Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Сарненський районний ЦПМСД Сарненської районної ради» та Чемернянської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сарненської районної ради Рівненської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що в приміщені школи її дочці ОСОБА_2 , фельдшером зроблено щеплення від поліомієліту. Одразу після щеплення дитина захворіла, їй встановили діагноз - гострий в`ялий параліч, що є побічною дією вакцини від поліомієліту і була зафіксована як несприятлива подія після імунізації. Службовою перевіркою, комісією, створеною згідно з Наказом по управлінню охорони здоров`я Рівненської ОДА, та медичними документами встановлені численні порушення відповідачами проведення процедури вакцинації.
Позивач просила стягнути солідарно з відповідачів на її користь 54 989,00 грн на відшкодування майнової шкоди та 500 760,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням районного суду Рівненської області у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довела наявність шкоди, протиправності поведінки відповідачів та причинного зв`язку між діями відповідачів із заподіяною шкодою.
Постановою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог, не врахували, що її дитина зазнала ушкодження здоров`я внаслідок грубих порушень процедури щеплення.
Позиція Верховного Суду:
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За змістом статті 1199 ЦК України у разі ушкодження здоров`я малолітньої особи або неповнолітньої особи, фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.
Згідно з положенням частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають такі обставини: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діями заподіювача шкоди та вина останнього в заподіянні шкоди тощо.
У статті 8 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» вказано, що у разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до статті 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Рішення про проведення обов`язкових профілактичних щеплень за епідемічними показаннями на відповідних територіях та об`єктах приймають головний державний санітарний лікар України, головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, головні державні санітарні лікарі областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, Служби безпеки України. Медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.
Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Особам віком від п`ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаним судом обмежено дієздатними профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації та за згодою об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників цих осіб. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом присутності свідків.
Частиною другою статті 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров`я дитини або підопічного.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта необхідна для застосування методів діагностики, профілактики та лікування. Щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я її дитини, суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин у справі, не здійснили належної правової оцінки доказів, які надані сторонами, не перевірили, чи відбувалось щеплення дитини відповідно з визначеними законодавством процедурами.
Так, згідно з пунктом 2 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551) (далі - Положення), організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охорони здоров`я (далі - ЗОЗ) в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 8 Положення для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до ЗОЗ осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень; у дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах заздалегідь інформують батьків або осіб, що їх замінюють, про проведення імунізації дітей, які підлягають профілактичному щепленню.
Медичні огляди дітей перед щепленням у ЗОЗ проводяться у присутності батьків, або опікунів, піклувальників, або інших законних представників безпосередньо у день щеплення. У разі проведення щеплень у дошкільних закладах або загальноосвітніх навчальних закладах медичні огляди проводяться у присутності медичного працівника ЗОЗ.
Медичний огляд дітей перед щепленням складається з таких етапів:
1) збирання анамнезу життя з урахуванням тривалості та тяжкості перебігу перенесених гострих захворювань, оцінка реакції на попередні щеплення та перебігу поствакцинального періоду;
2) термометрія;
3) огляд шкіри, слизових оболонок кон`юнктиви очей, порожнини рота, аускультація;
4) у разі необхідності - клінічне обстеження органів та систем організму;
5) заповнення форми первинної облікової документації № 063-2/о «Інформована згода та оцінка стану здоров`я особи або дитини одним з батьків або іншим законним представником дитини на проведення щеплення або туберкулінодіагностики», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 31 грудня 2009 року № 1086, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2010 року за № 594/17889 (далі - форма № 063-2/о);
6) оформлення медичного висновку лікаря за результатами обов`язкового медичного огляду (безпосередньо у день щеплення) щодо стану здоров`я дитини, яка підлягає щепленню. Медичний висновок у разі відсутності захворювання визначається терміном «здоровий», при виявленні ознак захворювання конкретизують діагноз із відповідним записом у первинній медичній документації.
Висновок:
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що при процедурі проведення щеплення мають бути дотримані такі законодавчі вимоги: медичні працівники, які проводять щеплення, зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення або їхнім батькам про щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення, зобов`язані перед щепленням провести медичний огляд особи, якій роблять відповідне профілактичне щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення, зобов`язані встановити наявність чи відсутність медичних протипоказань; медичні працівники, які проводять щеплення зобов`язані у разі виявлення медичних протипоказань не здійснювати профілактичного щеплення; медичні працівники, які проводять щеплення зобов`язані отримати згоду батьків на проведення профілактичного щеплення у дітей, які не досягли віку 15 років.
У справі, яка переглядається, установлено, що перед проведенням щеплення вакциною ОПВ дитині ОСОБА_2 фельдшер не провела термометрію, у медичній документації дані про медичний огляд дітей не зазначила, при огляді дитини лікарем, виявлено герпетичну інфекцію. Фельдшеру, яка здійснювала щеплення дитини, за порушення проведення профілактичного щеплення оголошено догану, що підтверджується довідкою про проведення службової перевірки.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили вказані обставини поза увагою та не врахували, що фельдшер ОСОБА_4 , яка проводила щеплення дитини, зобов`язана була перед щепленням провести медичний огляд дитини та встановити наявність чи відсутність медичних протипоказань, а у разі їх виявлення - не здійснювати профілактичного щеплення.
Також суди попередніх інстанцій не врахували, що фельдшер, яка проводила щеплення дитині, зобов`язана була надати батькам дитини об`єктивну інформацію про щеплення та отримати їхню згоду на проведення профілактичного щеплення дитині.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив касаційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Рішення районного суду Рівненської області та постанову Рівненського апеляційного суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Джерело: Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 572/3616/19 (провадження № 61-13844св20) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/98548208