Що нового передано на розгляд Великої Палати/Обʼєднаної палати❓
Суддя КЦС ВС Василь Крат підготував добірку справ, які були передані на розгляд Великої Палати/Обʼєднаної палати з початку 2024 року
Огляди
05.05.2024

Суддя КЦС ВС Василь Крат підготував добірку справ, які були передані на розгляд Великої Палати/Обʼєднаної палати з початку 2024 року:

1.Ухвала КЦС ВС від 21.02.2024 у справі № 641/1334/23 (https://tinyurl.com/52shfrac)

КЦС передав справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку КАС, сформульованого у постанові від 25.07.2019 у справі № 807/3588/14, (https://tinyurl.com/23apvcap) щодо належності виконання роботодавцем обов’язку запропонувати працівникові, який подав заяву про скорочення строку попередження при вивільненні, іншу роботу лише за умови, що роботодавець запропонував всі вакансії, які з’явилися у нього з дня попередження про вивільнення до дня звільнення працівника. Такий відступ, на думку КЦС, має полягати у тому, що обов’язок роботодавця є належно виконаним після подання працівником заяви про скорочення строку попередження при вивільненні, незалежно від того, чи запропонував йому роботодавець на момент звільнення всі вакантні посади (див. постанову КЦС від 8.07.2020 року у справі № 569/17130/17).

2.Ухвала КЦС ВС від 14.02.2024 у справі № 333/395/22 (https://tinyurl.com/y5sxc2n9)

 

Оскільки у практиці КЦС та КАС має місце неоднакове застосування положень Законів № 606-XIV і № 1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві, то забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень ВП ВС. Тому КЦС передає цю справу для відступу від висновку КАС, сформульованого у постанові від 27.03.2020 у справі № 817/928/17 (https://tinyurl.com/yn3ybvkm) щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладав у постановах КЦС (див. пункт 18 цієї ухвали), і підтримали суди першої й апеляційної інстанцій, відмовляючи скаржниці у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Інакше кажучи, якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню (ч.2 ст. 432 ЦПК України), і зняття арешту з майна з цієї підстави.

 

3.Ухвала КЦС ВС від 24.01.2024 у справі № 991/366/22 (https://tinyurl.com/bdfw7s2c)

 

Справа передана на розгляд ВП ВС для визначення: а) чи може бути заявлено вимогу про стягнення не самого активу, який може бути визнано необґрунтованим, а грошових коштів, використаних для придбання необґрунтованих активів, які не могли бути набуті за рахунок його законних доходів; б) чи можливе стягнення різниці між вартістю набутих активів, що визнані судом необґрунтованими, та максимально можливими законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; в) чи може бути пред’явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави до публічної особи та/або іншої фізичної чи юридичної особи у випадку, якщо позивач не заявляє вимоги про стягнення безпосередньо самих необґрунтованих активів, які належать таким іншим особам, а просить стягнути в дохід держави грошові кошти (вартість активу або його частини) лише з публічної особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

4.Ухвала КЦС ВС від 11.04.2024 у справі № 144/827/22 (https://tinyurl.com/mub3kznj)

 

Справа передана на розгляд ОП КЦС для відступу від висновку щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладеного у постанові КЦС від 23.11.2022 у справі № 144/1281/20, (https://tinyurl.com/4dfjda43) та вказівки, що: «у спірних правовідносинах з урахуванням норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення, за умови існування та належного обґрунтування відповідних підстав, прокурор може звертатись до суду з позовом в інтересах держави (без визначення конкретного органу)».

 

Першоджерело: https://t.me/glossema/1714