литовською Республікою, Королівством Бельгія, Словацькою Республікою, Чеською Республікою, Республікою Болгарія, Латвійською Республікою, Королівством Іспанія, Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Казахстан, державами - учасницями Співдружності Незалежних держав (Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Росія Україна), Республікою Білорусь та Російською Федерацією.

В укладених Україною міждержавних договорах та угодах відсутній єдиний алгоритм нарахування страхових виплат громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання до інших країн, а також порядок їх виплати.

Кожна угода має свої особливості та правила нарахування і виплати страхових виплат в зв’язку із нещасним випадком на виробництві та/або професійним захворюванням.

Порядок здійснення страхових виплат, призначених у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 998 від 09.08.2001 року і застосовується у разі, якщо міжнародними договорами не визначені інші правила здійснення страхових виплат.

Для перерахування (переказу) відповідних грошових сум потерпілий подає Пенсійному фонду України через дипломатичне представництво або консульську установу України в країні свого постійного проживання або іншим прийнятним способом (в тому числі в електронній формі або через електронний кабінет пенсіонера):

а) заяву за формою, що затверджується Пенсійним фондом України, із зазначенням способу перерахування (переказу) грошових сум;

б) довідку дипломатичного представництва або консульської установи України про постійне місце свого проживання за кордоном.

в) щороку в грудні свідоцтво, яким засвідчується факт перебування потерпілого в живих, виданого відповідно до законодавства України дипломатичним представництвом або консульською установою України.

Страхові виплати потерпілий одержує за своїм вибором шляхом:

а) перерахування грошових сум на його рахунок, відкритий у банківській установі на території України;

б) перерахування грошових сум на його рахунок у кредитній установі країни його постійного проживання за межами України;

в) поштового переказу грошових сум на адресу потерпілого в країні його постійного проживання, якщо Україною укладено з нею угоду про обмін поштовими грошовими переказами.

Перерахування (переказ) сум страхових виплат здійснюється Пенсійним фондом України через уповноважений банк у валюті країни проживання потерпілого або в доларах США за офіційним (обмінним) курсом Національного банку на день перерахування (переказу).

Потерпілий, ступінь втрати професійної працездатності якому не встановлено безстроково, підлягає повторному медико-соціальному огляду в Україні у порядку, встановленому законодавством України.

У разі коли потерпілий не має можливості приїхати в Україну для повторного медико-соціального огляду, встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності може здійснюватися заочно, без присутності самого потерпілого, за наявності його особистої згоди, відповідного клопотання Пенсійного фонду України та на підставі медичних документів лікувальної установи за місцем проживання потерпілого за межами України, які містять достатню інформацію для встановлення ступеня втрати професійної працездатності потерпілим. Медичні документи мають бути перекладені на українську мову та легалізовані у встановленому законом порядку.  

Припинення здійснення страхових виплат.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» здійснення страхових виплат і надання соціальних послуг припиняються:

1) якщо потерпілим є особа, якій оформлено документи для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з’ясувалося, що страхові виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров’я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов’язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) у разі смерті отримувача страхових виплат;

7) у разі добровільної відмови від страхової виплати потерпілим або особами, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого;

8) в інших випадках, передбачених законом.

Про відмову у призначенні страхових виплат, зміну їх розміру, зупинення та/або припинення їх виплати Пенсійний фонд України у десятиденний термін надсилає потерпілому повідомлення з обґрунтуванням мотивів та підстав прийняття рішення, рішення органів Пенсійного фонду України може бути оскаржене в судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Матеріал підготувала Ірина Подкопаєва, адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