Що потрібно знати про строки при розгляді господарських справ – Тетяна Рабко
Що потрібно знати про строки при розгляді господарських справ розповіла адвокат, учасниця АО “ВСЕУКРАЇНСЬКА АДВОКАТСЬКА ДОПОМОГА», заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки Тетяна Рабко під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Матеріали заходів
03.12.2024

Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками строки при розгляді господарських справ, а саме:

  • 1. Поняття строку.
  • 2. Строки карантину та воєнного стану на території України.
  • 3. Строки визначені в цивільному та господарському кодексах, що змінилися під час карантину COVID-19 та воєнного стану, що впливають на розгляд господарських справ.
  • 4. Строки, що було продовжено на строк дії карантину та поновлено після його скасування.
  • 5. Воєнний стан та його вплив на обчислення процесуальних строків.
  • 6. Обчислення процесуальних строків через призму електронного судочинства.
  • 7. Огляд судової практики щодо застосування строків у господарських справах. 

У рамках характеристики строків при розгляді господарських справ акцентовано на наступному:

1. Поняття строку

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв’язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

2. Строки карантину та воєнного стану на території України

  1. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

  1. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан не одноразово було продовжено.

Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

3. Строки визначені в цивільному та господарському кодексах, що змінилися під час карантину COVID-19 та воєнного стану, що впливають на розгляд господарських справ

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324. продовжуються на строк дії такого карантину.

Одночасно з «карантинними» нормами, було продовжено строки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX». Відмінність – цим Законом додатково було продовжено строк визначений статтею 259 Цивільного кодексу України (зміна тривалості позовної давності, що збільшена за домовленістю сторін), однак не були продовжені строки передбачені Господарським кодексом України, а саме ст. 232, 269, 322, 324.

4. Строки, що було продовжено на строк дії карантину та поновлено після його скасування

Продовжені строки позовної давності:

  • Загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України);
  • Спеціальна позовна давність для окремих видів вимог (ст. 258 ЦК України).

Інші продовжені строки:

  • • строк позовної давності за вимогами щодо продажу частки у спільний частковій власності (ст. 362 ЦК України);
  • • строки для припинення поруки (ст. 559 ЦК України);
  • • позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК України);
  • • позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК України);
  • • позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму (ст. 786 ЦК України);
  • • строки позовної давності за вимогами про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК України).

Строки, що було продовжено на строк дії карантину та поновлено після його скасування:

  • • строки застосування штрафних санкцій (ст. 232 ГК України);
  • • гарантійні строки щодо товару та строки пред’явлення претензій/позовів щодо неналежної якості товару (ст. 269 ГК України);
  • • строки позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК України);
  • • строки позовної давності про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (ст. 324 ГК України).

5. Воєнний стан та його вплив на обчислення процесуальних строків

Законом України від 8 листопада 2023р. № 3450 -IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини було внесені зміни у розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України: пункт 19 викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102 -IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану» Закон набрав чинності 30.01.2024.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку.

Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

6. Обчислення процесуальних строків через призму електронного судочинства

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою ЄСІ К С чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами . У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення/повістка вважаються врученими у робочий день, наступний за днем їхнього відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про їхнє доставлення .

Через формування в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» «Картки руху документа» (п. 5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС) можливо відслідковувати рух та стан документів, а саме:

  • стан документа;
  • дату створення (доставки в кабінет);
  • дату останнього коригування (оновлення);
  • дату підпису;
  • дату відправки до суду;
  • дату реєстрації в суді;
  • дату набрання законної сили (ДНЗС).

7. Огляд судової практики щодо застосування строків у господарських справах:

  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2023 по справі № 910/5188/22. Відповідно до обставин справи трирічний строк позовної давності сплив 23.10.2020. Разом з цим Верховний Суд наголосив, що на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Станом на дату звернення Прокурора з позовом у цій справі (29.06.2022) режим надзвичайної ситуації продовжено до 31.08.2022. З огляду на норми статей 256, 257, 258, пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, дату звернення позивача із даним позовом до суду – 29.06.2022, Верховний Суд погодився з висновками судів, що позовна давність щодо вимог про визнання недійсними договору про будівництво та договору про внесення змін не пропущена.
  • У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 вересня 2024 року по справі №910/11759/22 зазначено, що починаючи з 17.03.2022 до 30.01.2024 в силу пункту 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України строки визначені, зокрема, статтею 559 ЦК України, продовжилися на строк дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102- IX. Отже, на момент набрання чинності Законом №2120-IX (17.03.2022) строк поруки, встановлений Договором поруки не було припинено, а в силу пункту 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” ЦК України строки, визначені статтею 559 ЦК України були продовжені на строк дії в Україні воєнного стану.
  • Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 .11 .2022 по справі № 990 /115 /22 – введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами . Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку . Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку . Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку .
  • У постанові Північного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2024 року по справі № 927/863/23 колегія суддів зауважила апелянту на тому, що строк позовної давності не є процесуальним строком, який встановлюється та регулюється положеннями відповідних процесуальних кодексів, а його дію продовжено/зупинено в силу норм закону (п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України), застосування яких не поставлено в залежність від будь-яких інших обставин окрім дії карантину або дії воєнного стану.

Першоджерело: https://tinyurl.com/4um5w3zu