Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати право особистої приватної власності на майно, набуте за час шлюбу, а саме на однокімнатну та трикімнатну квартиру. В обґрунтування він зазначив, що ці квартири придбані за рахунок його особистих коштів, а не створені спільними зусиллями та спільною працею подружжя.

Під час укладення договорів купівлі-продажу квартир, відповідач надавала нотаріальну згоду на їх придбання.

Суд першої інстанції відмовив у визнанні квартир особистою приватною власністю позивача, оскільки сторони при їх придбанні надали згоду одне одному на придбання нерухомості саме у спільну власність.

Відповідна позиція була підтримана судами вищих інстанцій, а Верховний Суд навіть сформував правову позицію щодо розгляду даної категорії справ:

Надання згоди іншим з подружжя на набуття майна подружжям (стороною договору) свідчить про набуття майна подружжям у право спільної сумісної власності, оскільки у такому випадку відбувається розпорядження коштами, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності.

Не виключається вчинення усного договору між подружжям про набуття майна в спільну сумісну власність, зовнішнім вираженням якого є згода одного з подружжя на розпоряджаються майном (коштами) на набуття майна в спільну сумісну власність. Така згода може бути зафіксована безпосередньо у договорі про набуття майна, вчиненим іншим з подружжя.

Наявність письмової згоди одного з подружжя на укладення іншим із подружжя договору купівлі-продажу майна, зафіксованої у такому договорі, свідчить про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, оскільки згода іншого подружжя на набуття майна підтверджує придбання такого майна за спільні кошти подружжя.

У разі, якщо інший з подружжя надав згоду на розпорядження майном (коштами) для набуття майна в спільну сумісну власність і така згода зафіксована безпосередньо у договорі купівлі-продажу майна, який вчинено іншим з подружжя, то суд не може своїм рішенням підміняти домовленість подружжя про набуття майна в спільну сумісну власність.

Відповідна правова позиція зазначена в постанові Об’єднвної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 03.06.2024 року по справі № 712/3590/22, провадження № 61-14297сво23. З повним текстом постанови можна ознайомитись за цим посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/119559291