📌Зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо нарахування і виплати у розмірі 320 647,32 грн згідно листка непрацездатності серії АЛА №660709 від 01.06.2021 під час роботи за сумісництвом у ФОП ОСОБА_2 у період з 01.06.2021 по 04.10.2021;
- зобов`язати відповідача здійснити виплату недоплачених коштів за лікарняний у розмірі 320 647,32 грн згідно листка непрацездатності серії АЛА №660709 від 01.06.2021 під час роботи за сумісництвом у ФОП ОСОБА_2 у період з 01.06.2021 по 04.10.2021.
📌Зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України.
Судом першої інстанції встановлено, що позовна заява підписана та подана до суду від імені позивача представником Решетняковим С.О. При цьому, до заяви не додано оригіналу чи належним чином засвідченої копії довіреності, чи ордеру на підтвердження повноважень представника.
Суд першої інстанції також виходив з того, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд».
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що долучена до позовної заяви довіреність від 01.09.2023, яка сформована в підсистемі «Електронний суд», не містить підписів сторін та повної інформації про представника та довірителя, переліку повноважень представника у відповідності до вимог ст.ст. 44, 47 КАС України, а тому не може свідчити про вільне волевиявлення особи, яка видала довіреність, на уповноваження іншої особи представляти її інтереси.
📌Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та інших учасників справи:
Позивач не погодилась з рішеннями судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви та звернулась з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач покликається на те, що додана до касаційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд» та вимоги щодо її форми та змісту визначаються нормами частини 7 статті 59 КАС України.
Також позивач покликається на те, що під час винесення оскаржених судових рішень суди не врахували норм чинного законодавства та практику Верховного Суду.
Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів доставлено до електронного кабінету відповідача 06.03.2025 о 22:51, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
📌Висновки Верховного Суду:
Частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Згідно з пунктом 31 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Згідно з пунктом 34 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.
📌Висновок:
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої в підсистемі «Електронний суд».
Водночас, частиною сьомою статті 59 КАС України передбачено можливість підтвердження повноважень представника довіреністю в електронній формі, тому висновки судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права
Крім того, відповідно до змісту долученої довіреності позивачем визначено повноваження його представника в обсязі усіх прав, наданих законом стороні, обмежень повноважень не зазначено, відтак висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що довіреність не містить обсягу повноважень, є безпідставним.
Покликання судів на невідповідність довіреності вимогам статей 244-245 ЦК України також є безпідставним, оскільки КАС України не вимагає такої відповідності, а запроваджує самостійні вимоги до змісту довіреності, яким довіреність позивача у цій справі відповідає.
Згідно з положеннями частин 1, 4 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи зазначені обставини та правове регулювання, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.