Щодо відсутності вироку за фактом неналежного надання меддопомоги та позову про відшкодування моральної шкоди
Огляд підготувала: адвокатка Бабенко Яна, членкиня Центру медичного права ВША НААУ, регіональна представниця у Київській області Комітету медичного та фармацевтичного права і біоетики НААУ
Огляди
10.02.2025

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11 грудня 2024 р. у справі №463/2101/23 (провадження №2/463/173/24)

Обставини справиПозивачка звернулася до суду із позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі – «Відповідач», «Клінічний центр») про стягнення 3 000 000,0 грн моральної шкоди, завданої її здоров`ю.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в липні 2017 р. у неї з`явились періодичні болі у попереку зліва після чого вона звернулась до урологічного відділення Клінічного центру, де їй було діагностовано наявність каміння в органах сечоводу. На вимогу лікаря вона зробила всі необхідні обстеження та 29.09.2017 р. їй проведено оперативне втручання, під час якого лікуючим лікарем допущено лікарську помилку, через яку їй видалили лівий сечовід. За її зверненням порушено кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов`язків медичним працівником, в межах якого проведено дві судово-медичні експертизи, які підтверджують факт надання неналежної медичної допомоги та лікарської помилки з боку лікуючого лікаря. Через таку помилку вона вимушена все подальше життя носити катетер. Її фізичні здібності різко погіршились та відбулись зміни в її усталеному способі життя, вимушена докладати значні зусилля для його організації. Зважаючи на тривалість страждань, виснажливість, біль, який зазнала та зазнає у зв`язку із розірванням лівого сечоводу, а також неможливість вести нормальний спосіб життя розмір моральної шкоди оцінює у 3 000 000 грн, які просить стягнути з Відповідача в примусовому порядку.

Висновки суду та застосовані норми права.

В ході розгляду справи судом було встановлено обставини:

-Позивачка проходила лікування в установі Відповідача у зв`язку з хворобою органів сечоводу;

-27.09.2017 р. у період з 10:30 год. по 16:40 год. їй виконана операція - уретеререноскопія зліва, катетеризація лівого сечоводу. Лівобічна люмботомія, ревізія лівого сечоводу, лівобічна уретерокутанеостомія. Сторони не оспорюють, що під час проведення оперативного втручання був пошкоджений лівий сечовід, внаслідок чого його було видалено;

-за заявою Позивачки було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту неналежного надання медичної допомоги. Станом на час розгляду справи досудове розслідування триває, кінцеве рішення не прийняте, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

-в рамках кримінального провадження було проведено дві судово-медичні експертизи:

1). Згідно висновкму комісійної судово-медичної експертизи №237 від 27.02.2020 р., яка проведена в межах цього кримінального провадження, Позивачці після спільного огляду начальником клініки урології та гінекології ВМКЦ Західного регіону, начальником урологічного відділення та лікуючим лікарем було призначено протизапальну, антибактеріальну терапію і загальне клінічне обстеження. Призначене обстеження не у повному об`ємі відповідає галузевому стандарту МОЗ України «Протокол ведення хворих. Сечокам`яна хвороба №20-23. Камені сечоводу №20.1», а саме не було виконано повного рентгенологічного дослідження верхніх сечовивідних шляхів; екскреторна (видільна) урографія з використанням рентгенконтрастних речових та посів сечі на стерильність та чутливість до антибіотиків. Вибір тактики надання медичної допомоги лікуючим лікарем був правильним, відповідно до сучасних існуючих методів лікування даного захворювання. Однак, під час проведення операції лікарем була допущена технічна помилка, а саме при спробі видалення конкременту було пошкоджено лівий сечовід, що вимагало подальшого накладення нирково-сечовідної-шкірної стоми. Не виключено, що перед проведенням оперативного втручання при повноцінному обстеженні хворої відповідно до галузевих стандартів МОЗ України… можна було б вибрати іншу тактику оперативного втручання видалення каменя без ятрогенного пошкодження сечоводу. Перед операцією лікуючому лікарю необхідно було виконати хворій контрольну внурішньовенну урограму (рентгензнімок сечовидільної системи з контрастом), з метою визначення локалізації каменя сечоводу та функціонального стану нирок, чого зроблено не було.

