Джерела:

1. Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (редакція від 29.10.2022).

2. Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-ІХ (вводиться в дію 01.10.2023) (далі – Закон № 2573-ІХ).

Відповідь

Надзвичайна ситуація в системі громадського здоров’я – виникнення або безпосередня загроза виникнення небезпечної події, що призводить чи може призвести до поширення інфекційних або масових неінфекційних хвороб, інших негативних наслідків для здоров’я людей та потребує вжиття відповідних скоординованих заходів (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закон No 2573-ІХ).

Таким чином, до ознак надзвичайної ситуації в системі громадського здоров’я належить:

1) виникнення або безпосередня загроза виникнення небезпечної події. Відповідно до Кодексу цивільного захисту України під «небезпечною подією» розуміють подію, у тому числі катастрофу, аварію, пожежу, стихійне лихо, епідемію, епізоотію, епіфітотію, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків (п. 25 ч. 1 ст. 2) у той же час надзвичайну ситуацію у сфері громадського здоров’я може зумовити небезпечна подія або безпосередня загроза виникнення небезпечної події, що носить техногенний, природній, соціальний, воєнний чи інший характер (ч. 1 ст. 24 Закону 2573-ІХ);

2) у результаті виникнення або безпосередньої загрози виникнення небезпечної події настає або може настати поширення інфекційних або масових неінфекційних хвороб, інших негативних наслідків.

Надзвичайна ситуація в системі громадського здоров’я буде наявною, якщо виникнення або безпосередня загроза виникнення небезпечної події призведе/може призвести до поширення:

а) інфекційних хвороб – розладів здоров’я людини, викликаних живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), що може передаватися від заражених осіб до здорових і становить ризик масового поширення;

б) масових неінфекційних хвороб – масових хвороб, отруєнь, уражень, виникнення яких зумовлено впливом біологічних агентів, фізичних, хімічних чинників чи соціальних факторів середовища життєдіяльності, у тому числі об’єктів господарської та інших видів діяльності, товарів, робіт, послуг;

в) інших негативних наслідків для здоров’я людей;

3) виникнення або безпосередня загроза виникнення небезпечної події потребує вжиття відповідних скоординованих заходів.

Порядок реагування на надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я визначений Кодексом цивільного захисту України, де у ст. 71 зазначено, що для координації дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:

1) використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях;

2) утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) призначаються керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

4) утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) визначається потреба у силах цивільного захисту;

6) залучаються сили цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Загальне керівництво організацією та проведенням заходів і робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відновлювальних робіт здійснює залежно від рівня та характеру походження надзвичайної ситуації Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, на адміністративній території або території яких сталася надзвичайна ситуація.

Відповідь на питання підготувала Оксана Яремко, адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи ЗУНУ

Джерело: Юридичний путівник. Громадське здоров’я. https://cutt.ly/D4F2MKk