Обставини справи

У 2023 році ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошової компенсації за невикористану відпустку за час трудового стажу (6 днів) з урахуванням періоду оплаченого вимушеного прогулу. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху і надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме для надання доказів про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа. 11 вересня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали заявник подав до апеляційного суду заяву, в якій зазначив, що на підставі рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2023 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 та постанови Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі № 640/8348/21 за вимогою щодо стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги щодо вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Обґрунтування Суду

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або за визначенням, використаним у частині другої статті 233 Кодексу, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, аналіз наведених норм чинного законодавства з урахуванням положень рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дає підстави для висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. До «усіх виплат» (заробітна плата, виплата вихідної допомоги, інші виплати) також належить і компенсація за невикористані дні відпустки.

Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2023 року у справі № 640/8348/21 (провадження № К/990/34222/22) дійшов висновку, що поняття «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у цій справі в частині вимог стосується ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, на яку працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством (є належною працівнику заробітною платою), охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці», у зв'язку із чим не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про її нарахування та стягнення. Апеляційний суд вказаного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що позивачу в частині вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку необхідно сплатити судовий збір, оскільки він не звільнений від сплати судового збору за цю позовну вимогу. З огляду на викладене вище у сукупності Верховний Суд доходить висновку, що наведені в касаційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, повернувши апеляційну скаргу ОСОБА_1.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням: https://tinyurl.com/ynkpc6ax

Більше правових позицій у Дайджесті судової практики з трудових спорів за І квартал 2024 року Комітету НААУ з питань трудового права. https://tinyurl.com/3feafrtk