
Ганна Гаро, адвокат, сімейний медіатор, Голова Комітету з сімейного права НААУ, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Сімейні спори: огляд актуальної судової практики».
Під час вебінару лектор сфокусувала увагу на розгляді судової практики стосовно вирішення таких категорій сімейних спорів:
1. Спільна сумісна власність та поділ подружнього майна:
• Об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток, якщо ступінь готовності об’єкта незавершеного будівництва дає можливість визначити окремі частини, що підлягають виділу та довести його будівництво до завершення. У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва, суд може визнати за сторонами право на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію – Постанова ВС від 10.11.2021 року у справі №161/14898/19 (провадження № 61-1702св21).
• Нормами ЗУ «Про іпотеку» не заборонено володіти та користуватися переданим в іпотеку майном. Поділ спільного майна між подружжям, в тому числі іпотечного майна, не вважається розпорядженням ним, так як в момент його передачі в іпотеку воно вже належало подружжю на праві спільної сумісної власності в силу закону. При цьому, перебування спірної квартири в іпотеці не перешкоджає поділу спільного майна подружжя, оскільки права іпотекодержателя захищаються ЗУ «Про іпотеку» - Постанова ВС від 21.12.2021 у справі №640/12604/16-ц (провадження № 61-803св21).
• Істотність збільшення вартості майна означає його суттєву зміну настільки, що первинний об’єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об'єктом нерухомого майна, який з’явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником – Постанова ВС від 27.01.2022 року у справі №686/8610/17.
2. Правовий режим майна чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу:
• Проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні сім’ї: встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов’язків.
Вирішуючи питання щодо правового режиму майна такої сім’ї, суди зазвичай встановлюють факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов’язків, з’ясовують час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності – Постанова ВС від 20.01.2021 року у справі № 178/90/18-ц (провадження № 61-12353св20).
3. Аліменти:
• Право на здійснення контролю за цільовим витрачанням аліментів покладається на органи опіки та піклування, тому платник аліментів не може самостійно вимагати звіти та докази про витрачені кошти на утримання дітей – Постанова ВС від 02.02.2021 року у справі № 751/1396/19 (провадження № 61-18643св19).
• Витрати, які позивач оплатила за відвідування дитиною приватного дитячого садочка, є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобами дитини. Позивач вказувала, що дочка відвідує приватний дитячий садок, оскільки потребує особливого догляду та спеціального харчування та уваги – Постанова ВС від 08.12.2021 у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21).
• Діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу – Постанова ВС від 21.07.2021 року у справі № 691/926/20 (провадження № 61-7627св21)
• Підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів – Постанова ВС від 09.09.2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21)
Втім, на сьогодні є і протилежна позиція ВС щодо підстав зміни розміру аліментів.
• ВС встановив, що розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв’язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від іншого шлюбу та суперечитиме її інтересам – Постанова ВС від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21).
У одній із постанов ВС говориться про те, що зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Тоді, як у іншій постанові ВС, суд говорить, що зміна сімейного стану без доведення погіршення майнового стану платника - не є достатньою підставою.
4. Місце проживання дитини:
• Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків не є вирішальною умовою для передачі йому дітей – Постанова ВС від 26.02.2020 року у справі № 756/8253/16-ц (провадження № 61-20092св18).
• Дії батька щодо різкої зміни постійного місця проживання дитини разом з матір'ю суперечать принципу розумної турботи про дитину у поєднанні з обережною для психіки дитини увагою до неї. Адже у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційній стабільності та матеріальній забезпеченості – Постанова ВС від 24.11.2021 року у справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21).
• Вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов’язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності – Постанова ВС від 20.01.2022 року у справі №761/43925/19.
5. Позбавлення батьківських прав:
• Права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків. Лише зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про його бажання піклуватися про дитину, без надання доказів, що він вживає заходів щодо налагодження стосунків з дитиною, цікавиться її станом здоров`я, виявляє будь-яку турботу про дитину, надає матеріальну підтримку, бере участь у вихованні дитини не спростовує його ухилення від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Якщо батько не підтримує стосунків з дитиною, його можна позбавити батьківських прав. І в цьому немає порушення права на сімейне життя, гарантоване Конвенцією (див. рішення ЄСПЛ у справі «Ілля Ляпін проти Росії» (заява № 70879/11) – Постанова ВС від 27.01.2021 року у справі № 398/4299/17 (провадження №61-2861св20).
• Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. Перебування (проживання) позивача з малолітньою дитиною поза межами України з об’єктивних причин позбавляють відповідача можливості повною мірою, у достатньому у загальному розумінні, брати участь у вихованні й спілкуванні з дитиною – Постанова ВС від 05.03.2021 року у справі № 766/5264/16-ц (провадження № 61-14047св20).
• Проживання відповідача на непідконтрольній Україні території, той факт, що від виконання батьківських обов`язків останній не відмовлявся та робив спроби поспілкуватись з дочкою, які виявились безрезультатними з огляду на відносини, які склались між сторонами, спростовують доводи позивача про винну поведінку відповідача та свідомого нехтування ним батьківських обов`язків. Заперечення відповідача в ході розгляду справи проти позбавлення його батьківських прав, висловлення бажання спілкуватись з дитиною, дає підстави вважати, що останній не нехтує інтересами дитини та не бажає розірвати зв`язки з дочкою – Постанова ВС від 11.06.2021 року у справі № 758/9706/18 (провадження № 61-17898св20).
Відеофрагмент доступний для перегляду на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ у Facebook: https://bit.ly/3k16b9J
Про судову практику у справах, пов’язаних з міжнародним викраденням дітей, стосовно врахування найкращих інтересів дитини та з’ясування її думки, дізнавайтеся у тематичному матеріалі від Advokat Post: http://bit.ly/3WeHB2F
Цікаві публікації лектора:
«Заборона на міждержавне усиновлення іноземцями. Чи змінилась наразі ситуація?»- https://bit.ly/3I1bpfw
«Актуальні виклики для сімейних адвокатів під час збройної агресії» - https://bit.ly/3C1d1lN
«Чи можна просити суд встановити початок періоду стягнення аліментів з моменту прийняття рішення про розлучення?» - https://bit.ly/3veRXEA
Більше про заходи з підвищення кваліфікації адвокатів у розкладі Вищої школи адвокатури НААУ: https://bit.ly/3gl0otC