Щодо права на виплату підвищення до пенсії по втраті годувальника, яку особа отримує на свою неповнолітню дитину, що проживає на території радіоактивного забруднення
📌Зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2., звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у відповідності до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування та виплату підвищення до пенсії, починаючи з 18.10.2023, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у відповідності до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 2-х мінімальних заробітних плат, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно.
📌Зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що діти, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, мають право виключно на пільги та компенсації, визначені Розділом V "Захист дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи" Закону №796-ХІІ, а тому жодних правових підстав для нарахування дитині доплати у порядку статті 39 Закону №796-ХІІ, як непрацюючому пенсіонеру, немає.
Суд першої інстанції також виходив з того, що на обліку в пенсійному органі, як отримувач пенсії, перебуває лише мати - ОСОБА_2 .
Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсія по втраті годувальника, яка виплачується на дітей, є державною підтримкою для дитини у зв`язку зі смертю одного з батьків та у спірних правовідносинах не може слугувати підставою для віднесення дітей до категорії пенсіонерів.
📌Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:
Позивач, в інтересах якої діє ОСОБА_2 , не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанції та звернулась з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Покликається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 240/4937/18.
Позивач покликається на те, що отримання пенсії по втраті годувальника є підставою для віднесення її до категорії пенсіонерів, які мають право на отримання щомісячного підвищення до пенсії відповідно до норм статті 39 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Особа, яка подала касаційну скаргу, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
📌Висновки Верховного Суду:
За таких обставин, непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, має право на виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 01 січня відповідного календарного року.
У справі, яка розглядається, предметом спору є бездіяльність територіального органу Пенсійного фонду України щодо ненарахування та невиплати неповнолітній ОСОБА_1 , якій призначено пенсію по втраті годувальника, підвищення до пенсії як особі, що проживає на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення) у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.01.2015.
Верховний Суд у вирішенні питання щодо права на виплату підвищення до пенсії по втраті годувальника, яку особа отримує на свою неповнолітню дитину, що проживає на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення) у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII у редакції, чинній до 01.01.2015, у постанові від 15.10.2024 у справі № 240/1458/23 дійшов наступних висновків:
"Аналіз наведених норм права свідчить про те, що неповнолітні діти, яким призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника за наявності на це умов, визначених у частині першій статті 36 Закону № 1058-IV, є непрацюючими пенсіонерами в розумінні Закону № 1058-IV через їх непрацездатність, тому на таких осіб поширюється загальне правило щодо права на виплату підвищення до пенсії у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 01 січня відповідного календарного року, за умови їх проживання на території радіоактивного забруднення (в зоні гарантованого добровільного відселення)."
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2024 у справі №240/6210/23 та від 28.10.2024 у справі №240/15092/23.
📌Висновок:
Застосовуючи вищенаведені висновки Верховного Суду до обставин справи, яка розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що неповнолітня ОСОБА_1 , яка проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, як непрацюючий пенсіонер.
За таких обставин позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, рішення судів попередніх інстанції, якими в позові відмовлено, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягають скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.