📌Короткий зміст позовних вимог:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування позову вказала, що з 1998 року до березня 2022 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У 1998 році після придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оформленої на її ім'я, вони почали проживати разом у цьому житлі без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась дочка ОСОБА_5 . Відомості про батька дитини були записані на підставі частини першої статті 135 СК України за вказівкою матері.
З моменту народження дитини ОСОБА_4 називав її своєю дочкою, підтверджуючи той факт, що є її біологічним батьком, брав участь у її навчанні та вихованні, відвідував святкові вистави за участю дітей, був знайомий з вихователями, забирав дитину додому, забезпечував родину та піклувався про дочку та її матір. Дитина зареєстрована по-батькові « ОСОБА_6 », що додатково підтверджує факт спорідненості ОСОБА_2 із дитиною. Крім того, у свідоцтві про народження у графі «Батько» записано « ОСОБА_7 » та у витязі з Державного реєстру актів у графі «Відомості про батька» записано « ОСОБА_7 ». Доказом на підтвердження батьківства ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_5 є також зазначення у свідоцтві про хрещення останньої за прізвищем батька « ОСОБА_8».
У 2016 році вона з ОСОБА_4 змінила місце проживання, після спільного придбання квартири за адресою:, АДРЕСА_2 , де вони приживали однією сім`єю до 15 березня 2022 року.
11 березня 2022 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все належне йому майно заповідав дочці - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, у зв`язку із чим за її заявою як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_5 26 серпня 2022 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Чорною Л. С. заведено спадкову справу №142/2022.
За свого життя померлий та вона мали намір за спільною заявою звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану з метою внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_5 , зазначивши ОСОБА_4 її батьком, але не встигли. На її переконання дитина має право знати свого батька та цього прагнув сам ОСОБА_4 .
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити факт батьківства ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- внести зміни до актового запису № 1028 від 03 грудня 2011 року, складеного міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та зазначити батьком дитини громадянина України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з ОСОБА_9 на ОСОБА_8 , ім`я, по-батькові, місце народження та дату народження дитини залишити без змін.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2024 року ОСОБА_3 залучено до участі у справі як відповідача.
📌Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4.
Виключено з актового запису № 38761028 від 03 грудня 2011 року про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Херсон, зробленого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, відомості про батька ОСОБА_10 .
Внесено зміни до актового запису № 38761028 від 03 грудня 2011 року про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Херсон, зробленого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, зазначивши батьком дитини громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внесено зміни до актового запису № 38761028 від 03 грудня 2011 року, зробленого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_8 ».
Урахувавши визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , яка є рідною матір`ю померлого ОСОБА_4 , показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
📌Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи:
У грудні 2024 року адвокат Салівонський О. М. від імені ОСОБА_3 подав до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 19 серпня 2021 року у справі № 677/1893/18, від 28 липня 2021 року у справі № 520/6366/13-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 24 липня 2024 року у справі № 646/857/18, тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 за життя був публічною особою, перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , від шлюбу вони мають сина. Водночас за життя ОСОБА_4 ніколи публічно не згадував про те, що у нього є дочка.
Суд апеляційної інстанції безпідставно не залучив до участі у розгляді справи сина померлого ОСОБА_13 , 1987 року народження, не врахувавши, що судовим рішенням у цій справі вирішено питання про права та обов`язки останнього як спадкоємця ОСОБА_4 , що на переконання заявника є самостійною підставою для відмови у позові.
Суд апеляційної інстанції не роз'яснив право сторонам, у тому числі і ОСОБА_3 та її представнику, право на заявлення клопотання про призначення судової медичної експертизи.
З приводу оскарження заповіту, складеного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 , заявник вказала, у провадженні суду перебуває за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_14 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , про визнання заповіту недійсним (справа № 766/1503/23).
Суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив клопотання позивачки про допит свідків та узяв їх до уваги.
📌Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Колегія суддів враховує, що саме висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів та підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку.
У справі, що переглядається, встановлено, що на заперечення позовних вимог відповідачка ОСОБА_2 не надала висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи та не зверталась до суду із клопотанням про її призначення. На її переконання суд апеляційної інстанції мав обов`язок з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи роз`яснити таке право сторонам та сприяти у проведенні такої експертизи.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені вище норми матеріального права, дали належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, визнання позову матір'ю померлого - відповідачкою ОСОБА_2, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та засад змагальності сторін, у зв`язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також похідних вимог про внесення змін до актового запису про народження дитини.
Доказами, оцінивши які, суди дійшли до переконання про доведеність позовних вимог є: свідоцтво та актовий запис про народження малолітньої ОСОБА_5 ; копії фотознімків; заповіт, складений ОСОБА_4 на користь малолітньої ОСОБА_5 ; заява відповідачки ОСОБА_2 про визнанням позовних вимог, а також показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
Заперечуючи вказаний факт, відповідачка в порядку, передбаченому статтею 81 ЦПК України, не надала суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів, побудувавши їх на припущеннях.
Так, на переконання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як публічна особа ніколи публічно не згадував про те, що у нього є дочка, натомість у соціальних мережах та декларації вказував про наявність у нього лише однієї дитини - ОСОБА_13 , 1987 року народження.
Проте, ці аргументи були перевірені судами попередніх інстанцій і з урахуванням установлених обставин спростовані під час розгляду справи з посиланням на оцінку сукупності зібраних у справі доказів, в тому числі оцінки їх на предмет належності і допустимості.
Надаючи оцінку аргументам відповідачки ОСОБА_3 щодо обов`язкового проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано їх відхилив з огляду на те, що на підтвердження заявлених у цій справі позовних вимог позивачка надала достатньо доказів, оцінка яких у сукупності дала суду першої інстанції підстави для висновку про визнання ОСОБА_4 за життя свого батьківства щодо малолітньої ОСОБА_5 та встановлення відповідного факту батьківства. Проте, заперечуючи факт батьківства, відповідачка ОСОБА_3 на виконання засад диспозитивності цивільного процесу не спростувала подані позивачкою докази і встановлені на їх підставі обставини, правом на заявлення суду клопотання про призначення відповідної експертизи, з метою спростування доводів позивача про факт батьківства, не скористалась.
Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права у зв'язку із відмовою у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі сина померлого - ОСОБА_13 , 1987 року народження, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що таке клопотання було правильно вирішено ухвалою суду від 26 серпня 2024 року з підставним посиланням на те, що така процесуальна дія жодним чином не порушує права та інтереси відповідачки ОСОБА_3 .
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності доводів скарги ОСОБА_3 про неналежність доказів, а саме письмових показань свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , отриманих адвокатом позивачки, вказавши, що ці свідки були допитані в суді апеляційної інстанції та дали суду аналогічні покази.
📌Висновок:
При вирішенні спору в цій справі колегія суддів зауважує, що визнання ОСОБА_4 батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 відповідає інтересам малолітньої дитини, дані про батька якої наразі зазначені зі слів матері. Негативних наслідків для дитини судами не встановлено.
Колегія суддів також враховує психологічне значення для дитини рішення суду про визнання батьківства, оскільки завдяки цьому рішенню дитина одержує можливість реалізувати своє природне право знати свого батька, носити його прізвище.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.