2). Згідно висновкк судово-медичної експертизи №376/21 від 22.09.2021 р., яка також проведена в межах кримінального провадження, фактично підтверджено висновки попередньої експертизи про те, що надання медичної допомоги не відповідало вимогам галузевого стандарту МОЗ України… та крім цього вказано, що ятрогенні ушкодження сечоводу, як правило, виникають при недооцінці стану сечовивідних шляхів та за технічних помилок хірургів в ході проведення операції. Не виключено, що у даному випадку виконання досліджень щодо встановлення точної локалізації, розміру та щільності кокремента, наявність гіпоплазії, пролежнів та ін. могли б запобігти ятрогенному ушкодженню лівого сечоводу. Діагноз «Гіпоплазія сечоводу» супроводжується гіпоплазією відповідної нирки та, як правило, діагностується в дитячому віці і проявляється порушенням функції сечовивідної системи. Отже, вказаний діагноз, вперше виявлений у пацієнтки віком 54 роки, є вкрай малоймовірним. Відведення сечі можливе методом уретерокутанеостомії або нефростомії. Окрім цього, існує варіант виконання ушивання сечоводу кінець в кінець або кінець в бік стегна.

Суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

-Аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за завдання шкоди ушкодженням здоров`я необхідна наявність таких умов: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, наявність вини.

При цьому, у деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги протиправна поведінка спрямована на порушення суб`єктивного особистого немайнового права особи, яке має абсолютний характер, - права на медичну допомогу. У сфері надання медичної допомоги протиправними необхідно вважати дії медичного працівника, які не відповідають законодавству у сфері охорони здоров`я, зокрема, стандартам у сфері охорони здоров`я та нормативним локальним актам.

-У справі яка розглядається, наявність лікарської помилки, яка призвела до пошкодження лівого сечоводу, що стало підставою для його видалення, підтверджена даними двох експертиз, які суд вважає належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, оскільки експертизи хоч і проведені в межах кримінального провадження, проте містять інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Крім того, ніщо не свідчить про те, експертні медичні висновки є неповними та не містять суттєвої інформації.

-На думку суду сама по собі відсутність вироку у кримінальному провадженні за фактом неналежного надання медичної допомоги Позивачці, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки особливості встановлення вини у деліктному правовідношенні не є тотожним встановленню вини у кримінальному провадженні і на відміну від другого, наявність вини у деліктних правовідносинах презюмується.

- Ні Відповідач, ні Третя особа не надали суду жодних доказів про відсутність вини лікуючого лікаря, а відтак, вимогу про відшкодування моральної шкоди суд визнає обґрунтованою, проте її розмір вважає завищеним.

Щодо розміру моральної шкоди суд вказує:

По-перше, суд враховує необережну форму вини лікуючого лікаря та обставини, при яких була допущена лікарська помилка - проведення лікування Позивачки.

По-друге, не має жодних доказів, що помилка допущена внаслідок грубого нехтування своїми посадовими обов`язками. Хоч і не повне, проте Позивачці було проведено відповідне обстеження, а вибір тактики надання медичної допомоги Позивачці лікуючим лікарем, як про це зазначено у висновку комісійної судово-медичної експертизи №237, був правильним.

І по-третє, важливо пам`ятати, що внаслідок допущеної лікарської помилки не було порушено основних функцій життєво важливих органів організму Позивачки. Ніщо не свідчить про те, що видалення лівого сечоводу призвело до незворотніх негативних змін в організмі Позивачки, а згідно висновків судових експертиз, існує варіант ушивання сечоводу кінець в кінець або кінець в бік на стегні. Отже, окрім як уретерокутанеостомії існують інші варіанти лікування Позивачки, не пов`язані з носінням катетера.

Таким чином, з огляду на зазначені принципи та враховуючи серйозність порушення, особисті обставини Позивачки, при яких вона вимушена періодично переносити біль та незручності у зв`язку із заміною катетера, загальний контекст та ступінь ушкодження здоров`я, беручи до уваги глибину та тривалість моральних страждань внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов`язків, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, суд вважає за необхідне присудити 70 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, що буде співмірним із перенесеними душевними стражданнями.

🔗З повним текстом рішення Личаківського районного суду м. Львова можна ознайомитися за покликанням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/123701150.